Постанова № 70473578, 24.11.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №332/1733/17 Головуючий в 1 інст. Марченко Н.В.

Провадження №33/778/679/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_3 на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2017 року, в якій також порушено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення,

в с т а н о в и в:

постановою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2017 року притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює на посаді лікаря – ревматолога в КУ «Запорізька клінічна обласна лікарня», ІПН 292821632, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 б., проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір в розмірі 320 гривень.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.06.2017 року о 17-50 годині керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Електричній в м. Запоріжжі не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого, скоїв наїзд на дерево. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 12.1 та 23 б ПДР.

Крім того, 18.06.2017 року о 17-50 годині керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Електричній на перехресті з вул. Іркутській в м. Запоріжжі в стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується довідкою № 305 від 21.06.2017 року виданою Міською клінічною лікарнею екстреної і швидкої медичної допомоги. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 а ПДР.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій, окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

По суті, в апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_3 просить вищевказану постанову суду першої інстанції в частині визнання винним ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, та провадження закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судом були порушені права ОСОБА_2 на неупереджений, всебічний та належний розгляд справи. Щодо фактичних обставин справи зазначив, що довідка № 305 від 21.06.2017 року не передбачена Інструкцією щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп’яніння №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Тому, огляд на стан сп’яніння ОСОБА_2 вважається недійсним відповідно до вимог п. 22 розділу ІІІ зазначеної Інструкції.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснив, що при ДТП він не перебував в стані алкогольного сп’яніння. Того дня, він разом з пасажиром ОСОБА_4 на його автомобілі прямували в сторону залізничного вокзалу, поспішаючи він переднім лівим колесом наскочив на обочину, внаслідок гальмування автомобіль занесло та розвернуло, в момент удару відкрилися двері водія і він випав із автомобіля, який зупинився шляхом наїзду на нього. Після чого, його забрала швидка допомога та відвезла до 5 міської лікарні, де він був оглянутий лікарями, від госпіталізації відмовився. До лікарні приїхав слідчий і вони разом поїхали на місце ДТП, де працівниками поліції відносно нього було складено протокол за ст. 124 КУпАП. Пізніше йому надали довідку з лікарні, в якій окрім діагнозу було зазначено алкогольне сп’яніння. Через чотири дні працівники поліції склали відносно нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким він категорично не згодний.

Вислухавши ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу і наполягали на її задоволенні; перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

При перевірці зазначеного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду апеляційним судом встановлено, що вказаний строк апелянтом не пропущено.

Доводи захисника щодо порушення судом прав ОСОБА_2 на неупереджений, всебічний та належний розгляд справи не заслуговують на увагу, оскільки заявлений відвід судді Марченко Н.В. з підстав відмови в задоволенні його клопотань є невмотивованим, крім того, КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають порядок заяви відводу головуючому судді.

З матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що 18 червня 2017 року о 17-50 годині ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_2, по вул. Електричній в м. Запоріжжі не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого, скоїв наїзд на дерево.

Після чого, водія, бригадою швидкої медичної допомоги було доставлено до КУ «Міська клінічна лікарня екстреної і швидкої медичної допомоги».

Інспектором поліції 18 червня 2017 року об 21-49 год. відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Згідно довідки № 305 від 21.06.2017 року виданої КУ «Міська клінічна лікарня екстреної і швидкої медичної допомоги», 18 червня 2017 року об 18-45 год. у ОСОБА_2 було встановлено, крім тілесних ушкоджень, наявність алкогольного сп’яніння. Від госпіталізації відмовився.

На підставі зазначеного, 23 червня 2017 року інспектором поліції відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Всупереч вказаним вимогам закону, суд в достатній мірі не з'ясував всіх обставин справи, не перевірив докази, які наявні в матеріалах адміністративної справи, та не дав їм належної оцінки. Свої висновки, викладені у постанові, суд належним чином не вмотивував.

Згідно п.8 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп’яніння учасників цієї пригоди є обов’язковим у закладі охорони здоров’я.

Відповідно до п. 14 розділу ІІІ вказаної Інструкції, якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов’язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я, куди він доставлений.

Як вбачається з наданої інформації КУ «Міська клінічна лікарня екстреної і швидкої медичної допомоги» від 18.10.2017 року № 01-8/1800 ОСОБА_2 було поставлено діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забійна рана голови. Забій м’яких тканин голови. Садна кінцівок і тулубу. Контактний опік ІІ Б ступеню підборіддя до 1 %. Алкогольне сп’яніння. Код травми згідно з МКХ-10 – S06.0. ОСОБА_2 від дослідження крові на вміст етанолу відмовився, однак при первинному огляді в нього були наявні ознаки стану алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з рота, безладна мова, постраждалий не заперечував факт прийому алкоголю). Від видачі листка непрацездатності відмовився.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 був у свідомому стані, від госпіталізації та видачі листка непрацездатності відмовився, апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп’яніння повинен був здійснюватися на підставі вимог п.п. 15-22 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд доходить висновку, що огляд водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння було проведено з порушенням, і він суперечить вимогам ч.4 ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, а тому відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП вважається недійсним.

Оскільки результати огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння за законом визнаються недійсними, чому суд першої інстанції не надав належної оцінки, а тому висновок суду про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є неправомірним.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі в цій частині закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Разом з тим, суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП за правилами ст.36 КУпАП за більш суворе правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляційній скарзі не оспорюється, ОСОБА_2 вину за ст. 124 КУпАП визнав повністю, тому постанова в цій частині необхідно залишити без змін та, враховуючи те, що суд першої інстанції був позбавлений можливості притягнути ОСОБА_2до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП, накласти на нього мінімальне стягнення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2017 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Скасувати постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП справу у цій частині закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вважати притягнутим ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накласти на нього штраф у розмірі 340 грн. на користь держави (розрахунковий рахунок 31116106700007, банк: ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015, одержувач: УК у м. Запоріжжі (Орджонікідзевського району), код отримувача: 38025409, код платежу: 21081100).

Роз’яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. (розрахунковий рахунок 31218206780007, банк: ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015, одержувач: Державний бюджет в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, код отримувача: 38025409, код платежу: 22030001).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1