Рішення № 70453664, 24.10.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 225/2073/15-ц

Провадження № 2/185/2046/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., з участю секретаря Пожидаєвої Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «РОДОВІД БАНК» про припинення дії кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «РОДОВІД БАНК» в якому просить визнати кредитний договір №Д002/АА-145.07.2 від 23 квітня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 виконаним, скасувати нараховану пеню в повному обсязі, зобов’язати банк надати довідку про повне погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23 квітня 2007 року, зобов’язати банк надати довідку для органів ДАІ для зміни техпаспорту, зобов’язати банк надати витяг з ДРОРМ про зняття обтяжень з автомобіля марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, 2007 року випуску, номер державної реєстрації АН2698СА.

31.07.2017 року позивач уточнив позовні вимоги, змінив предмет позову, та просить припинити дію кредитного договору № Д002/АА-145.07.2 від 23 квітня 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Родовід банк» та ОСОБА_1 з 13 березня 2015 року, застосувати строки позовної давності для стягнення пені.

Ухвалою суду від 31.07.2017 року прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги, якими змінено предмет позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 (паспорт серії ВА №015485, виданий Будьонівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 27 липня 1995 року, інн НОМЕР_1) було укладено кредитний договір №Д002/АА-145.07.2, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 відновлювану кредитну лінію на загальну суму 13643,56 (тридцять тисяч шість сорок три долари США 56 процентів) терміном по 22 квітня 2014 року включно.

Кредитні кошти надавались на купівлю автомобіля, а саме автомобіля марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, який в подальшому було передано в заставу банку у якості забезпечення виконання умов за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 року, про що свідчить договір застави транспортного засобу №Д002/АА-145/1.07.2, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 749.

Крім того, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено заборону на відчуження заставного майна, а саме: автомобіль марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, 2007 року випуску, номер державної реєстрації АН2698СА, про що свідчить витяг ДРОРМ № 35986851.

В березні 2014 року ОСОБА_1 були погашені зобов’язання за кредитним договором в повному обсязі (сплачені суми нарахованих відсотків та кредиту).

18 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до банку з заявою про надання довідки про повне погашення зобов’язань за кредитним договором, надання довідки в ДАІ для зміни техпаспорту та зняття обтяження в ДРОРМ із заставного автомобіля.

В телефонній розмові було повідомлено, що банк не має можливості задовольнити заяву ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що банк нарахував пеню в сумі 3052,32 доларів США.

19 березня 2014 року ОСОБА_1 вдруге звернувся з заявою до банку про надання довідки про повне погашення зобов’язань за кредитним договором для надання довідки в ДАІ для зміни техпаспорту та зняття обтяження в ДРОРМ із заставного автомобіля.

За вих. №23-11-б.б/568 від 27.03.2014 року банк надав відповідь, згідно якої визначив суму пені станом на 20.03.2014 року як 3052,32 доларів США. Визначена сума пені є великою, тому ОСОБА_1 не зміг сплатити визначену суму. В березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до органів ДАІ з метою розпорядження власним майном автомобілем марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, 2007 року випуску, номер державної реєстрації АН2698СА на свій розсуд. Однак, розпорядитися майном не зміг, співробітник органів ДАІ повідомив про наявність заборони на відчуження даного автомобіля.

Зобов’язання за вищезазначеним кредитним договором є погашеним достроково, останній платіж був здійснений 13 березня 2014 року, про що свідчить квитанція №2032-2 від 13 березня 2014 року в сумі 784 (сімсот вісімдесят чотири) доларів 60 центів США. Вважає, що відповідно з цієї дати починається розрахунок строку позовної давності для пред’явлення вимог щодо стягнення пені. Позивач має статус особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, отже немає законних підстав для нарахування пені, згідно Закону № 1669-VII, в зв’язку з чим він вимушений звернутись до суду.

Відповідач надав суду письмові заперечення в яких просив суд в задоволенні позову відмовити. В запереченні зазначив, що 26 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» і ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №Д002/АА-145.07.2 17 червня 2009 року назву Банку офіційно змінено з Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІДБАНК» (скорочена назва - АТ «РОДОВІД БАНК»), що підтверджується новим Свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи, що додається.

Відповідно до умов кредитного договору банк взяв на себе зобов’язання відкрити позивачу відновлювальну кредитну лінію в доларах США на купівлю автомобілю в загальному розмірі 13 643,56 (тринадцять тисяч шістсот сорок три долари США 56 центів) доларів США.

Кредит був виданий позичальнику під обов’язок сплати ним Банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі 12,5% процентів річних (п.1.5. Кредитного договору).

Згідно п. 1. Додаткової угоди від 01 жовтня 2008 року, п. 1.5. Кредитного договору змінено та викладено у редакції згідно якої процентна ставка за кредитом встановлено в розмірі 14,5 % річних. Пунктом 3.1. (який змінювався відповідно до Додаткового договору від 12 травня 2009 року) кредитного договору встановлено умови погашення кредиту та сплати процентів.

Всупереч умовам кредитного договору, зокрема, якими передбачено зобов’язання позичальника частково погашати кредит та сплачувати проценти за користування кредитом у встановлені договором строки, позивач порушував умови кредитного договору. Періоди та суми оплат за кредитним договором (тіла та відсотків за користування), розрахунок пені відображений у розрахунку заборгованості за кредитним договором, що додається.

Таким чином, з боку позивача мало місце порушення зобов’язання, що відповідно до ст.611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Як вбачається із ст. 549 ЦК України, неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема в разі прострочення.

Пунктом 3.9. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов’язався сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої п. 1.5. кредитного договору від суми простроченого платежу.

Згідно п. З Додаткової угоди від 01 жовтня 2008 року п. 3.9. Кредитного договору змінено та встановлено, що позичальник зобов’язується за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1,6 відсотків від суми простроченої заборгованості.

Таким чином, у зв’язку із тим, що позичальником були допущені порушення встановлених кредитним договором строків погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором, Банком було нараховано пеню за прострочення виконання зобов’язання згідно умов кредитного договору.

Між АТ «РОДОВІД БАНК» та позичальником проводились заходи щодо прощення банком боргу за нарахованою пенею, проте позичальник відмовився підписувати Договір про припинення дії кредитного договору, а саме відбулось наступне.

У відповідь на заяву позичальника від 18 березня 2014 року банком було надано відповідь листом Банку вих. №23-11-6.6/568 від 27 березня 2014 року, де зазначено, що довідка про повне погашення заборгованості може бути видана Банком після погашення заборгованості за пенею за Кредитним договором. Окрім цього, листом повідомлено Позичальника, що його заява про перерахунок пені від 19 березня 2014 року прийнята до розгляду.

За результати засідання Кредитного комітету Банку від 17 квітня 2014 року враховуючи заяву Позичальника та його готовність сплатити суму пені, перераховану згідно з вимогами Положення про врегулювання відносин щодо застосування штрафних санкцій за кредитами (далі - «Положення»), що видані АТ «РОДОВІД БАНК», затверджено перераховану суму пені до сплати за Кредитним договором у розмірі 980,49 гривень. Слід зауважити, що за розрахунком заборгованості за кредитним договором сума пені до перерахунку за Положенням складала 39 610,21 гривень. Таким чином, банк був готовий припинити зобов’язання у зв’язку із прощенням боргу. Проте, позичальник відмовився від підписання Договору про припинення дії.

У зв’язку із вищевикладеним, у зв’язку із наявною заборгованість за пенею за кредитним договором, нарахованої згідно умов п. 3.9. Кредитного договору, відсутні підстави у Банку видати довідку про повне погашення.

В судове засідання сторони та їх представники не з?явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача позовні вимоги, згідно заперечень, не визнав, просив в позові відмовити в повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», правонаступником якого є ПАТ «РОДОВІД БАНК», та ОСОБА_1 (паспорт серії ВА №015485, виданий Будьонівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 27 липня 1995 року, інн НОМЕР_1) було укладено кредитний договір №Д002/АА-145.07.2, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 відновлювану кредитну лінію на загальну суму 13643,56 (тридцять тисяч шість сорок три долари США 56 процентів) терміном по 22 квітня 2014 року включно. Кредит був виданий Позичальнику під обов’язок сплати ним Банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі 12,5% процентів річних (п.1.5. Кредитного договору). До зазначеного кредитного договору вносились зміни додатковими угодами та договорами до кредитного договору №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 року, а саме № 1 від 19.03.2008 року, від 01.10.2008 року, 12.05.2009 року, від 16.07.2010 року. (а.с. 4-8, 46-51)

Кредитні кошти надавались на купівлю автомобіля, а саме автомобіля марки CHEVROLET AVEO SF 69 Y, який в подальшому було передано в заставу банку у якості забезпечення виконання умов за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 року, про що свідчить договір застави транспортного засобу №Д002/АА-145/1.07.2, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 749.

13.03.2014 року позивачем було достроково погашено зобов’язання за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007, а саме сплачено тіло кредиту та відсотки, зазначені обставини визнаються сторонами, та підтверджуються письмовими матеріалами справи, а саме розрахунком заборгованості за договором наданим відповідачем, та витягом по рахункам позивача.

Пунктом 3.9. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов’язався сплачувати Банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої п. 1.5. кредитного договору від суми простроченого платежу.

Згідно п. З Додаткової угоди від 01 жовтня 2008 року п. 3.9. Кредитного договору змінено та встановлено, що позичальник зобов’язується за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1,6 відсотків від суми простроченої заборгованості.

Таким чином, у зв’язку з тим, що позивачем були допущені порушення встановлених кредитним договором строків погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором, банком було нараховано пеню за прострочення виконання зобов’язання згідно умов кредитного договору.

У відповідь на заяву позичальника від 18 березня 2014 року банком було надано відповідь №23-11-6.6/568 від 27 березня 2014 року, де зазначено, що довідка про повне погашення заборгованості може бути видана Банком після погашення заборгованості за пенею за Кредитним договором. Окрім цього, листом повідомлено позичальника, що його заява про перерахунок пені від 19 березня 2014 року прийнята до розгляду.

За результати засідання Кредитного комітету Банку від 17 квітня 2014 року враховуючи заяву позичальника та його готовність сплатити суму пені, перераховану згідно з вимогами Положення про врегулювання відносин щодо застосування штрафних санкцій за кредитами (далі - «Положення»), що видані АТ «РОДОВІД БАНК», затверджено перераховану суму пені до сплати за Кредитним договором у розмірі 980,49 гривень.

Тобто, судом встановлено, що відповідно до розрахунків наданих банком, сума пені за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 було відповідачем нарахована ОСОБА_1 станом на 13.03.2014 року в розмірі 3052,32 доларів США. 17 квітня 2014 року за результати засідання Кредитного комітету Банку, нараховану суму пені станом на 13.03.2014 року в розмірі 3052,32 доларів США, перераховано та затверджено зменшену суму пені до сплати за Кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 у розмірі 980,49 гривень.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 зазначеного закону визначено період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Позивачу, пеню було нараховано до 14.04.2014 року, тобто, до початку періоду проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.551 ЦК Укр аїни предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.551 ЦК України вбачається, що законом передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду та не передбачено можливості звільнення від сплати останньої.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до норм ст. 261 ЦК України, якою встановлено умови початку перебігу позовної давності, строк позовної давності за вимогою про стягнення пені за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 у відповідача розпочався 18.04.2014 року – наступного дня після встановлення та затвердження перерахованої суми пені.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, судом встановлено, що на час розгляду даної справи відповідачем вимог про сплату пені до позивача в судовому порядку не пред'являлось, тобто підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності не має. В той же час, станом на час розгляду даної справи, встановлений законом річний строк позовної давності, а саме строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, щодо стягнення з позивача пені за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23.04.2007 – сплив.

Відповідач в розумінні ст. 15,16 ЦК України не заявляє вимог до позивача про стягнення заборгованості по пені, що в свою чергу, позбавляє позивача права на заяву про застосування позовної давності до цих вимог, внаслідок чого позивач не може отримати відповідні довідки і дозволи для належного оформлення свого права власності на придбане майно, що є порушенням прав позивача на володіння та розпорядження своїм майном, в розумінні ст. 316,317,319,321 ЦК України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України встановлено, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов’язань на певних підставах не допускається.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що встановлено ст. 599 ЦК України.

В силу ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України гарантовано право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, у тому числі шляхом пред’явлення вимоги про припинення правовідношення.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому вони підлягають задоволенню частково.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 88 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача в на користь позивача судові витрати у справі пропорційно частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 10 ,60, 61, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «РОДОВІД БАНК» про припинення дії кредитного договору - задовольнити частково.

Визнати припиненими зобов’язання ОСОБА_1 за кредитним договором №Д002/АА-145.07.2 від 23 квітня 2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства ПАТ «РОДОВІД БАНК» на користь в ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. С. Зінченко