Ухвала суду № 70464747, 23.11.2017, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/1721/17

381/4263/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України, позовна заява серед іншого повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви не додано документ про сплату судового збору або документ, що підтверджує звільнення від сплати судового збору.

Між тим, позовна заява не відповідає вказаним вимогам закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що згідно виконавчого листав, виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області від 16.02.2000 року № 2-235, з відповідача на її користь стягувалися аліменти, у розмірі ? частини всіх видів заробітку, на утримання доньки Тетяни, ІНФОРМАЦІЯ_1, до її повноліття.

Між тим, позивачем до матеріалів справи не додано доказів на підтвердження факту стягнення аліментів, а саме рішення суду.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє Свідоцтво про народження дитини, на утримання якої стягувалися аліменти.

Окрім того, п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на її користь кошти 1% від суми заборгованості по аліментах 72432,64 грн. та 28091,00 грн. – суму самої заборгованості по аліментах.

Між тим, з матеріалів справи не вбачається доказів того, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, відповідно до ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору для фізичної особи за подачу позовної заяви немайнового та майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оскільки ЗУ «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору, позивачів у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу про стягнення суми заборгованості по аліментах, про що надати суду підтверджуючий сплату документ.

Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.

У відповідності з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 121, 209, 210 ЦПК України, –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме 5 (п’ять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ