Ухвала суду № 70473297, 21.11.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/3784/17 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.

Категорія 60 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 у порядку окремого провадження звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт батьківства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Заяву обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 помер 06 серпня 2017 року. Доньку вона народила від небіжчика, який не перебував із нею у шлюбі. За життя останній визнавав дитину рідною, але запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст.135 СК України. Встановлення даного юридичного факту необхідне для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Ухвалою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті провадження в справі на підставі ч.4 ст.256 ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою судді суду першої інстанції, заявник подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку ОСОБА_1 висновок суду про пов’язаність встановлення факту батьківства із подальшим вирішенням спору про право ґрунтується на припущеннях, оскільки матеріали справи не містять обставин, із яких би вбачався спір про право. Встановлення юридичного факту необхідне тільки для призначення пенсійних виплат. Окрім того, фактичний недопуск її до суду на даній стадії порушує її право на судовий захист, враховуючи, що доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, а й реальним.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах ст.303 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що порушено порядок, встановлений для вирішення питання про відкриття провадження у справі, а тому ухвала підлягає до скасування з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходила із того, що у заяві ОСОБА_1 зазначила про те, що метою встановлення факту батьківства є вирішення питання про отримання пенсійних виплат. Разом із тим, встановлення факту, про який просить заявник, може вплинути на вирішення питань, що пов’язані в подальшому з реалізацією спадкових прав, а тому прийшла до висновку про наявність спору про право.

Як убачається з матеріалів справи, мати дитини - ОСОБА_1 у порядку окремого провадження звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_2, який помер 06 серпня 2017 року, відносно її дитини ОСОБА_3, яка народилася 16 липня 2016 року.

Посилається на те, що небіжчик у шлюбі з нею не перебував. Із витягу з державного реєстру слідує, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст.135 СК України.

Відповідно до ч.1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи для підтвердження або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз’яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.256 ЦПК України).

Так, стаття 130 СК України передбачає можливість у судовому порядку за заявою матері дитини встановлювати факт батьківства у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Метою встановлення факту батьківства заявник зазначила отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а заінтересованою особою вказала Коростенський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно факт є юридичним, і чи тягне він правові наслідки.

Чинним законодавством передбачено, що дитині померлого годувальника, яка не досягла 18 років, може бути призначена пенсія у зв’язку з втратою годувальника, а відтак факт, який просить встановити заявник, дійсно є юридичним та тягне правові наслідки, тобто від нього залежить виникнення майнових прав.

Разом із тим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя суду першої інстанції не врахувала положення ч.3 ст.235 ЦПК України щодо винятків, тобто, що справи окремого провадження розглядаються за винятком положень змагальності та меж судового розгляду, а з урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

На стадії відкриття провадження у справі залучити належних заінтересованих осіб не виявляється можливим, оскільки вирішення такого питання належить до компетенції суду.

Натомість суддя суду першої інстанції, не відкриваючи провадження у справі та шлях до реалізації можливості судом залучення до участі в справі в якості заінтересованої особи відповідного управління Пенсійного Фонду України, а відтак без з’ясування відношення останнього до заяви, дійшла висновку про наявність спору про право передчасно. Окрім того, вдавшись до надуманих підстав, які поки що не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на припущеннях (щодо можливості впливу на реалізацію спадкових прав), квапливо відмовила у відкритті провадження у справі. У даному випадку тільки після відкриття провадження у справі можна було з’ясувати й питання спадкових прав, тим паче, що чинним цивільно-процесуальним законодавством передбачається можливість на стадії розгляду справи залишити заяву без розгляду (ч.4 ст.256 ЦПК України), якщо встановивши всі обставини, які неможливо з’ясувати на стадії відкриття провадження у справі, буде виявлений спір про право.

Із огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду скасовує ухвалу судді суду першої інстанції і передає відповідно до положень п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

На стадії, коли провадження у справі ще не відкрито, безглуздо направляти справу для провадження її розгляду, а тому апеляційна скарга задовольняється частково.

Керуючись ст.ст.209,303,304,30 7,312-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 жовтня 2017 року скасувати і передати питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: