Ухвала суду № 70471194, 20.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11521/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Монич О.В. розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог комунальне підприємство «Ужгородпарквідео» Ужгородської міської ради, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення Ужгородської міської ради та актів приймання-передачі необоротних активів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог комунальне підприємство «Ужгородпарквідео» Ужгородської міської ради, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, про визнання протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 19.11.2014 року №1548 «Про передачу у комунальну власність необоротних активів КП «Ужгородпарквідео» та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 19.06.2015 року №1724 «Про передачу необоротних активів».

Згідно з п.3 ч.1ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленимстаттею 106 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.106 КАС України.

Частиною 3 статті 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Суд враховує Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положеньЗакону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 5 лютого 2016 року № 2, де зазначено, що позивачі по-різному формулюють зміст позовних вимог, зокрема, у справах, пов'язаних з оскарженням рішення суб'єкта владних повноважень: в одних випадках пред'являють позови про визнання рішення протиправним, в інших - змістом позовних вимог є скасування такого рішення чи визнання його нечинним. Переважно позивачі об'єднують такі дві вимоги в позовній заяві. Як вимагають положення пункту 1 частини другоїстатті 162 КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права. Таким чином, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно дост.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини 2статті 4 Закону № 3674-VІза подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIIIвизначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осібз 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Зі змісту позовної заяви та оскаржуваних рішень Ужгородської міської ради департамент міського господарства прийнято у комунальну власність територіальної громади міста Ужгород необоротні активи КП «Ужгородпарквідео». Разом з тим, позивач вказує, що згідно договорів від 01.06.2012 року та 01.01.2014 року забезпечує законне знаходження у ТОВ «ТрансКом» спірного майна до того моменту, коли КП«Ужгородпарквідео» не погасить усі свої борги перед ТОВ «ТрансКом». Крім того, вказуючи про неможливість виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2015 року.

При цьому, в силу ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою (Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

Таким чином, вимога позивача про визнання протиправними та скасування рішення Ужгородської міської ради від 19.12.2014 року №1548 «Про передачу у комунальну власність необоротних активів КП «Ужгородпарквідео» та визнаня протиправним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 19.06.2015 року №1724 «Про передачу необоротних активів», безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна, є майновою.

Оскільки позивачем заявлена позовна вимога майнового характеру щодо визнання протиправними дій та скасування рішення Ужгородської міської ради від 19.12.2014 року №1548 «Про передачу у комунальну власність необоротних активів КП «Ужгородпарквідео» та визнання протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 19.06.2015 року №1724 «Про передачу необоротних активів» на загальну суму 56423,06 гривні, за яку судовий збір підлягає сплаті у відсотковому відношенні від ціни позову.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання про необхідність сплатити позивачу судовий збір відповідно до законодавства України, а саме Закону України «Про судовий збір»

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 106 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно ч. 2 ст. 56 КАС України зазначено, що представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Згідно ч. 7 ст. 56 КАС України встановлено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

З огляду на викладене одночасно з позовною заявою може бути подано оригінал довіреності або належним чином завірену копію. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2012 № 1396/12/13-12.

Адміністративний позов, що надійшов до суду підписаний директором ТОВ «ТрансКом» - ОСОБА_1, разом з тим в підтвердження представництва чи повноважень вказаної особи до матеріалів адміністративного позову жодного документа станом на час звернення до суду з позовною заявою не було додано (додано копію станом на 19.07.2012 року).

Також, слід звернути увагу, що відповідно до частини 1статті 2 КАС Українита п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічнимформуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Як вбачається з описової частини позовної заяви та доданих до неї матеріалів, оскаржувані рішення Ужгородської міської ради та акти передачі-приймання майна (обладнання) стосуються зокрема майна (обладнання), що випливає із договірних відносин, тому не наведено достатніх обґрунтувань звернення до суду з позовом саме в порядку адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 106 КАС України.

У відповідності до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.

Керуючись ч. 1 п. 3 ст. 106, ч.1 ст.108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог комунальне підприємство «Ужгородпарквідео» Ужгородської міської ради, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення Ужгородської міської ради - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали, упродовж трьох днів з дня отримання її копії.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданнямкопії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2