Ухвала суду № 70469556, 21.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 758/8916/15-ц Головуючий в 1 інстанції - Супрун Г.Б.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/11325/2017 Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Задерей І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року про зупинення провадження та призначення експертизи в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання кредитного договору та додаткових договорів недійсними, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») звернулося до суду із позовом, в якому просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором №ML-003/l53/2007 від 11.07.2007р. у розмірі 931 419,55 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №PCL- 003/153/2007/2, посвідченим приватним нотаріусом КМНО МорозовоюС.В., зареєстрованим в реєстрі №3661, а саме: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,0711 гектара, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», визначивши, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

19.01.2016 року відповідачем подано зустрічну позовну заяву, в якій він просить визнати кредитний договір від 11.07.2007 року і додаткові договори від 05.11.2010 року та від 08.06.2011 року недійсними з моменту їх укладення.

У лютому 2017 року ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду із клопотанням про призначення судово-будівельної експертизи для визначення вартості предмета іпотеки - садового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В мотивування вимог посилалося на те, що відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року клопотання представника про призначення будівельно-технічної експертизи - задоволено. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду клопотання про призначення експертизи.

Вказувала на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права. Зазначала, що суд зупинив провадження у справі без витребування у відповідача документів на частину будинку, технічної документації та офіційно завіреного плану та інвентарної справи в КМ БП на вказаний житловий будинок. Крім того, при постановлені ухвали судом не взято до уваги ціну договору іпотеки та те, що суд мав як початкову ціну вказати суму (ціну) договору іпотеки, а для цього будь - яких експертиз не потрібно. Судом порушено ст. ст. 27, 31, 57, 58, 64, 126 ЦПК України, не взято до уваги ЗУ «Про Іпотеку».

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Отримані докази, у т.ч. пояснення сторін та висновки експертизи мають бути оцінені судом за правилами ст. 212 ЦПК України.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року за клопотанням представника позивача по даній справі призначено будівельно-технічну експертизу, провадження по справі зупинено.

Так, під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Згідно ст. 10 ЦПК України на суд покладений обов'язок сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, а також сприяє у збиранні доказів, одним з яких є експертне дослідження.

Призначення судом експертизи як правило, є підставою для зупинення провадження у справі за ініціативою суду, оскільки певна складність її проведення негативно позначиться на процесуальних строках розгляду справи.

Крім того, залежно від розглядуваної справи та для з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд, не володіючи спеціальними знаннями у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, призначає експертизу.

Отже, твердження апелянта про безпідставність призначення експертизи є необґрунтованими, оскільки суд під час вирішення спору повинен повно та всебічно з'ясувати обставини справи для правильного його вирішення.

Варто зазначити і те, що відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» призначення судом експертизи не входить до переліку причин, за яких строки розгляду справи не можуть вважатися розумними.

Посилання ОСОБА_1 на те, що договором іпотеки визначено ціну садового будинку та земельної ділянки, вартість яких просить встановити позивач шляхом проведення судової експертизи, є необґрунтованими, оскільки це порушує один із фундаментальних принципів цивільного судочинства - змагальність.

За змістом частини першої статті 39 ЗУ «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини шостої статті 38 Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону, резолютивна частина рішення суду повинна відповідати вимогам статей 38, 39 Закону та положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України, і в ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то, викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обов'язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Аналогічних правові позиції викладені в Постановах Верховного Суду України, зокрема від 19.04.2017 року у справі №694/886/13-ц, від 05.04.17 у справі №336/7977/14-ц, від 05.04.2017 року у справі №44/4855/14-ц, від 22.03.2017 року у справі №490/61/15ц, від 01.03.2017 року у справі №6-2284/цс16 та інших.

Доводи скарги про те, що судом порушено ст. ст. 27, 31, 57, 58, 64, 126 ЦПК України, не взято до уваги ЗУ «Про Іпотеку», не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду.

Інші доводи скарги не спростовують висновків суду, щодо наявності підстав для зупинення провадження через призначення судом експертизи.

При цьому, колегія суддів також враховує те, що під час розгляду даної справи відповідач та третя особа зловживають своїми процесуальними правами шляхом неодноразового оскарження ухвали про відкриття провадження в даній справі, ухвали про призначення експертизи та зупинення провадження, що свідчить про свідоме вчинення ними дій для порушення строків розгляду даної справи.

За змістом ст. 312 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду може бути тільки порушення чи неправильне застосування норм процесуального права.

Оскільки ухвалу суду постановлено з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: