Постанова № 7046641, 18.11.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4228/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Балан Марині Анатоліївні,

за участю представника позивача Коломієць Ірини Михайлівни,

у відсутність представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Товариства з обмеженою відповідальністю Баварія Гарденпро стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

встановив:

02 жовтня 2009 року Державна податкова інспекція у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) звернулась в суд з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю Баварія Гарден(ТОВ Баварія Гарден) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17560 грн до місцевого бюджету.

Зазначали, що за результатом проведеної перевірки щодо дотримання ТОВ Баварія Гарденпорядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, встановлено порушення відповідачем пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг(Закон №265), а відтак, податковим органом прийнято рішення від 05 лютого 2009 року №0001532340 про застосування до них штрафної санкції в сумі 17560 грн.

Посилаючись на те, що вказана сума ТОВ Баварія Гарденв добровільному порядку не сплачена, а також на те, що для належного виконання обовязків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача фінансову санкцію в розмірі 17560 грн в судовому порядку.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник ДПІ у м. Вінниці позовні вимоги підтримала повністю й просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу докази.

Відповідач в судове засідання жодного разу не зявився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать реєстри листів поштових відправлень Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року, 20 жовтня 2009 року, 03 листопада 2009 року (а.с. 15, 21, 26). Розгляд справи по суті у звязку з неявкою відповідача переносився.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ТОВ Баварія Гарденналежним чином про час і місце розгляду справи з його участю або участю його повноважного представника для реалізації ним прав судового захисту.

Так, частиною сьомою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Тому, відповідно до частини першої статті 58 КАС України керівник ТОВ Баварія Гарденнаділений правом самостійно представляти інтереси підприємства або правом надавати доручення будь-якому працівнику для представлення інтересів відповідача в суді, але даним правом не скористався.

Більше того, письмових заперечень на позовну заяву, документів, вказаних в ухвалі суду від 06 жовтня 2009 року, інших доказів по справі, заяв, клопотань відповідач не надсилав.

Поштові відправлення судом здійснювались на адресу ТОВ Баварія Гарден, вказану у свідоцтві про реєстрацію та визначену позивачем, відповідно до позовної заяви та інших документів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у звязку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно, обєктивно дослідив матеріали справи та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ Баварія Гардензареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 25 грудня 2001 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №11741200000001392 (а.с. 22).

Як вбачається із довідки, виданої ДПІ у м. Вінниці від 29 квітня 2009 року №796, ТОВ Баварія Гарденвзяте на облік як платник податків (а.с. 5).

Відтак, 17 січня 2009 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації у Вінницькій області Пульніковим В.В. й Ковальчук С.В., згідно направлень від 12 січня 2009 року №900175, №900172, проведено перевірку господарської одиниці-магазину Пан дачник, який розташований по вул. Немирівське шосе, 78 у м. Вінниці та належить ТОВ Баварія Гарден, щодо дотримання ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт від 17 січня 2009 року №68/02/32/23/31743576, у якому встановлено порушення ТОВ Баварія Гарденпунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: при продажу одного мішка насіння моркви Шантанепо ціні 3495 грн, розрахункову операцію не проведено через реєстратор розрахункових операцій та не видано відповідний розрахунковий документ; проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування цін товару (а.с. 8-11).

Таким чином, 05 лютого 2009 року ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення №0001532340 про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції в розмірі 17560 грн (а.с. 7 на звороті).

Дане рішення отримане ТОВ Баварія Гарден 13 квітня 2009 року, про що свідчить рекомендований лист з повідомленням про вручення, підписаний уповноваженим Косюрою (а.с. 27).

Сума санкції обрахована старшим державним податковим ревізором-інспектором Л.В.Пастощук відповідно до розрахунку №153 від 05 лютого 2009 року (а.с. 7).

На час звернення податкового органу до суду наявність вказаної заборгованості ТОВ Баварія Гарденпідтверджується довідкою, виданою ДПІ у м. Вінниці (а.с. 4) та відповідно не оскарженням та не виконанням відповідачем рішення від 05 лютого 2009 року №0001532340 в установленому законом порядку.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до статті 15 Закону №265 та пункту 3.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року №355, контроль за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення відповідно до щомісячних планів податкового органу планових перевірок та позапланових перевірок у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.

Керуючись пунктом 11 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року №509 Про державну податкову службу України, згідно з яким, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, та відповідно до статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугза виявлені порушення до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), відповідні органи державної податкової служби України приймають рішення про застосування фінансових санкцій.

Сума зазначеної фінансової санкції, підлягає перерахуванню субєктом підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування такої санкції (ст. 25 Закону №265).

За своєю суттю штрафна санкція, застосована ДПІ у м. Вінниці до відповідача за порушення вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугвідповідає визначенню адміністративно-господарської санкції, даному в статті 238 Господарського кодексу України (ГК України).

Згідно із статтею 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Стаття 239 ГК України у якості однієї із адміністративно-господарських санкцій визначає адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 ГК України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Штрафи, що передбачені статтею 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є заходами майнового характеру, які спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються органами державної податкової служби за порушення порядку проведення розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тобто підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарських санкцій та є такими за своєю юридичною суттю.

При цьому слід зазначити, що Державна податкова інспекція, відповідно до Закону України Про державну податкову службу України, є органом державної податкової служби і субєктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, що тягне за собою розгляд цього спору за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до положень пункту 4 частин першої статті 17.

Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 10 Закону України Про державну податкову службу в Українідо функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та обєднаних державних податкових інспекцій належить виконання таких функцій, як, зокрема, забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Пункт 11 цієї статті передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Оскільки заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій не є узгодженою сумою податкового зобовязання, то відповідно на неї не поширюються норми Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамищодо узгодження боргу.

Слід також зазначити, що на заборгованість по фінансовим санкціям, яка є предметом спору, не поширюються норми Закону №2181 і стосовно надіслання податкових вимог (ст. 6), відтак, податковою інспекцією не вживаються заходи по погашенню заборгованості по штрафній санкції, права виникнення податкової застави (ст. 8), адміністративного арешту активів (ст. 9), продажу активів, що перебувають у податкові заставі (ст. 10) тощо.

Вказана ситуація має місце у звязку з тим, що перераховані процедури стосуються виключно податкового боргу та узгодженої суми податкового зобовязання, а санкції, нараховані за порушення Закону №265, не є податковим зобовязанням у розумінні Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

За таких обставин, та враховуючи, що заборгованість в добровільному порядку не сплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави, то вказана заборгованість підлягає стягненню лише в судовому порядку.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що вимоги ДПІ у м. Вінниці є обґрунтованими, заявленими в межах наданих законом повноважень, відповідають дійсним обставинам, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а також те, що на час вирішення справи, докази про сплату ТОВ Баварія Гардензаборгованості по штрафній (фінансовій) санкції відсутні, суд доходить висновку про доцільність задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Баварія Гарден (вул. Театральна, 20, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 31743576) на користь місцевого бюджету м. Вінниці (р/р 31113104700002 у ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код платежу 3021080902) заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17560 грн (сімнадцять тисяч пятсот шістдесят гривень).

Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено 19.11.2009.

Суддя/підпис/Чудак Олеся Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: