
Справа № 192/1923/17
Провадження № 2/192/648/17
У Х В А Л А
"23" листопада 2017 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Щербини Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Савчукової В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сурсько-Михайлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, державного нотаріуса Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Солонянського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сурсько-Михайлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, Державного нотаріуса Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину.
22 листопада 2017 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, а справа призначена до розгляду у попереднє судове засідання на 26 грудня 2017 року об 11 годині 00 хвилин.
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на підставі якого відповідачем була успадкована земельна ділянка з кадастровим номером 1225087300-01-002-0179 площею 5,53 га, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії ДП №016930 та знаходиться на території Сурсько-Михайлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області; про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину №1-392 від 16 березня 2017 року, видане державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1225087300-01-002-0179 площею 5,53 га.
На обґрунтування позову посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1225087300-01-002-0179 площею 5,53 га належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії ДП №016930. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачці, а 15 травня 2012 року ОСОБА_4 померла. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на зальні ділянки: з кадастровим номером 1225087300-01-002-0179 площею 5,53 га та з кадастровим номером 1225087300-01-009-0200 площею 5,47 га, а в нотаріальній конторі позивачці повідомили, що в спадок вона може отримати лише земельну ділянку з кадастровим номером 1225087300-01-009-0200 площею 5,47 га, оскільки інша земельна ділянка була успадкована ОСОБА_2
В позовні заяві ОСОБА_1 просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1225087300-01-002-0179 площею 5,53 га.
Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, у зв’язку з чим та відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України суд ухвалив здійснювати розгляд заяви у відсутність сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ч. 4 вказаної статті до заяви про забезпечення позову додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Судом було встановлено, що позивачка не додала доказів про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а сама заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, тому суд вважає, що відповідно до вимог ч. 8 ст. 153 ЦПК України таку заяву слід повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151-153,197,208-210 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сурсько-Михайлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, державного нотаріуса Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину, повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина
Судове рішення № 70453956, Солонянський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 23.11.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 192/1923/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: