Постанова № 7046707, 11.11.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4458/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

При секретарі судового засідання: Скалій Леся Володимирівна

За участю представників сторін:

позивача : Данилюк В.М.- представник за дорученням;

відповідача : не з'явився по невідомим суду причинам.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-1-ЛТД"

про: стягнення 12758,19 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

19 жовтня 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю " БМУ-1-ЛТД" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 12081,25 грн., та пені в розмірі 676,94 грн.

20.11.2009р. ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній адміністративній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ч.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ №70 від 31.01.2007р.Відповідач подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці і соціальної політики України №42 від 10.02.2007р. В даному звіті чітко зазначив, що на його підприємстві в 2008 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 193,3 тис.грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 24162,50 грн. Кількість інвалідів - штатних працівників , які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст..19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, самостійно відповідачем в звіті розрахована і становить 1 особа. Таким чином , відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 1 особи та всупереч вимогам ч. 4 ст. 20 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та п.3.7. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р., відповідачем не розрахована та у рядку 06 - не відображена сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить позовні вимоги задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Крім того, в судовому засіданні 11.11.2009р. представником позивача було заявлено усне клопотання про уточнення позовних вимог щодо суми розрахунку пені і заявлено до стягнення пеню в сумі 676,94 грн. згідно поданого розрахунку (а.с.25).

Враховуючи положення частини 1 статті 51 КАС України, яка надає позивачу право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, судом прийнято клопотання представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с.23). За таких обставин, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Враховуючи думку представника позивача та виходячи з вимог ст. 128 КАС України, суд ухвалив справу розглянути за наявними в ній доказами та без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого Постановою КМУ від 26 вересня 2002 року № 1434, із внесеними змінами від 15.11.2006р. №1602 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України та підпорядковується йому.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991р. (далі Закон України № 875-ХІІ). Фонд соціального захисту інвалідів має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів. Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів. В зв'язку з цим, порушення відповідачем вимог чинного законодавства зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту інвалідів, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Законом України № 875-ХІІ ст.19 передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, і організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі “чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною 1 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ та п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314, передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до пункту 5 вищезгаданого Положення підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства, зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства про порядок атестації та створення робочих місць інвалідів на підприємстві працевлаштування інвалідів може здійснюватись (центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів) лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену у встановленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998р. затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)”, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Із наведених положень чинного законодавства вбачається, що виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належить, зокрема, здійснення заходів із створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність вакантних посад для інвалідів.

Відповідно до ч. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ №70 від 31.01.2007р., відповідач подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р. В даному звіті відповідач чітко зазначив, що на його підприємстві в 2008 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 193,3 тис.грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 24162,50 грн. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України № 875-ХІІ, самостійно відповідачем в звіті розрахована та відповідно до вимог цієї статті норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у відповідача встановлюється у кількості 1 робочого місця. Таким чином, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 1 особи відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та не сплачено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інваліда у відповідності до ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.

Всупереч вимогам ч. 4 ст. 20 Закону України № 875-ХІІ та п. 3.7. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007р., відповідачем не розрахована та у рядку 06 - не відображена сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен розрахувати і сплатити роботодавець самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України № 875-ХІІ.

Розрахунок адміністративно-господарських санкцій передбачений безпосередньо ст. 20 Закону, де чітко визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, на яких працює від 8 до 15 осіб, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України № 875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, і т.д. самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ст. 19 цього Закону, тобто невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007р. №70.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Тому, відділення Фонду соціального захисту інвалідів має право нарахувати пеню з 16.04.2009р.

Відповідач повинен був самостійно розрахувати і сплатити Вінницькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня 2009 року адміністративно-господарські санкції у розмірі половини середньої річної зарплати за 2008 рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Листом від 31.08.2009р. № 02-32/3330 Ленінський районний центр зайнятості м. Вінниці повідомив відділення Фонду соціального захисту інвалідів про те, що відповідач у 2008 році не надав центру зайнятості інформації необхідної для працевлаштування інвалідів (а.с.8).

Таким чином, відповідач не забезпечив виконання ч. 3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою встановлено, що підприємства, установи, організації і т.д., які використовують найману працю зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію для організації працевлаштування інвалідів і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, та ч.2 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою чітко встановлено, підприємства, установи, організації і т.д., які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч.1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону України № 875-ХІІ, свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів. За вказаних умов, не направлення на підприємство центром зайнятості інвалідів для працевлаштування не звільняє саме підприємство від виконання встановленого нормативу.

Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.

В зв'язку з цим, порушення відповідачем вимог чинного законодавства зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту інвалідів, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Суд, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засідання приходить до висновку про задоволення даного позову повністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-1-ЛТД" (21050, м. Вінниця, вул. Першотравнева, 88, код ЄДРПОУ 30836423, банківські реквізити: р/р 26004227, ВФ ВАТ " Кредитпромбанк", МФО 302623) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м. Вінниця, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача : ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік) адміністративно-господарські санкції в розмірі 12 081,25 грн. (дванадцять тисяч вісімдесят одна гривня 25 копійок), пеню в розмірі 676,94 грн. (шістсот сімдесят шість гривень 94 копійки).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 12.11.09

СуддяМультян Марина Бондівна