Постанова № 70466254, 20.11.2017, Крюківський районний суд м. Кременчука

Номер провадження : 2-а/537/145/2017

Справа № 537/2851/17

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2017 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Чернявській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом, згідно якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії відповідача неправомірними при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі довідки Прокуратури Луганської області №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року та скасувати рішення Кременчуцького об’єднаного Управління пенсійного фонду України у Полтавській області №97/С – 14 від 21 червня 2017 року щодо відмови у перерахунку розмірі пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі зазначеної довідки; зобов’язати Кременчуцьке об’єднане Управління пенсійного фонду України у Полтавській області провести перерахунок, призначити та виплачувати пенсію за вислугу років позивачу, починаючи з першого січня 2016 року, виходячи з 90 % заробітної плати за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі довідки Прокуратури Луганської області №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року та виплатити різницю недоотриманої суми пенсії, виходячи з 90 % розміру заробітної плати за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року/, починаючи з 01 січня 2016 року по день винесення судового рішення; сягнути з відповідача судові витрати по оплаті судового збору.

Свої вимоги мотивував тим, що з 09 вересня 2005 року він отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру». В довідці №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року, виданої Прокуратурою Луганської області, заробітна плата станом на 01 грудня 2015 року складається з посадового окладу в розмірі 2 263 грн. 00 коп., за класний чин – 130 грн. 00 коп., вислугу років – 717 грн. 90 коп., щомісячна премія – 7 923 грн. 80 коп., інших виплат, які передбачені чинним законодавством, а всього 14 102 грн. 75 коп. Позивач зазначає, що 12 червня 2017 року та 26 червня 2017 року він звернувся до відповідача із заявами про здійснення перерахунку, призначення та виплати йому пенсії за вислугу років, починаючи з 01 січня 2016 року, виходячи з 90 % заробітної плати за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру, згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі довідки Прокуратури Луганської області №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року, а також про здійснення виплати різниці недоотриманої суми пенсії, виходячи із 90 % заробітної плати за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру, згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, починаючи з першого січня 2016 року. Однак рішенням Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №97/С-14 від 21 червня 2017 року позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі відсутності законних підстав для перерахунку.

Позивач зазначає, що підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюються частинами 13, 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв’язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» змін не зазнали. Так, згідно частини 13 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно із частиною 18 вказаного Закону, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв’язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсію, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за дванадцять місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахування фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, як вказує позивач, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на час призначення пенсії, а внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

На підставі викладеного позивач вважає наявними підстави для визнання протиправними дій відповідача, у зв’язку із чим він і вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В ході розгляду справи позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просив суд ухвалити рішення, яким визнати дії Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області неправомірними при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі довідки Прокуратури Луганської області №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року; скасувати рішення Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 28 квітня 2017 року №126 щодо відмови у перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі довідки Прокуратури Луганської області №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року; зобов’язати Кременчуцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок, призначити та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01 січня 2016 року, виходячи з 90% заробітної плати за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі довідки Прокуратури Луганської області №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року, та виплатити різницю недоотриманої суми пенсії, виходячи з 90 % розміру заробітної плати за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, починаючи з 01 січня 2016 року по день винесення судового рішення; стягнути з Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на його користь судові витрати, понесені ним на оплату судового збору.

В судове засідання позивач, ОСОБА_1, не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не надав до суду пояснень про причини неявки.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2, в судовому позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила їх задовольнити.

Представник відповідача, Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, ОСОБА_3, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи своє заперечення тим, що у зв’язку із набранням чинності 15 липня 2015 року Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІІ, втратила чинність норма Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року щодо перерахунку пенсій, на яку посилається позивач. З 01 червня 2015 року раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213, не перераховуються. При цьому, відмова позивачу у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, а тому не звужує зміст та обсяг вже набутих ним прав. Окрім того, як зазначає представник відповідача, 24 грудня 2015 року до Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року були внесені зміни, зокрема в частині встановлення обмеження граничного розміру пенсії фіксованою сумою 10 740 грн. 00 коп., та пунктом 44 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-ІІІ від 06 грудня 2016 року внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру», зокрема встановлено обмеження граничного розміру пенсії фіксованою сумою 10 740 грн. 00 коп. на 2017 рік. Також, питання обмеження граничного розміру пенсії фіксованою сумою врегульовано Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Таким чином, представник відповідача вважає рішення Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії правомірним, оскільки відсутні правові підстави на момент його звернення для проведення такого перерахунку.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до посвідчення серії АГ №444266, виданого 25 березня 2005 року, ОСОБА_1 з 06 січня 2005 року призначено пенсію за віком.

Відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що була чинною на момент призначення пенсії ОСОБА_1, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку; пенсія призначається в розмірі 90 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії; за кожний повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 %, але не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку.

Як вбачається із довідки за №18-553/вих..16, виданої 09 вересня 2016 року прокуратурою Луганської області, ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Луганської області на посаді керівника підрозділу місцевої прокуратури, заробітна плата для нарахування пенсії станом на 15 грудня 2015 року складає 14 102 грн. 75 коп.

Позивач 12 червня 2017 року та 26 червня 2017 року звернувся до Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про здійснення перерахунку, призначення та виплату пенсії за вислугу років , починаючи з 01 січня 2016 року у розмірі, виходячи з 90% заробітної плати за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі довідки прокуратури Луганської області №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року, та здійснення виплати різниці недоотриманої суми пенсії.

Відповіддю за вих..№97/С-14 від 21 червня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено, що пунктом 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року було зобов’язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати до 01 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх спеціальних пенсій, в тому числі згідно Закону України «Про прокуратуру». У разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, з 01 червня 2015 року раніше призначені пенсії в порядку та на умовах визначеного вище закону не перераховуються. Таким чином, відсутні законні підстави для проведення перерахунку пенсії, про що 28 квітня 2017 року управлінням було прийнято рішення №126 від 28 квітня 2017 року.

Так, рішенням Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №126 від 28 квітня 2017 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв’язку із тим, що з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, посилаючись на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ; норма Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року щодо перерахунку пенсій не діє.

У відповідності до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 90 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно частини 13 статті 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (№1789-ХІІ), у редакції чинній на момент призначення пенсії ОСОБА_1, обчислення (перерахунок) пенсії проводиться за документами пенсійної справи та документами, дадатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру"(№1789-ХІІ), у редакції чинній на момент призначення пенсії ОСОБА_1, передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв’язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України , закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремує певні категорії громадян, в тому числі працівники правоохоронних органів, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, під час проходження служби, так і після її закінчення, що зумовлено ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових якостей (рішення Конституційного Суду України №8-рп/99у від 06 липня 1999 року, №5-рп/2002 від 20 березня 2002 року).

Про недопустимість звуження змісту та обсягу прав інакше ніж за умови введення надзвичайного стану визначено в рішеннях Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року , №19-рп/2010 від 09вересня 2010 року, №5-рп/2002 від 20 березня 2002 року, №20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, №4-рп/2007 від 18 червня 2007 року.

В пунктах 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року дано роз'яснення, що у статті 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права; конституційні права та свободи людини є безпосередньо діючими; вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя; оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції України, і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії; судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на законодавстві, яке не суперечить їй.

Окрім того, Верховним судом України у постановах №21-348а13 від 10 грудня 2013 року, №21-445а13 від 17 грудня 2013 року, висловлена правова позиція, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Окрім того, суд вважає помилковим тлумачення відповідачем положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», оскільки внесені останнім зміни до Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Згідно із положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи у сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що своєю відмовою у застосуванні статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1789-ХІІ) відповідач порушує Конституційні права та гарантії позивача на отримання пенсійного забезпечення, у зв’язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає законними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на його користь судові витрати, понесені ним на оплату судового збору при подачі позову до суду в розмірі 640 грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 6, 8-12, 17-19, 21, 70, 71, 159, 160, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати дії Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі довідки Прокуратури Луганської області №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року – неправомірними.

Рішення Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 21 червня 2017 року №97/С-14 щодо відмови у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі довідки Прокуратури Луганської області №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року – скасувати.

Зобов’язати Кременчуцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок, призначити та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01 січня 2016 року, виходячи з 90% заробітної плати за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року на підставі довідки Прокуратури Луганської області №18-553/вих..16 від 09 вересня 2016 року, та виплатити різницю недоотриманої суми пенсії, виходячи з 90 % розміру заробітної плати за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, починаючи з 01 січня 2016 року по день винесення судового рішення.

Стягнути з Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені ним на оплату судового збору при подачі позову до суду в розмірі 640 грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Д.О. Зоріна