Вирок № 70454381, 23.11.2017, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/789/17

Провадження № 1-кп/342/110/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Ничик Г.І.,

за участю: прокурора Сорочихіна О.В., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, секретарів судового засідання Сьомкайло І.-М.І., ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017090150000174 від 02.08.2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей (2009 та 2012 років народження) та сестру - інваліда дитинства ОСОБА_5, громадянина України, який має середню освіту, працює експедитором Городенківського відділення Нової пошти №1, раніше судимого 13.05.2013 р. Городенківським районним судом за ч.3 ст.185, ч.3 ст. 186 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 19.09.2014 р.,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, поєднаний з проникненням в житло, вчинений повторно.

Злочин вчинив при таких обставинах:

02 серпня 2017 року близько 01 год.30 хв. ОСОБА_2 прийшов на територію господарства по вул. В.Великого, 36 в м. Городенка Івано-Франківської області, належного ОСОБА_1, в якому вона проживає. Через відчинене вікно, розташоване над вхідними дверима будинку, присвітивши ліхтариком, користуючись вигідною для нього обстановкою: темною порою доби та відсутністю сторонніх осіб, проник всередину житлового будинку. Від шуму потерпіла ОСОБА_1, яка перебувала у спальній кімнаті, прокинулась. ОСОБА_2 умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, користуючись тим, що ОСОБА_1 проживає одна, є перестарілою особою, з метою викрадення чужого майна, відкрито застосував до потерпілої фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, схопив ОСОБА_1 за одяг, штовхнув на ліжко та почав вимагати видати йому грошові кошти. ОСОБА_1 відмовилась, при цьому пояснила, що в неї немає грошей. Після цього ОСОБА_2 в присутності потерпілої зламав двері меблевої шафи, з деревяної шкатулки, яка там знаходилась, відкрито викрав вироби із дорогоцінного металу «золота», а саме: жіночий перстень «печатку» із золота 585 проби вагою 2,90 г вартістю 3064,40 грн., каблучку із золота 583 проби вагою 4,77 г вартістю 5040,40 грн., обручку із золота 583 проби вагою 8,87 г вартістю 9372,83 грн., обручку із золота 583 проби вагою 2,76 г вартістю 2916,46 грн., ланцюг із золота з кулоном із золота загальною вагою 2,97 г загальною вартістю 3138,37 грн., ланцюг із золота з кулоном із золота загальною вагою 4,1 г загальною вартістю 4332,42 грн. З сумочки потерпілої, яка знаходилась в сусідній кімнаті, ОСОБА_2 викрав гроші в сумі 100 грн. Скориставшись тим, що ОСОБА_2 відволікся, викрадаючи та розглядаючи золоті вироби, ОСОБА_1 через вікно в спальні вийшла з житлового будинку та втекла з місця події. ОСОБА_2 з викраденими золотими виробами та коштами також залишив місце події та повністю розпорядився викраденим. Злочин вчинив в період незнятої та непогашеної судимості. Згідно довідки Державного ощадного банку України ПАТ ТВБВ № 10008/079 Філії Івано-Франківського управління від 04.08.2017р. станом на 02.08.2017 р. - 10 тройських унцій золота 328630,47 грн. Своїми діями ОСОБА_2 спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 27964,88 грн.

Під час судового розгляду кримінального провадження, 15 листопада 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 було укладено угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12017090150000174. Із зазначеної угоди вбачається, що її сторони - обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 зазначають, що згідно з ч. 3 ст. ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Відповідно до п.3 ч.1 ст.477 КПК України - кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 КК України, якщо воно вчинене близьким родичем чи членом сімї потерпілого. Згідно ч.8 ст.469 КПК: потерпілою від злочину (ч.1 ст.55 КПК) є одна особа ОСОБА_1, з якою досягнуто угоду про примирення.

П.2 Угоди про примирення містить посилання на те, що розмір збитків визначений на підставі довідки Городенківського відділення Державного ощадного банку про вартість тройських унцій золота та становить 27964,88 грн. Під час досудового розслідування потерпілій ОСОБА_1 повернуто жіночий перстень («печатку») вагою 2,90 г вартістю 3064,40 грн. Таким чином, дійсний розмір завданої потерпілій шкоди становить 24900,48 грн. Обвинувачений ОСОБА_2 15 листопада 2017 року відшкодував потерпілій ОСОБА_1 30000 (тридцять тисяч) гривень матеріальних збитків з урахування завданих потерпілій моральних страждань.

Згідно угоди про примирення (п. 6) обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України. Сторони узгодили покарання за ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та призначення більш мякого виду покарання, не зазначеного у санкції частини статті у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. При цьому взято до уваги наявність обставин, що помякшують покарання: щире каяття, сприяння слідству, відшкодування завданої шкоди, позитивні характеристики, наявність на утриманні двох малолітніх дітей та сестри інваліда дитинства, потерпіла, котра є близькою родичкою обвинуваченого, пробачила його та висловила згоду на примирення.

За змістом даної угоди про примирення обвинувачений та потерпіла ознайомлені з наслідками укладення та затвердження такої, передбачені вимогами ст. 473 КПК України, а також наслідками невиконання вказаної угоди.

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, просить затвердити угоду про примирення. Судом зясовано, що він розуміє надані йому законом права на справедливий судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення; характер предявленого обвинувачення; вид покарання, який буде до нього застосований у разі затвердження угоди судом.

У судовому засіданні потерпіла підтримала угоду про примирення. Вона розуміє наслідки затвердження угоди про примирення.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження у судовому засіданні переконався, що укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КК та КПК України, не заперечує проти затвердження угоди про примирення між обвинуваченим і потерпілою та щодо призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до положень ст. ст. 468,469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Злочин, передбачений ч.3 ст. 186 КК України у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Згідно розяснень, що містяться в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 р.«Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів угода про примирення не укладається, за винятком кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке здійснюється щодо кримінальних правопорушень, визначених ст. 477 КПК.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 КК України (грабіж, крім грабежу, вчиненого організованою групою), якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сімї потерпілого. П.1 ч.1 ст. 3 КПК визначає значення терміну близькі родичі та члени сімї, до яких входять дід, баба, внук, внучка. За свідоцтвом про народження обвинуваченого ОСОБА_2 серії ІІІ-НМ № 446169, виданим 15.07.1989 р., його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Після розірвання шлюбу мати змінила прізвище Петрина на дошлюбне Атаманюк (свідоцтво серії І-НМ № 006350 від 07.12.2005р.). Свідоцтва про народження: матері обвинуваченого (серії VІ-УР № 715405, видане 09.09.1964 р.), його діда ОСОБА_8, дідової рідної сестри ОСОБА_9 (серії ЯИ № 422941, серії ЯИ № 422942, видані 06.08.1953 р.) та свідоцтво про одруження та зміну прізвища Атаманюк на ОСОБА_1 серії ІІІ-УР № 917268, видане 13.11.1953 р.) свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_2 є іншим близьким родичем потерпілої ОСОБА_1 Отже, сторони не позбавлені можливості укласти угоду про примирення, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, обвинувачений визнає вину за ч. 3 ст. 186 КК України.

При укладенні угоди враховано дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем реєстрації та постійного проживання, згідно довідок Городенківської ЦРЛ не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, постійно працює експедитором Нової пошти, одружений, проживає з сімєю, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_2 є єдиним опікуном своєї рідної сестри ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_7, яка є інвалідом дитинства, що стверджено Довідкою психіатричної МСЕК від 15.03.2016р. та посвідченням інваліда з дитинства 2 групи, так як її мати ОСОБА_12 померла 20.04.2014 р., про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-НМ № 189853.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченому, враховано: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, він перепросив потерпілу, повністю відшкодував шкоду, добровільно відшкодував завдані збитки, що стверджено розпискою потерпілої ОСОБА_1, доданою до матеріалів кримінального провадження. Обставин, які обтяжують покарання, - не встановлено.

За умовами угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою узгоджена сторонами міра покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України. Наявність декількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням даних про особу обвинуваченого дає можливість застосування при призначенні покарання обвинуваченому ч.1 ст. 69 КК України та призначення більш мякого виду покарання, не зазначеного у санкції частини статті, у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. Обвинувачений може виконати зобовязання за угодою.

Суд вважає, що узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною Кримінального Кодексу України. Зазначене узгоджується із положеннями ратифікованої Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що укладена між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 угода про примирення підлягає затвердженню та призначенню обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому змінено на заставу. Суд вважає, що до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 слід залишити запобіжний захід у вигляді застави.

Питання про речові докази у кримінальному провадженні вирішити з дотриманням положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373,374, 468,469,471, 473-475,477 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 15.11.2017 року у кримінальному провадженні № 12017090150000174 між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить одну тисячу сімсот гривень.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити запобіжний захід у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- жіночий перстень («печатку») вагою 2,90 г вартістю 3064,40 грн., переданий на зберігання ОСОБА_1, залишити у її власності;

- мобільний телефон марки «DOOGEE X9 Pro» чорного кольору IMEI 1: 354638080243339, IMEI 2: 354638080243347, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_1, що знаходяться на зберіганні в Городенківському відділенні поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, та грошові кошти в сумі 9018 грн., що знаходяться на зберіганні в бухгалтерії Городенківського відділення поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, передати ОСОБА_2;

- картку на знижки ломбарду «Скарбниця» м. Чернівці, що знаходиться на зберіганні в Городенківському відділенні поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області - знищити.

Після набрання вироком законної сили кошти в розмірі 33680 грн., які були внесені платником ОСОБА_13 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265) згідно квитанції № 13 від 16.08.2017 р., як застава за ОСОБА_2, повернути ОСОБА_13.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КК України до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ничик Г.І.