Ухвала суду № 70459330, 17.11.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12755/17

Провадження № 2/369/4546/17

У Х В А Л А

іменем україни

17 листопада 2017 року Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1, розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2, одночасно з позовною заявою подала заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що вона звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з неї заборгованості у розмірі 264 916 грн. 20 коп., з яких 174 935,85 грн. – основна сума боргу, 69 491,45 грн. – інфляційних втрат, 20 488,90 грн. – 3 % річних.

Враховуючи вимоги закону про співмірність видів забезпечення позову до заявлених позовних вимог та відповідно, в межах ціни позову, вона просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на автотранспортний засіб, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3, а саме на автомобіль марки Nissan, модель X-Trail, об’єм двигуна 1997 см.куб., 2013 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер АА 0101ОЕ.

Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз’яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи позивачОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у розмірі 264 916 грн. 20 коп.,

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру МВС транспортний засіб Nissan, модель X-Trail, об’єм двигуна 1997 см.куб., 2013 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер АА 0101ОЕ зареєстрований за ОСОБА_3

Однак, вивчивши заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позивачем не надано до заяви про забезпечення позову доказі того, що вид забезпечення позову, який просить вона застосувати, є співмірним із заявленими позивними вимогами.

У зв'язку з вищевикладеним заява ОСОБА_2 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позовувідмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня винесення ухвали або отримання копії ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук