Постанова № 70461998, 24.11.2017, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 133/1707/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.11.2017 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙСУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі: головуючого-судді: Воронюк В. А.

при секретарі Полонській Н.М.

з участю прокурора Пеньківської Ю.С.

захисника ОСОБА_1

особи, що притягується

до адмінвідповідальності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, складений відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює головою Козятинської районної ради Вінницької області за ст. 172-4 ч. 2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №507521 від 29.08.2017 року ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-4 КУпАП , а саме , що перебуваючи на посаді голови Козятинської районної ради, тобто будучи відповідно до п:.п."б" п.2 ч.2 ст.З ЗУ "Про запобігання корупції" суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, порушив вимоги та обмеження п.2 ч.І ст.25 Закону України "Про запобігання корупції", а саме входити до складу правління, інших виконавчих чи контролюючих органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку ФГ "Влад" ЄДРПОУ 20090790Г.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчинені корупційного правопорушення не визнав, при цьому пояснив, що після обрання його на посаду голови Козятинської районної ради в листопаді 2015 року він склав з себе повноваження голови фермерського господарства «Влад « та в діяльності господарства участі не приймав, ніякого прибутку від господарської діяльності за цей період не отримував, на загальних зборах господарства присутнім не був , до органів управління не входив. Він не міг вийти з складу засновників СФГ оскільки господарство припинило б функціонувати, так як земельна ділянка видавалась в користування саме йому для створення фермерського господарства. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.. 172-4 ч.2 КУпАП та просив провадження по справі закрити.

Прокурор вважає, що ОСОБА_2 перебуваючи на посаді голови Козятинської районної ради, тобто будучи відповідно до п:.п."б" п.2 ч.1 ст.З ЗУ "Про запобігання корупції" суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, порушив вимоги та обмеження п.2 ч.1 ст.25 Закону України "Про запобігання корупції", не вийшовши з складу засновників ФГ «Влад «, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-4 КУпАП

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до рішення 1 сесії 7 скликання Козятинської районної ради Вінницької області від 20 листопада 2015 року № 01-01-07 ОСОБА_2 обрано головою Козятинської районної ради Вінницької області.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 14.03.2017 року до складу засновників ФГ»Влад « , юридична адреса с.Туча Козятинського району Вінницької області входить ОСОБА_2 з розміром внеску до статутного фонду 1000 грн

Згідно довідки ФГ «Влад « №92 від 20.09.2017р. ОСОБА_2 до складу виконавчих органів не входить, участі в загальних зборах ФГ не брав, доходів , як засновник, в період з 20.11.2015р по 20.09.2017 року не отримував .

Як вбачається із декларації про доходи ОСОБА_2, що крім заробітної плати на посаді голови райради, інших доходів не отримував.

Як вбачається із державного акта на право постійного користування землею виданого ОСОБА_2 25 листопада 2000 року , що ОСОБА_2 виділялась у користування земельна ділянка для ведення селянського фермерського господарства на території Куманівської сільської ради Козятинського району.

Відповідно до диспозиції ч.2 ст. 172-4 КпАП України підставою для адміністративної відповідальності є, - порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Відповідно до підпункту “б” п.1 ч.І ст.З Закону України “Про запобігання корупції” на ОСОБА_2 поширюються обмеження встановлені вказаним Законом.

Згідно з п.2 ч.І та ч.2 ст.25 Закону України “Про запобігання корупції”, - особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється:... входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній' громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Обмеження, передбачені частиною першою цієї статті, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих,які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі. ),присяжних.

Таким чином, ОСОБА_2, як голова Козятинської районної ради, не має права входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Як зазначається у статті 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 та ч.4 ст.99 ЦК України, - загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. ... Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути “правління ”, “дирекція ” тощо.

Згідно з ч.1 ст.100 ЦК України, - право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватись іншій особі.

Таким чином, ОСОБА_2 як голові Козятинської районної ради, встановлено обмеження щодо перебування в складі виконавчих органів підприємств і організацій, що мають на меті одержання прибутку.

Проте, факт перебування ОСОБА_2 в складі засновників ФГ “Влад” не є свідченням його входження до складу його виконавчих органів.

Так, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про фермерське господарство”, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України “Про фермерське господарство”, - членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14- річного віку, інші члени сім % родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства .

Відповідно до ст.4 Закону України “Про фермерське господарство”, - головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Згідно з правовою позицією, що міститься в рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 1-14/2012, зазначено, що відповідно до Основного Закону України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним (частини перша, друга, четверта статті 41). Конституцією України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); усі суб’єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13). Згідно з частиною третьою статті 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. ...

Особи, уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, як і інші фізичні та юридичні особи, мають право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, у тому числі з метою набуття та реалізації корпоративних прав. У преамбулі Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи зазначається, що хоч публічні службовці і наділені особливими правами та обов 'язками для виконання функцій держави, однак вони є громадянами, а тому за ними слід визнавати ті ж права, що й за іншими громадянами, у тій мірі, у якій це можливо. Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб також допускає здійснення державними посадовими особами діяльності, спрямованої на отримання фінансового прибутку (пункт 5); в той же час державні посадові особи зобов’язані утримуватись від володіння фінансовими, комерційними або іншими аналогічними інтересами, які є несумісними з їх посадою, функціями, обов ’язками або їх виконанням (пункт 4).

Згідно з частиною другою статті 167 ГК України володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом, але законом можуть бути встановлені обмеження для певних осіб щодо володіння ними та/або їх здійснення. Одне з таких обмежень встановлено у пункті 2 чаатти першої статті 7 Закону, за змістом якого особам, зазначеним у пункті [ частшш першої_ статті 4 цього закону, забороняється входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, зокрема бути головою або членом наглядової (спостережної) ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізором господарського товариства, а також головою або членом іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачене статутом товариства. Встановлена заборона не поширюється на володіння та/або реалізацію особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, решти корпоративних прав, не пов’язаних з участю (членством) в управлінні поточною діяльністю господарського товариства.

Згідно з частиною 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до частини першої статті 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. З огляду на це особи, уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, мають право на придбання акцій (часток, паїв) господарського товариства, управляти ним, беручи участь у загальних зборах учасників (акціонерів), отримувати дивіденди, інформацію щодо діяльності товариства, частину його активів у разі ліквідації товариства тощо. ...

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що заборона особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього закону, брати участь у загальних зборах підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, як вбачається зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону, суперечить частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 41 Конституції України.

Відповідно до розділу 8 "Статуту Фермерського господарства “Влад” в редакції від 15.12.2016 року, а саме п. 8.1. Вищим органом управління господарством є збори засновників (власників)...

Із п. 8.3. Статуту вбачається, що управління поточною діяльністю господарства здійснює голова фермерського господарства.

Пунтк 8.5 Статуту передбачає, що голова представляє інтереси господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 8.6. Статуту голова організовує роботу господарства в межах, встановлених Статутом, розпоряджається майном і коштами, підписує відповідні фінансові документи, приймає та звільняє з роботи, встановлює правила трудової і виробничої дисципліни, накладає стягнення.

Отже, з огляду на вказані положення законодавства та Статуту засновник ФГ “Влад” входить лише до складу зборів засновників. Проте, загальні збори засновників не є правлінням, іншим виконавчим, наглядовим чи контролюючим органом господарства.

В той же час, виконавчим органом (правлінням) ФГ “Влад” є йогогГолова.

Згідно з витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань головою ФГ “Влад” є ОСОБА_3 .

Статутом ФГ “Влад” не передбачено створення іншого виконавчого, контролюючого чи наглядового органу.

Крім того, як зазначалося вище, саме ОСОБА_2 було надано в користування земельну ділянку на якій здійснює свою діяльність господарство. Відповідно вихід з засновників ФГ “Влад” ОСОБА_2 призвів би до припинення права користування вказаною земельною ділянкою та до припинення діяльності господарства.

З огляду на викладене перебування ОСОБА_2 в складі засновників ФГ “Влад” не утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-4 КпАП України.

Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу і на той факт, що за змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальтним документом, який фіксує факти адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. Тобто, протокол є офіційним документом, що засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій, а тому є одним із головних доказів, згідно положень ст. 251 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складається в двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності; він повинен містити в собі, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи яка притягається до відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Як вбачається з матеріалів справи зазначених вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 507521 від 29.08. 2017 року відносно ОСОБА_2 . за ч.2 ст.172 -4 КУПАП у повній мірі дотримано не було.

В протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково повинно бути зазначено суть адміністративного правопорушення, тобто конкретне діяння, яке на думку особи, що складає протокол, свідчить про вчинення адміністративного правопорушення.

Проте вказаним вимогам закону протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не відповідає.

Так, в розділі склад адміністративного правопорушення протоколу про адміністративне правопорушення зазначено наступне, - "ОСОБА_2 -перебуваючи на посаді голови Козятинської районної ради, тобто будучи відповідно до п:.п."б" п.2 ч.2 ст.З ЗУ "Про запобігання корупції" суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, порушив вимоги та обмеження п.2 ч.І ст.25 Закону України "Про запобігання корупції", а саме входити до складу правління, інших виконавчих чи контролюючих органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку ФГ "Влад" ЄДРПОУ 20090790Г. Тобто в протоколі не містить вказівки на конкретні дії ОСОБА_2, які працівник поліції вважає порушенням п.2 ч.І ст.25 Закону України "Про запобігання корупції". Відсутність конкретизації дій, а саме : до якого саме органу ФГ "Влад" входив ОСОБА_2 під час перебування на посаді голови районної ради, а також посилання на п.п.6 п.2 ч.2 ст.3 ЗУ " Про запобігання корупції", якого фактично в зазначеній статті Закану не існує, - порушує гарантовані права ОСОБА_2 на захист ,оскільки йому не було забезпечено згідно встановленої процедури надання повної та детальної інформації щодо пред'явленого йому звинувачення.

Крім того під час складання протоколу було порушено права ОСОБА_2, передбаченні ст. 268 КУпАП .

Так при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз 'яснюються його права і обов 'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ст. 268 КпАП України, - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, ....

З огляду на вказані правові норми протокол про адміністративне правопорушення повинен складатись в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При цьому, під час складання протоколу такій особі повинні бути роз'ясненні її права та надана можливість скористатись ними.

Проте цим вимогам зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення не відповідає.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення від 29.08.2017 року зазначено, по він складений в селі Марківці та під час його складання ОСОБА_2 було роз'яснені його права передбачені ст.268 КпАП України. Дана обставина зафіксована підписами понятих та працівника поліції.

Проте, в поясненнях понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5від 29.08.2017 року, які оголошувались в судовому засіданні, міститься інша інформація.

Зокрема, в поясненнях зазначено наступне. Понятим було запропоновано бути присутніми під час вручення протоколу про вчинення корупційного правопорушення. В подальшому працівник поліції запропонував ОСОБА_2 ознайомитись з протоколом і підписати його.

Відомостей про те, що при цьому ОСОБА_2 роз'яснювались права в поясненнях понятих не має. В протоколі також відсутній підпис ОСОБА_2 про його ознайомлення з належними йому справами.

В судовому засіданні ОСОБА_2, підтвердив, що протокол в його присутності не складався, ніякого пояснення у нього з приводу даного правопорушення не відбиралось , його місце роботи знаходиться в м.Козятині, а не в с.Марківці.

З огляду на вказані обставини вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення не складався в присутності ОСОБА_2 за місцем його роботи . Також, йому не було роз'яснені права передбачені ст.268 КпАП України та не надано можливості скористатись ними, в тому числі правом на правову допомогу адвоката.

В протоколі відсутня вказівка на час та місце вчинення адміністративного правопорушення.

Козятинським міськрайонним судом протокол про адміністративне правопорушення № 507521 від 29.08.2017 року відносно ОСОБА_2 двічі повертався на доопрацювання із-за недотримання вимог ст..ст. 254, 256 КУпАП. Проте недоліки не були усунуті, тобто всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_2 дій, направлених на порушення встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контролюючих органів , чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, та вчинення ним відповідно адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини , зокрема у справі «Кобець проти України « від 14.02.2008 року ,згідно з п.43 рішення якого «доказування, зокрема має випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою , а за відсутності таких ознак не можна константувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. «.

Таким чином з урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 172-4 КУпАП, оскільки належних доказів того, що він входить до складлу органів правління, інших виконавчих чи контролюючих органів, наглядової ради підприємства,організації, що має на меті одержапння прибутку - не надано, а відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП

Керуючись п.1 ст. 247,ст.ст. 256, 283, 284 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-4 КпАП Україні закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП

На постанову суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя підпис ОСОБА_6

Згідно з оригіналом.

суддя

секретар

Дата документу 24.11.2017 року.