Рішення № 70454282, 20.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/5015/16-ц 22-ц/774/870/К/17

Справа № 212/5015/16-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц/774/870/К/17 ОСОБА_1

Категорія № 27 (ІV) Доповідач Бондар Я.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильська А.П., Зубакової В.П.,

секретар : Видрик А.А.

за участі : представника позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» - ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в режимі відео- конференції цивільну справу за апеляційним скаргам ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_7, та представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_8, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» (надалі – Уповноважена особа ПАТ «ВіЕйБі Банк») ОСОБА_7, звернулась до суду із указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18.12.2006 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 59/в, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 11500 доларів США зі сплатою 14,0 % річних за користування кредитом із терміном погашення до 17 грудня 2016 року.

З метою забезпечення грошових зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_5 за договором іпотеки від 18.12.2006 року передала у іпотеку ПАТ «ВіЕйБі Банк» нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов’язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_5 належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 10.08.2016 року у розмірі 337661 грн. У зв’язку із чим, ПАТ «ВіЕйБі Банк» просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № 59/в від 18.12.2006 року в сумі 337661 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом його продажу ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2017 позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено. В рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» за Кредитним договором № 59/в від 18.12.2006 року, що становить 337661 грн., звернуто стягнення на нерухоме майно, яке є предметом Договору іпотеки від 18.12.2006 року, який був укладений між Банком і ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_9 за реєстровим №6801, а саме на однокімнатну квартиру житловою площею 19,7кв.м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, шляхом його продажу ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності під час його реалізації, яка буде визначена на момент реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі - продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на Предмет іпотеки та зареєструвати право власності на Предмет іпотеки, отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки, технічну документацію.

Виконання рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки відстрочено до скасування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року № 1304-VІІ. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» судовий збір у розмірі 1378 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_8, посилаючись на невідповідність висновків суду матеріалам справи, порушення норм матеріального та процесуального законодавства просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ПАТ «ВіЕйБі Банк» в задоволенні позовних вимог. Зокрема вважає, що судом не взято до уваги, що звертаючись до суду із вимогами про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач змінив строк дії договору. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу стягнута заборгованість за кредитом у гривневому еквіваленті, повторне визначення боргу з урахуванням іншого курсу валюти вважає необґрунтованим. Судом не застосовано наслідків пропуску строку позовної даності до вимог позивача у зв’язку із встановленням у вимозі дати дострокового повернення кредитних коштів.

В апеляційній скарзі представник позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк», посилаючись на невідповідність висновків суду матеріалам справи та неповним дослідженням фактичних даних, а також невірним застосуванням норм матеріального права, просить змінити рішення, виключивши з резолютивної частини рішення: абзац 3 стосовно відстрочення виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»».

Вважає, що судом не враховано, що кредитні кошти надано згідно п. 1.2 кредитного договору із метою ремонту квартири. Предмет іпотеки придбано не за кредитні кошти, що виключає можливість застосування мораторію до вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «ВіЕйБі Банк» - підлягає задоволенню, а апеляційна скарга – представника відповідача – відхиленню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 грудня 2006 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 59/в, згідно якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 11500,00 доларів США для ремонту квартири на строк по 16-00 годину 17 грудня 2016 року, зі сплатою 14,0 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. (а.с. 5-9,16).

20 червня 2008 року між сторонами було укладено Додатковий договір до Кредитного договору № 59/в від 18 грудня 2006 року, згідно якого сторонами узгоджено, що неустойка (штраф/пеня) підлягає сплаті в національній валюті України відповідно до офіційного курсу встановленого НБУ на день сплати Позичальником такої неустойки. (а.с. 17).

Між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_5 18 грудня 2006 року укладено іпотечний договір з метою забезпечення Кредитного договору № 59/в від 11 грудня 2006 року укладеного між сторонами, який був посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано у реєстрі за № 680 (далі – Договір Іпотеки). Згідно до умов вказаного Договору Іпотеки предметом іпотеки визначено однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

За умовами п. 1.5. Іпотечного Договору сторонами договору було узгоджено оціночну вартість предмета іпотеки в розмірі 15397 доларів США.

Пунктом 7.1. Іпотечного Договору встановлено, що у випаду невиконання або неналежного виконання Позичальником Зобов’язання по Кредитному договору в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем обов’язків, встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій його частині, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на Предмет іпотеки.

За умовами п. 7.4. звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі, зокрема, продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленого статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору.

ПАТ «ВіЕйБі Банк» 31 жовтня 2012 року направило на адресу ОСОБА_5 повідомлення-вимогу про дострокове виконання зобов’язання за кредитним договором № 59/в від 18 грудня 2006 року у розмірі 72648,43 грн. (а.с. 71-72).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2013 року, яке набрало законної сили 13.05.2013, було задоволено позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та було стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитом в розмірі 72648,43 грн. Даним рішенням було встановлено, що станом на 30 листопада 2012 року заборгованість ОСОБА_5 перед позивачем по кредиту становить 7341,68 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ – 7,993 грн., становить 58682,05 грн., по відсоткам 1031,44 долари США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ – 7,993 грн., становить 8244,30 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 5722,08 грн. (а.с. 24).

Згідно до інформації із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 27.01.2017, на примусовому виконанні Жовтневого ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавчий лист від 20.04.2016 № 2/212/1061/13 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» боргу в розмірі 73374,91 грн. (а.с. 92).

Згідно наданого ПАТ «ВіЕйБі Банк» розрахунку вбачається, що станом на 10.08.2016 року ОСОБА_5 має заборгованість перед відповідачем за тілом кредиту в розмірі 7223,12 доларів США, за відсотками – 3747,26 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) становить 65395,22 грн.( а.с.20-23).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ та відстрочив виконання рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки до втрати чинності законом.

Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За вимогами ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов’язаний з’ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна повністю визнати законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Спір між сторонами виник з приводу реалізації позивачем ПАТ «ВіЕйБі Банк» права на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв’язку із виконання відповідачем ОСОБА_5В зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст.1050 ЦК України, якщо договором позики встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно п.2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Стаття 12 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що в разі порушення іпотекодавцем зобов’язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язань боржником, а в разі невиконання вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема за рішенням суду.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекою держатель в праві задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги представника відповідача в частині пропуску позивачем ПАТ «ВіЕйБі Банк» строку позовної давності такими, що заслуговують на увагу.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За частинами першою, п’ятою статті 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як зазначалося вище, сторони кредитного договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов’язань за щомісячним погашенням платежів.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості кредитом змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк використав право достроково вимагати з позичальника повернення заборгованості за кредитним договором, надіславши 31 жовтня 2012 року Вимогу боржнику про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про дострокове повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після одержання такої вимоги.

Як видно з матеріалів справи ПАТ «ВіЕйБі Банк» у зв’язку із порушенням відповідачем ОСОБА_5 зобов’язань за кредитним договором надіслав 31 жовтня 2012 року вимогу - повідомлення про виконання порушеного зобов’язання та вимагав згідно п.3.2.3 кредитного договору дострокового повернення кредитних коштів у 30-денний термін ( а.с.71).

Крім того, ОСОБА_3 реалізував своє право стягнення кредитної заборгованості в судовому порядку. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2013 року, яке набрало законної сили 13 травня 2013р., позивач ПАТ «ВіЕйБі Банк» скористався правом дострокового стягнення усієї заборгованості за кредитним договором в судовому порядку ( а.с.24).

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників , а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позивач скористався правом захисту своїх порушених прав звернувшись до суду із позовом про стягнення боргу за кредитним договором у 2013 році, що призвело до переривання строку позовної давності. Рішення суду набрало чинності 13 травня 2013 року.

Початок нового строку позовної давності почався з 14 травня 2013 року та закінчився 14 травня 2016 року.

Згідно витягу з реєстру виконавчих дій рішення суду про стягнення кредитної заборгованості не виконане, тому позивач набув право на задоволення вимог за рахунок вартості іпотечного майна.

Колегія суддів вважає що позивач ПАТ «ВіЕйБі Банк» мав право задовольнити свої вимоги,як кредитора за рахунок переданого в іпотеку майна, тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з цих підстав не ґрунтується на Законі.

Однак, колегія судів приходить до висновку, що позивачем ПАТ «ВіЕйБі Банк» пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, про застосування якого заявлено стороною у справі ( а.с.67-70).

Як видно з розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем ОСОБА_5 у період з 01 червня 2013 року по 31 серпня 2013 р. здійснено значене погашення кредитної заборгованості у загальному розмірі 1150 дол.США. Останній платіж позивачем проведено 14 серпня 2013 року у розмірі 350 дол.США, що у 3,5 рази перевищує необхідний щомісячний платіж за договором та свідчить про обізнаність та визнання відповідачем боргових зобов’язань, що у свою чергу також перериває строк позовної давності. Новий трирічний строк позовної давності почався 15 серпня 2013 року та закінчився 15 серпня 2016 року.

Згідно штампу відправки кореспонденції ПАТ «ВіЕйБі Банк» здав на відділ Укрпошти позов про звернення стягнення на предмет іпотеки 19.08. 2016 року ( а.с.27).

Отже, строк позовної давності позивачем ПАТ «ВіЕйБі Банк» пропущений на 5 днів. Із клопотанням про поновлення строку позовної давності, пропущеного з поважних причин позивач не звертався, доказів дотримання строку звернення д о суду за захистом порушених прав не надав.

Згідно положення п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» N 14 від 18.12.2009, судам роз’яснено, що Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки єобґрунтованими та доведеними, однак навіть з урахуванням переривання строку позовної давності, позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, що є підставою відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України відмови в позові.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено без повного урахування матеріалів справи, норм матеріального та процесуального законодавства, тому рішення суду на підставі п.п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314- 316,319 ЦПК України, колегія судів, -

ВИРІШИЛА

Апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» ОСОБА_7 – відхилити. Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_7, в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: