Рішення № 70470418, 16.11.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/5440/17

2/303/2574/17

Номер стат. звіту - 32

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області, Національної поліції України та Державної казначейської служби України, треті особи: слідчий СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Яцканич Володимир Миколайович та прокурор Мукачівської місцевої прокуратури Галай Михайло Михайлович про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області, Національної поліції України та Державної казначейської служби України, треті особи: слідчий СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Яцканич В.М. та прокурор Мукачівської місцевої прокуратури Галай М.М. про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивує тим, що 09.01.2014 року Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12014070040000086 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України. 03.02.2014 року Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12014070040000343 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Дані обидва кримінальні провадження слідчим Мукачівського МВ (з обслуговування м.Мукачево та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області об`єднані в одне провадження №12014070040000086. 04.02.2014 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру, згідно якої його підозрювали у вчиненні двох кримінальних злочинах, а саме щодо незаконного збуту психотропних речовин 25.01.2014 року та 03.02.2014 року. В період з 04.02.2014 року по 13.02.2014 року ОСОБА_1 перебував під вартою. 28.03.2014 року ОСОБА_1 вручений обвинувальний акт по вищезазначеному кримінальному провадженні. 27.04.2015 року вироком Мукачівського міськрайонного суду ОСОБА_1 виправдано за епізодом від 25.01.2014 року та засудженого за іншим епізодом, тобто від 03.02.2014 року. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 22.10.2015 року вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.04.2015 року скасовано, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2016 року, ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 22.10.2015 року скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 25.11.2016 року ухвалою апеляційного суду Закарпатської області вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.04.2015 року щодо ОСОБА_1 в частині визнання винним та засудження за ч.2 ст.307 КК України скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження. 12.01.2017 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 повернуто прокурору. 22.06.2017 року прокурором Мукачівської місцевої прокуратури Галай М.М. - ОСОБА_1 вручено новий обвинувальний акт за тими самими епізодами інкримінованих злочинів. 18.07.2017 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України в частині обвинувачення за епізодом від 25.01.2014 року закрито на підставі п.6 ч.1 ст.284 КПК України. Таким чином, на думку, представника позивача, позивач в період з 09.01.2014 року по 25.07.2017 року щодо ОСОБА_1 здійснювалося незаконне досудове розслідування та притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідачів завдану останніми шкоду у розмірі 342 800 гривень.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, просить суд позов задоволити з мотивів викладених в ньому і не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачі представники Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області, Національної поліції України та Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явилися хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином про причину неявки суд не повідомили.

Треті особи слідчий СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Яцканич В.М. та прокурор Мукачівської місцевої прокуратури Галай М.М. в судове засідання не з'явилися хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином про причину неявки суд не повідомили.

Суд перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що згідно Повідомлення про підозру від 04.02.2014 року старшим слідчим СВ Мукачівського (з обслуговування м.Мукачево та Мукачівського району) МВ УМВС України в Закарпатській області Яцканич В.М. було повідомлено ОСОБА_1 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК Украни (а.с. 12, 13).

28.03.2014 року заступником прокурора м.Мукачево Лендєл І.В. було затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014070040000086 від 09.01.2014 року. Із акту слідує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 25.01.2014 року о 14 год., в м. Мукачево по вул.Духновича, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, під час проведення контрольованої закупки психотропних речовин - «метамфетаміну», шляхом продажу за 500 гривень, незаконно збув громадянину під вигаданими анкетними даними ОСОБА_6, поліетиленовий пакет, в середині якого знаходилася кристалічна речовина, яка містить психотропну речовину, обіг яких обмежено - метамфетамін, вагою 0,0520 грам, після чого остання була вилучена працівниками міліції.

Крім цього, 03.02.2014 року о 17 год., в м.Мукачево по вул.Матросова, неподалік будинку №28, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, під час проведення оперативної закупки психотропної речовини - «метамфетаміну», шляхом продажу за 800 гривень, незаконно збув громадянину під вигаданими анкетними даними ОСОБА_6 медичний шприц, в середині якого знаходилася кристалічна речовина, яка містить психотропну речовину, обіг яких обмежено - метамфетамін, вагою 0,0839 грам, після чого дана речовина була вилучена працівниками міліції (а.с. 14, 15).

Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.04.2015 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією належного йому на праві власності майна. Цим же вироком, було становлено про відсутність вчинення ОСОБА_1 кримінального злочину, який мав місце 25.01.2014 року (а.с. 16-18).

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25.11.2016 року вирок Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2015 року в частині визнання виним та засудження за ч.2 ст.307 КК України (ЄРДР №1214070040000086 від 09.01.2014 року) було скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції з стадії підготовчого провадження (а.с. 19, 20).

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 12.01.2017 року обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні внесенному 09.01.2014 року до ЄРДР за №1201407004000086 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України повернуто прокурору (а.с. 21).

Із обвинувального акту у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1, зареєтрованому в ЄРДР за №12014070040000086 від 09.01.2014 року складеного 22.06.2017 року прокурором Мукачівської місцевої прокуратури Галай М.М. вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних злочинів, що мали місце 25.01.2014 року та 03.02.2014 року, дії якого органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно, в місцях масового перебування громадян (а.с. 22, 23).

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.07.2017 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні криімнального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в частині обвинувачення за епізодом від 25.01.2014 року було закрито на підставі п.6 ч.1 ст.284 КПК України. Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в частині обвинувачення за епізодом від 03.02.2014 року призначено до судового розгляду (а.с. 24, 25).

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2014 року відносо ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту строокм на 60 днів, починаючи з 04.02.2014 року до 04.04.2014 року (а.с. 32, 33).

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10.02.2014 року ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 04.02.2014 року було скасовано та обрано відносно ОСОБА_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 25 000 гривень (а.с. 34-36).

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 22.10.2015 року вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.04.2015 року щодо ОСОБА_1 було скасовано, кримінальне провадження закрито за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (а.с. 37-40).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криімнальних справ від 16.06.2016 року ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 22.10.2015 року щодо ОСОБА_1 було скасовано і призначеноновий розгляд у суді апеляційної інстанції (а.с. 41-43).

У відповідності до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У відповідності до ч.1 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом (ч.7 ст.1176).

Таким законом є Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" відповідно до ст.1 якого встановлено, що відповідно до положень цього закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" у наведених в ст.1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, окрім іншого моральна шкода.

У відповідності до ч.5 ст.4 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (ч.6 ст.4).

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п.1 та 2 ч.2 ст.23 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В обґрунтування підстав пред'явленого позову представник позивача ОСОБА_2 посилається на заподіяння позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Також представник позивача зазначав, що дані обставини встановлені вироком та ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2015 року та 18.07.2017 року так і ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25.11.2016 року.

Однак, із ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 25.11.2016 року вбачається, що судом першої інстанції ОСОБА_1 за обвинуваченням по епізоду від 25.01.2015 року був виправданий у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, тобто не у зв`язку із відсутністю події чи складу кримінального правопорушення. Крім цього, з наданих представником позивача доказів не вбачається про існування факту незаконних дій або бездіяльності чи незаконного рішення органів дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду. У відповідності до законодавства факт неправомірності дій працівників органів дізнання, досудового слідства на момент розгляду судом спору про відшкодування шкоди повинен вже бути встановлений відповідними засобами доказування, зокрема - відповідним рішенням суду, яке має преюдиційне значення при розгляді справи про відшкодування шкоди. Крім цього, представник позивача не надав суду докази, які саме оперативно-розшукові чи слідчі дії були проведені відповідачами виключно по першому епізоду, що мало місце 25.01.2014 року, а також які по другому епізоду, що мало місце 04.02.2014 року, оскільки саме кримінальне провадження на даний час перебуває в судовому розгляді.

Також представник позивача зазначає, що за період тримання під вартою та обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_1 втратив власну репутацію та зв'язки у місті свого проживання, в нього значно погіршилися зв'язки з оточуючими, в першу чергу з рідними, а також те, що дружина з ним розлучилася, а єдиний син його уникає, тому він змушений був переїхати на постійне місце проживання до батьків. Але жодного належного доказу на підтвердження настання зазначених представником позивача негативних наслідків суду надано не було. Тобто представником позивача не було надано суду доказів, що у позивача погіршилися зв'язки з оточуючими, в тому числі з рідними, про розлучення з дружиною, а також про зміну місця проживання.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позов представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60-66, 209, 212, 214-215, 217, 218, 224-226 ЦПК України, ст.19, 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1176 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", суд, -

р і ш и в :

У задоволенні позову про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслдування, прокуратури та суду, у кримінальному провадженні №12014070040000086 від 09.01.2014 року щодо епізоду від 25.01.2014 року, моральну шкоду розраховану в п'ятикратному мінімальному розмірі заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством та судом, за період від 09.01.2014 року по 25.07.2017 року, в розмірі 342 800 гривень - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір