Постанова № 70461854, 24.11.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/94/2017

130/2277/17

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2017 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючого судді: Заярного А.М.,

секретаря: Буга Р.М.,

з участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринці справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 22.09.2017 року (згідно відмітки на конверті) звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із адміністративним позовом до виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закриття адміністративного провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, який мотивований тим, що постановою від 15.09.2017 року №10/08 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Жмеринської міської ради Вінницької області на нього накладено штраф у розмірі 1020 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, за порушення п.п. 2.7., 2.7.1., 2.7.5. Правил благоустрою та утримання територій м. Жмеринка, що затверджені рішенням 19 сесії 7 скликання Жмеринської міської ради, а саме перетворення належної йому земельної ділянки по вул. Б.Хмельницького,3 в м. Жмеринка у звалище, про що головним спеціалістом відділу благоустрою управлянні житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради ОСОБА_4 31.08.2017 року складено відповідний протокол. Із даною постановою позивач не згоден через порушення порядку розгляду адміністративної справи: не з’ясовано чи взагалі було вчинено правопорушення та чи винен позивач у його вчиненні, оскільки під час засідання комісії не заслухались обставини справи та не досліджувались докази, не надано можливість заявляти клопотання, не враховано, що земельна ділянка, яка належить позивачу обнесена парканом, який не має ушкоджень, земельна ділянка та прилегла територія прибирається, на ній немає сміття та бур’янів, а тому позивач не міг бути притягнутий до відповідальності. Крім того відповідачем не встановлено та не перевірено дані про особу, а саме не встановлено дійсне місце реєстрації та проживання позивача. При складанні протоколу не з’ясовано час вчинення порушення, не роз’яснено та не надано можливість позивачу дати пояснення, не вручено копію протоколу після його складання. Надалі оскаржувану постанову прийнято з порушенням ст. 278 КУпАП, не перевірено чи правильно складено протокол, чи сповіщено про її розгляд відповідних осіб, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав за викладених у позовній заяві обставин, просить його задовольнити, скасувати постанову винесену відповідачем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, оскільки порушено порядок складання та розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, а відомості, які вказані, як обставини правопорушення не відповідають дійсності.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, проти його задоволення заперечила, підтримала надані письмові пояснення (а.с. 25-28), згідно яких відповідач заперечує проти позову ОСОБА_3, оскільки належним відповідачем за даним позовом має бути адміністративна комісія, яка є окремим колегіальним органом, утвореним при виконавчому комітеті; під час засідання комісії, шляхом заслуховуваня особи, що склала протокол - ОСОБА_4, встановлено наявність правопорушення, вину позивача у його вчиненні, те, що він підлягає адміністративній відповідальності, відсутність обставин, що пом’якшують чи обтяжують його відповідальність, відсутність майнової шкоди, відсутність підстав для передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудовому колективу, інші обставини. Позивачу надавалась можливість висловити свої доводи, зауваження та клопотання, обставини порушення доведені показами особи, яка склала протокол, а також дані обставини є відомими всім членам адмінкомісії, так як земельна ділянка, належна позивачу знаходиться в центрі міста, вина позивача як власника земельної ділянки є безсумнівною. Ці дані доводяться протоколом засідання адміністративної комісії. Щодо часу вчинення правопорушення, то воно є триваючим і не усунене до даного часу, копія протоколу направлена позивачу поштою, оскільки він, будучи присутнім при його складанні, відмовився від отримання копії, описка у номері квартири жодним чином не вплинула на правомірність дій адміністративної комісії; скарга на постанову адміністративної комісії всупереч ч.2 ст. 32 Положення про адміністративні комісії УРСР, затвердженого Указом Президії РВ УРСР від 09.03.1988 року №5540 до самої амінкомісії не подана, позивач уже притягувався за аналогічне порушення за ст. 152 КУпАП у 2015 році. На підставі викладеного просила в задоволенні позову відмовити. Викликати для допиту свідка ОСОБА_4.

В судове засідання свідок ОСОБА_4 не з’явилась, сторони не наполягали на її допиті, просили закінчити розгляд справи у її відсутність.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 суду повідомив, що до складу адміністративної комісії входить як секретар Гуйван Т.М., одночасно вона наділена повноваженнями щодо складання протоколів. Проте вона участі у голосуванні адмінкомісії не приймає. Адміністративний протокол відносно ОСОБА_3 був розглянутий адмінкомісією із дотриманням вимог закону. Йому роз’яснювались його права, була надана можливість надати пояснення. ОСОБА_3 одночасно являється депутатом міської ради. Має у володінні земельну ділянку в центрі міста, з приводу чого був складений протокол, що є предметом спору. Земельна ділянка по даний час засмічена, паркан частково відсутній, земельна ділянка перебуває в антисанітарному стані, - жителі туди ходять по нужді.

Вислухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 31.08.2017 року головним спеціалістом відділу благоустрою міста управління житлово-комунального господарства ОСОБА_4 складено протокол відносно позивача – ОСОБА_3 за порушення ст. 152 КУпАП, що виразилось у тому, що земельна ділянка, власником якої є ОСОБА_3 та прилегла до неї територія по вул. Б.Хмельницького, 3 перетворилась на звалище сміття, заросла бур’янами, паркан, яким огороджено земельну ділянку частково зруйновано, чим порушено п.п. 2.7., 2.7.1.; 2.7.5. Правил благоустрою та утримання територій м. Жмеринка, що затверджені рішенням 19 сесії 7 скликання Жмеринської міської ради від 23.02.2017 року №276 (а.с.72) Протокол складено в присутності ОСОБА_6 Особа, щодо якої складено протокол – ОСОБА_3 від підпису відмовився, копія протоколу йому надіслана поштою.

Згідно п.п. 2.7., 2.7.1.; 2.7.5. Правил благоустрою та утримання територій м. Жмеринка, що затверджені рішенням 19 сесії 7 скликання Жмеринської міської ради від 23.02.2017 року №276 (далі - Правила) суб’єкти адміністративно-правових відносин, на яких поширюються ці правила, зокрема власники земельних ділянок, які розташовані на території міста, зобов’язані прибирати свою територію, прилеглу та закріплену територію самостійно та вивозити власними силами за власні кошти на міське звалище тверді побутові відходи, про що мати підтверджуючий документ, або укладати договори з підприємствами – надавачами комунальних послуг на прибирання, на вивіз твердих побутових відходів із власних та закріплених територій і приміщень, при цьому своєчасно оплачувати за вивіз твердих побутових відходів відповідно до умов договору, а уразі прострочення за оплату більше двох місяців настає відповідальність за ст. 152 КУпАП; зобов’язані утримувати в належному стані загорожі, паркани та у разі поломки вживати негайно заходи щодо їх ремонтування та відновлення. (а.с.29-66). Тобто досліджені Правила передбачають відповідальність за дії, чи бездіяльність, наслідком яких є засмічення території міста. Також дані правила передбачають договірну сферу вивезення твердих побутових відходів, передбачаючи, однак, як норму - адміністративну відповідальність за невиконання вказаних договірних відносин.

На підставі даного протоколу та Правил адміністративною комісією при виконавчому комітеті Жмеринської міської ради Вінницької області постановою № 10/08 від 15.09.2017 року встановлено, що земельна ділянка по вул. Б.Хмельницького, 3, власником якої є ОСОБА_3, прилегла територія до неї перетворилась на звалище сміття, заросла бур’янами. Паркан, яким огороджена земельна ділянка частково зруйнована, чим порушено п.п. 2.7, 2.7.1., 2.7.5. Правил та передбачена відповідальність за ст. 152 КУпАП та постановлено накласти на ОСОБА_3 штраф в розмірі 1020 грн. (а.с.76). Розмір штрафу складає 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає межам санкції ст. 152 КУпАП. В постанові зазначений термін сплати штрафу, порядок оскарження постанови, в т.ч. у 10-денний строк до суду, зазначено порядок звернення її до виконання. Постанова підписана головою адміністративної комісії ОСОБА_5 та секретарем Гуйван Т., її копія вручена ОСОБА_3.

Із протоколу №08 від 15.09.2017 року засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Жмеринської міської ради в складі восьми чоловік, серед яких секретарем визначена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення – секретар комісії ОСОБА_4 вбачається, що (п.10) ОСОБА_3 був присутній на засіданні комісії, йому зачитані права згідно ст. 268 КУпАП, було досліджено протокол від 10.08.2017 року та пояснення ОСОБА_3, з’ясовано, що адміністративне правопорушення було вчинено (шляхом заслуховування особи, що склала протокол - ОСОБА_4М.), встановлено вину позивача у його вчиненні, те, що він підлягає адміністративній відповідальності, встановлено відсутність обставин, що пом’якшують чи обтяжують його відповідальність, відсутність майнової шкоди, відсутність підстав для передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудовому колективу, інші обставини. ОСОБА_3 вини в інкримінованому порушенні не визнав, вказуючи, що на земельній ділянці, про яку йде мова розташований будівельний майданчик, паркан відповідає встановленим нормам, у разі притягнення його до відповідальності, він буде оскаржувати постанову до суду, викликати членів комісії до суду, що займе багато їх робочого часу. Члени адмінкомісії одноголосно прийняли рішення про накладення штрафу.

Статтею 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до п.44 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, як встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад, та до їх компетенції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 152 КУпАП, згідно ст. 128 КУпАП.

Згідно ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 152 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

Відповідно до п.11,2 Правил благоустрою та утримання територій м. Жмеринка, що затверджені рішенням 19 сесії 7 скликання Жмеринської міської ради від 23.02.2017 року №276, та рішення виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 17.08.2017 року «Про надання повноважень на складання протоколів про адміністративні правопорушення» ОСОБА_4 – головному спеціалісту відділу благоустрою міста УЖКГ надано повноваження на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема за ст.. 152 КУпАП (а.с.109-110, 116).

Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачено ст.245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна (Sramek v. Austria (Срамек проти Австрії), § 36). Право винесення рішення входить у визначення поняття «суд». Провадження повинні забезпечувати «визначення судом проблем у спорі» відповідно до статті 6 § 1 (Benthem v. the Netherlands (Бентем проти Нідерландів), § 40). Для виконання статті 6 § 1 «суд» не повинен представляти собою суд загальної юрисдикції за стандартним механізмом судочинства у державі. Він може бути призначений для вирішення конкретних питань, які можуть бути відповідно розглянуті поза межами звичайної судової системи. Для виконання вимог статті 6 § 1 важливо забезпечити виконання відповідних гарантій (Rolf Gustafson v. Sweden (ОСОБА_7 проти Швеції), § 45). Отже, «суд» може являти собою орган, заснований з метою вирішення обмеженою кількості питань, за умови, що він завжди забезпечує відповідні гарантії (Lithgow and Others v. the United Kingdom (Літґоу та інші проти Сполученого Королівства), § 201 – у контексті арбітражного суду). Лише той факт, що орган виконує багато функцій (адміністративну, регулятивну, судову, консультативну та дисциплінарну) не суперечить визначенню органу як «суду» (H. v. Belgium (Х. проти Бельгії), § 50). «Суд» також повинен задовольняти низку вимог – незалежність, особливо виконавчої влади; безсторонність; терміни повноважень суддів; наявність гарантій, що забезпечуються судовими процесами – деякі з яких присутні у тексті Статті 6 § 1 (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium (ОСОБА_8, ОСОБА_9 и ОСОБА_10 проти Бельгії), § 55; Cyprus v. Turkey (Кіпр проти Туреччини) [ВП], § 233). Приклади органів, що визнаються, як такі, що мають статус «суд» відповідно до Статті 6 § 1 Конвенції: - регіональний орган влади, що регулює питання, пов’язані із нерухомим майном: Sramek v. Austria (Срамек проти Австрії), § 36; - комітет з компенсації завданої шкоди у кримінальному провадженні: Rolf Gustafson v. Sweden (ОСОБА_7 проти Швеції), § 48 - комітет з врегулювання питань лісової промисловості: Argyrou and Others v. Greece (Аргіру ті інші проти Греції), § 27

Тобто, адміністративна комісія при виконавчому органі місцевого самоврядування в спорі із позивачем ОСОБА_3 виступає як «суд, встановлений законом», в розумінні ч.1 ст. 6 Конвенції, а відтак відповідач був зобов’язаний провести справедливий і публічний розгляд справи позивача упродовж розумного строку, незалежно, безсторонньо та вирішити спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру або встановити обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення (в даному випадку мається на увазі КУпАП) щодо ОСОБА_3 - встановити наявність або відсутність порушення останнім правил благоустрою території населеного пункту м. Жмеринка, а саме - обов’язку прибирати свою територію, прилеглу та закріплену територію самостійно та вивозити власними силами за власні кошти на міське звалище тверді побутові відходи, про що мати підтверджуючий документ, або укладати договори з підприємствами – надавачами комунальних послуг на прибирання, на вивіз твердих побутових відходів із власних та закріплених територій і приміщень, при цьому своєчасно оплачувати за вивіз твердих побутових відходів відповідно до умов договору; обов’язку утримувати в належному стані загорожі, паркани та у разі поломки вживати негайно заходи щодо їх ремонтування та відновлення.

Відповідно до ст.ст.283-284 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить зокрема, постанову про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як передбачено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків та ін.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні. Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України, обставини, що визнаються сторонами можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Суд не бере до уваги твердження позивача про не правильне зазначення у постанові (протоколі) місця його проживання чи перебування, оскільки це не перешкодило йому з’явитись для розгляду адміністративної справи та жодним чином не вплинуло на справедливість розгляду справи.

Суд не бере до уваги в якості доказу світлину частини вулиці, що надана відповідачем на підтвердження заперечень, оскільки дана світлина не містить прив’язки до місцевості (назви вулиці), дати її створення, у протоколі відсутні застереження щодо здійснення фото фіксації порушення.

Суд не бере до уваги в якості доказу постанову №01/02 від 03.04.2015 року та постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.10.2015 року із підстав її виконання, щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП (а.с.77-78), оскільки дані документи не мають будь-якого правового значення, в силу положень ст. 39 КУпАП, згідно яких ОСОБА_3 вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про неналежність відповідача, оскільки адміністративна комісія не є окремою юридичною особою, не є суб’єктом владних повноважень, не має окремих рахунків, створюється при виконавчому комітеті міської ради.

Таким чином на підставі викладеного суд приходить до висновку, що процедура складання, розгляду адміністративного правопорушення за протоколом від 31.08.2017 року та оскаржувана постанова №10/08 від 15.09.2017 року не відповідає нормам ст.ст. 9, 280, 283 КУпАП, ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так невідповідність ст.ст. 9, 280, 283 КУпАП полягає у невстановленні суті адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 152 КУпАП - наявності порушення ОСОБА_3 правил благоустрою території населеного пункту м. Жмеринка (у виді дій чи бездіяльності) та встановлення його вини. При цьому адміністративна комісія обмежилась лише фіксуванням фактів забруднення належної (зі слів) ОСОБА_3 земельної ділянки та пошкодження паркану навколо нього та накладенням адміністративного стягнення на позивача, нівелюючи таким чином саме поняття адміністративного правопорушення.

Невідповідність вимогам ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у безпосередній участі особи, яка склала протокол - ОСОБА_4, також у колегіальному розгляді справи, у якості секретаря комісії, покладення її пояснень (згідно протоколу засідання комісії) в основу «висунутого обвинувачення» чи «порушення ОСОБА_3 прав та обов'язків цивільного характеру». За характером участі особи у вказаному провадженні, з точки зору судової практики ЄСПЛ вбачається її участь як свідка, що передбачає собою певні процесуальні процедури допиту, як то попередження про кримінальну відповідальність, тощо. Таким чином суд не може вважати прийняту за результатами такого розгляду постанову винесеною «незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Таким чином в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 доведено, порушення порядку розгляду адміністративної справи щодо порядку розгляду справи, не з’ясування чи взагалі було вчинено правопорушення та чи винен позивач у його вчиненні, що у поєднанні із порушенням відповідачем ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод призвело до рішення про задоволення позову та скасування постанови № 10/08 від 15.09.2017 року.

Вимога щодо закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки знаходиться за межами повноважень суду при вирішенні справи, що визначені ст. 162 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положенням про адміністративні комісії Української РСР, затверджені Указом Перзидії Верховної Ради УРСР №5540-ХІ від 09.03.1988 р., ст. ст.7, 9, 251, 252, 255,280, 283-284, 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 9-11, 17, 18, 69, 71-72, 94 ч.1, 158-163, 171-2, КАС України, Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.2015 р. N 3-рп/2015, суд, -

ПОСТАНОВА:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задовольнити частково.

Постанову № 10/08 від 15.09.2017 року, винесену адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Жмеинської міської ради про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу – скасувати.

В решті позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий А.М. Заярний