Рішення № 70467247, 20.11.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5531/17

Провадження № 2/219/3162/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді Павленко О.М.,

при секретарі Брагіній М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 51 482 грн. 11 коп. та судові витрати, вказуючи, що 14.02.2007 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та відповідач уклали договір № б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Банк виконав умови договору та надав відповідачу кредит, однак відповідач свої зобов’язання за договором не виконує, в зв’язку з чим станом на 30.04.2017 року має заборгованість в розмірі 51 482 грн. 11 коп., яка складається з: 4 400 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 40 854 грн. 39 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 300 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2 427 грн. 72 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказала, що вона отримала кредитну картку, знімала з неї кошти, а потім клала на рахунок кредитної карти, вважає, що банк незаконно нарахував відсотки та штрафи. Так, вона користувалася кредитною картою, однак наголосила, що наразі в Донецькій області відбувається антитерористична операція, а тому банк не має права нараховувати відсотки та штрафи. Крім того, зазначила, що нею була підписана лише анкета на отримання кредиту, між тим вважає, що з нею повинен був укладений кредитний договір. Вважає, що банк, зловживаючи своїм правом, поставив її у вкрай скрутне матеріальне становище, та не враховує заборону нарахування штрафів та пені у зоні АТО, передбачений ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а також скорочений термін позовної давності для даних нарахувань. Крім того, пояснила, що останній раз проводила операції за картою в 2014 році, а тому просила застосувати строк позовні давності. Вказала, що наразі не має можливості сплачувати таку велику заборгованість, вважає, що банк нарахував дуже великі проценти за користування кредитною карткою.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що 14.02.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 як клієнтом, укладено договір шляхом заповнення позичальником анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої відповідачу була видана кредитка картка (а.с.50).

Згідно з вказаною анкетою-заявою, заявник вказала, що згодна з тим, що ця заява разом з пам’яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку складають між ним і банком договір про надання банківських послуг; він ознайомлений та згоден з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

18.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 як клієнтом, укладено договір шляхом заповнення позичальником анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої відповідачу була видана кредитка картка (а.с.51).

Згідно з вказаною анкетою-заявою, заявник вказала, що згодна з тим, що ця заява разом з пам’яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку складають між ним і банком договір про надання банківських послуг; він ознайомлений та згоден з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови і правила надання банківських послуг розміщені на сайті банку. Заявник зобов’язується виконувати вимоги умов і правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на банківському сайті http://privatbank.ua (а.с.51 оборотна сторона).

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «Приватбанк», у зв’язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача з закритого акціонерного товариства «Приватбанк» на публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про що зазначено у п.1.1 Статуту ПАТ КБ «Приватбанк». 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 8.6 Умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 120 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно п. 5.3 Умов і правил надання банківських послуг банк має право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач підписала анкету – заяву, отримала кредитну карту, ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що свідчить про погодження з його умовами, на момент розгляду справи є дійсним, підписаний відповідачем з метою реального настання прав та обов’язків.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються і виконуються особою у межах, установлених договором або актами цивільного законодавства.

Позивач зобов’язання за договором виконав повністю. У свою чергу, відповідач користується коштами банку, однак не виконує свої зобов’язання перед банком належним чином, не здійснює погашення кредиту, не сплачує проценти за його користування.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку станом на 30.04.2017 року відповідач має заборгованість в розмірі 51 482 грн. 11 коп., яка складається з: 4 400 грн. - заборгованість за кредитом; 40 854 грн. 39 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 300 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2 427 грн. 72 коп. - штраф (процентна складова)(а.с.4-6).

Суду не надано достовірних доказів того, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором проведений невірно, є недостовірним або хибним, та не зазначено про існування таких доказів.

Крім того, суду не надано та не зазначено про існування достовірних доказів того, що відповідач зверталася до позивача щодо проведення перерахунку суми заборгованості або з претензіями щодо невиконання ним зобов’язань.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий самий строк. Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому чи у визначеній банком частині у випадку невиконання держателем та/або довіреною особою держателя своїх боргових зобов’язань та інших зобов’язань за цим договором.

Таким чином, кредитор протягом всього часу до закінчення строку виконання основного зобов’язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені щомісячні платежі. Зазначений правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та 5 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як проголошено в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р., місто Соледар Донецької області відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Враховуючи те, що відповідач є громадянкою України, яка зареєстрована та постійно проживає в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція, на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», пеню та штрафні санкції за укладеним нею кредитним договором нараховувати заборонено, а тому позов банку в частині стягнення 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2 427 грн. 72 коп. - штраф (процентна складова); 3 300 грн. – заборгованість за пенею та комісією, які згідно розрахунку позивача нараховані за період після 14 квітня 2014 року, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлено у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями визначеними строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно матеріалів справи, а саме - розрахунку заборгованості за договором № б/н від 14.02.2007 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та клієнтом ОСОБА_1, виписки з карткового рахунку за період з 1.01.2013 року по 8.10.2017 року (а.с.52-59) відповідач частково виконувала свої зобов’язання перед банком та вносила на рахунок банка суми погашення за наданим кредитом, остання сума, яка надійшла до банку від відповідача була внесена 11.07.2014 року в розмірі 300 гр. ОСОБА_2 тим, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з цим позовом 26.05.2017 року, а тому строк позовної давності позивачем не пропущений.

Крім того, відповідач вказує, що вона не має змоги сплачувати кредит, вона перебуває в скрутній ситуації, все це викликано антитерористичною операцією в зоні АТО, а тому нарахування процентів є незаконним.

ОСОБА_2 тим, з огляду на зміст підписаної позивачем як позичальником анкети-заяви, вона своїм підписом в ній засвідчила своє волевиявлення на отримання кредиту, а тому доводи про те, що банк на порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» нараховує відсотки за користування кредитом, є безпідставними з точки зору свободи договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від їх укладення) і визначати їх зміст на власний розсуд відповідно до досягнутої домовленості.

Вільне волевиявлення відповідача на отримання коштів на картку покладало на неї і обов'язок, в тому числі, враховувати можливу зміну її фінансового стану. З Умов і правил надання банківських послуг не випливає, що ризик зміни певних обставин, які склалися на момент укладення договору, несе банк.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Таким чином, суд частково задовольняє позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» та стягує на його користь з відповідача заборгованість за кредитом та заборгованість по процентам за користування кредитом загальною сумою в розмірі 45 254 грн. 39 коп., в іншій частині позовних вимог, а саме - щодо стягнення заборгованості за пенею та комісією та стягнення штрафів загальною сумою в розмірі 6 227 грн. 72 коп. - відмовляє.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 1 392 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам (87 % від позовних вимог) (а.с.1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 60, 88, 212-215, 360-7 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 45 254 грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 1 392 грн.

В задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею та комісією, штрафами - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом 10-ти днів з моменту його проголошення.

Суддя -

ОСОБА_3