Рішення № 70466487, 21.11.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1768/17

Провадження № 2/553/899/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-ю нет Україна" до ПРАЧА ОСОБА_1 про визнання інформації недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, зобов’язання спростувати недостовірну інформацію, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року до суду надійшла позовна заява ТОВ "Дабл-ю нет Україна" до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, зобов’язання спростувати недостовірну інформацію, посилаючись на те, що 28.06.2017 року відповідачем на веб-сайті www.medium.com була розміщена недостовірна інформація, яка порушує принцип недоторканості ділової репутації юридичної особи ТОВ "Дабл-ю нет Україна". Автором публікації під назвою/заголовком "Серверы обновлений М.Е.Dос оказались на хостинге Wnet" вказано користувача з іменем "Sergey Prach" та додано фотокартку, при подальшому переході на сторінку профілю автора міститься посилання на профіль у соціальній мережі "Facebook", який підписаний "Сергей Прач", на вказаній сторінці також міститься посилання на вищевказану публікацію та відомості про відповідача як особу, що поширила недостовірну інформацію, яка не відповідає дійсності та завдає шкоди діловій репутації позивача.

Інформація, яку поширив відповідач, на думку позивача, має стверджувальний характер і доступна в мережі Інтернет, поширена у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження, вказує на вчинення позивачем тих чи інших протиправних дій, які чинним законодавством кваліфікуються як злочини та дискредитують його в очах оточуючих, формуючи у них відповідну негативну оцінку його дій з точки зору дотримання закону.

Просить визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ТОВ "Дабл-ю нет Україна" інформацію наступного змісту: "Именно тот WNet, которого поймали на левых интернет – канал в Крым", "Ну конечно мы верим что это чисто коммерческий контракт был и ФСБ абсолютно никакого отношения к этому интернет-каналу отношения не имел, а WNet никакого сотрудничества с ФСБ РФ не вел)))", "Интернет – Сервис "крест на пузе" клянется, что никаких апдейтов с вирусами он не выкладывал. Окей, я лично – верю. Потому что им и не надо было выкладывать. За них это сделали админы дата-центра WNet", поширену ОСОБА_2, 28.06.2017 року на своїй сторінці у соціальних мережах "Fecebook" та "medium.com"; зобов’язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-ю нет Україна", в той же спосіб, у який вона була ним поширена, а саме шляхом розміщення повідомлень про спростування на сторінках у соціальних мережах "Fecebook" та "medium.com", наступного змісту: "Я, ОСОБА_2, заявляю, що інформація, викладена мною в мережі інтернет 28 червня 2017 року стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-ю нет Україна" (WNet), про те, що"Именно тот WNet, которого поймали на левых интернет – канал в Крым", "Ну конечно мы верим что это чисто коммерческий контракт был и ФСБ абсолютно никакого отношения к этому интернет-каналу отношения не имел, а WNet никакого сотрудничества с ФСБ РФ не вел)))", "Интернет – Сервис "крест на пузе" клянется, что никаких апдейтов с вирусами он не выкладывал. Окей, я лично – верю. Потому что им и не надо было выкладывать. За них это сделали админы дата-центра WNet", є неправдивою та недостовірною", - протягом місяця з дня набрання чинності рішенням суду.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі з наведених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, незважаючи на те, що повідомлявся про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, будучи достовірно обізнаний про існування на розгляді в суді даної цивільної справи, ухилився від отримання судової повістки, заяв про відкладення розгляду справи не надав.

У письмових запереченнях, які надійшли до суду від відповідача ОСОБА_2, він просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ "Дабл-ю нет Україна" у зв'язку з безпідставністю позовних вимог, вказуючи на те, що зміст статті, інформацію в якій позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ТОВ "Дабл-ю нет Україна" і спростувати, відображає його суб'єктивні погляди та особисті думки і власні висновки в пристойній формі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 червня 2017 року на веб-сайті www.medium.com користувачем за іменем "Sergey Prach" розміщена інформація наступного змісту: "Ба, знакомые все лица – это же WNet, которого недавно трусило СБУ ))) Именно тот WNet, которого поймали на левых интернет – канал в Крым. Ну конечно мы верим что это чисто коммерческий контракт был и ФСБ абсолютно никакого отношения к этому интернет-каналу отношения не имел, а WNet никакого сотрудничества с ФСБ РФ не вел))). Ау, WNet – неужели мы давали повод считать себя идиотами? Интернет – Сервис "крест на пузе" клянется, что никаких апдейтов с вирусами он не выкладывал. Окей, я лично – верю. Потому что им и не надо было выкладывать. За них это сделали админы дата-центра WNet".

При подальшому переході на сторінку профілю автора міститься посилання на профіль у соціальній мережі "Facebook", який підписаний "Сергей Прач", на вказаній сторінці також міститься посилання на вищевказану публікацію. Крім того, на вказаній сторінці "Facebook" міститься інформація про місце роботи, контактні дані ОСОБА_2. У зв'язку з чим є підстави вважати, що публікація розповсюджена користувачем ОСОБА_2, який є відповідачем у даній справі.

Факт розміщення публікації не заперечував також відповідач ОСОБА_2 в поданих суду письмових запереченнях, наполягав на тому, що викладена у ній інформація відображає його суб'єктивні погляди та особисті думки і власні висновки в пристойній формі.

Представник позивача, обґрунтовуючи позов, наполягав на тому, що інформація яка поширена відповідачем на веб-сторінках, над якими він має контроль, подана у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватися як оціночні судження. Інформація, поширена відповідачем, зокрема, про те, що адміни дата-центру WNet виклали апдейти з вірусами, є стверджувальним висловом, який вказує на вчинення позивачем протиправних дій, які чинним законодавством кваліфікуються як злочини та дискредитують його в очах оточуючих, формують у них відповідну негативну оцінку його дій з точки зору дотримання закону. Розповсюдженням цієї інформації принижено честь, гідність та ділову репутацію позивача ТОВ "Дабл-ю нет Україна".

За змістом положень ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В ч. 2 ст. 200 ЦК України визначено, що суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Як встановлено в ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров’я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім’я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров’я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 11.09.1997 року, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 липня 1986 року в справі "Лінгенс проти Австрії" зауважено про те, що необхідно проводити різницю між фактами та оціночними судженнями. Існування фактів може бути доведено в той час, як істинність оціночних суджень не завжди підлягає доказуванню.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що здійснення права на свободу вираження поглядів, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві для захисту репутації чи прав інших осіб (ст. 10).

Аналогічне положення передбачено і в ст. 34 Конституції України, відповідно до якої здійснення права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, права вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, може бути обмежене законом для захисту репутації або прав інших людей.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що головною ознакою того, чи певне виловлювання є оціночним судженням чи фактом, є наявність фактичних даних, на які може таке поняття вказувати, а не тільки наявність визначення такого поняття в законодавстві.

Зі змісту інформації опублікованої ОСОБА_2 28.06.2017 року на веб-сайті www.medium.com та в соціальній мережі "Facebook" вбачається, що він фактично виражав свої погляди щодо діяльності ТОВ "Дабл-ю нет Україна", що ґрунтуються на відомостях, отриманих з інших джерел. При цьому, зміст публікації, на переконання суду, не містить конкретних фактів, викладених у ствердній формі, наведена автором інформація по суті є оціночним судженням, що не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості. Фраза в публікації про те, що саме адміни дата-центру WNet виклали апдейти з вірусами, яка викладена у ствердній формі, в контексті змісту публікації вцілому дає підстави стверджувати про те, що є висвітленням особистого сприйняття автором – відповідачем по справі – певних подій та обставин.

Як встановлено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України в "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27 лютого 2009 року, з наступними змінами та доповненнями, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України в "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її в пресі, передання по радіо, телебаченню, поширення в мережі Інтернет, викладення в характеристиках, заявах, листах адресованих іншим особам. Недостовірною є інформація, яка викладена неправдиво або містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України в "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Встановлені судом обставини переконливо свідчать про доведеність факту поширення відповідачем інформації щодо позивача по справі ТОВ "Дабл-ю нет Україна" шляхом опублікування в мережі Інтернет. Разом з тим, відомості, які позивач вважає недостовірними і такими, що порочать його честь, гідність та ділову репутацію, на переконання суду, не містять викладу конкретних фактів та як оціночні судження відповідача та висвітлення його особистого сприйняття певних подій та ставлення до певних даних, відомості про які він отримав з інших загальнодоступних джерел, не можуть бути визнані такими, що підлягають захисту в судовому порядку. При цьому, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами, що поширенням публікації порушено немайнові права ТОВ "Дабл-ю нет Україна", що негативно вплинуло на його ділову репутацію.

Крім того, при вирішенні спору суд бере до уваги наступне.

За змістом положень ст. 270 ЦК України право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи.

Відповідно до норми ст. 94 ЦК України до особистих немайнових прав юридичної особи віднесено право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

В п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України в "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно, позовні вимоги про визнання інформації такою, що порочить честь і гідність ТОВ "Дабл-ю нет Україна" є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, яке не наділяє юридичну особу такими правами як право на повагу до честі та гідності.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку про безпідставність позовних вимог ТОВ "Дабл-ю нет Україна" про визнання недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, інформації поширеної відповідачем ОСОБА_2 28.06.2017 року на своїй сторінці у соціальних мережах "Fecebook" та "medium.com", та відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. Відповідно, такими, що не підлягають задоволенню, суд визнає також і позовні вимоги про зобов’язання відповідача спростувати цю інформацію, які є похідними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-ю нет Україна" до ПРАЧА ОСОБА_1 про визнання інформації недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, зобов’язання спростувати недостовірну інформацію – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь в розгляді справи, але не були присутні при проголошенні рішення – в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.