Ухвала суду № 70453063, 23.11.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2178/17

Провадження № 2-а/0203/134/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Єдаменко С.В.

при секретарі – Заярній А.Ю.

за участю представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача та третьої особи – ОСОБА_2

представника третьої особи – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі заяву ОСОБА_3, діючої як представник третьої особи ОСОБА_4, про відвід судді,

встановив:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська заходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Центральної районної у місті Дніпрі ради, треті особи без самостійних вимог – управління служба у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_4, про зобов’язання вчинити дії.

В судовому засіданні 23 листопада 2017 року представник третьої особи ОСОБА_3, заявила про відвід судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Єдаменка С.В. в порядку, передбаченому ст. 27 КАС України. Відвід мотивований тим, що суддя вже розглядав аналогічні позовні вимоги в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача проти задоволення заяви заперечував, вказуючи на її безпідставність, звертав увагу, що цивільна справа, яка розглядалась раніше мала інший суб’єктний склад, провадження в ній було припинено ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області, яка наразі оскаржена в касаційному порядку. Інших підстав для відводу представником третьої особи наведено не було.

Представник відповідача вказав, що складу суду довіряє, вирішення питання про відвід залишив на розсуд суду.

Розглянувши заяву про відвід судді, вислухавши представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 31 КАС України заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст. 28 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська під головуванням судді Єдаменка С.В. дійсно перебувала цивільна справа № 203/4901/16-ц за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Центральної районної у місті Дніпрі ради, третя особи без самостійних вимог – управління служба у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради, про визнання незаконним рішенням та зобов’язання вчинити дії. 12 грудня 2016 року у справі було ухвалене рішення про задоволення позовних вимог, яке було скасоване ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року, яким провадження у справі закрито з мотивів того, що на думку колегії суддів вказані вимоги слід розглядати в адміністративному провадженні. Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області наразі переглядається в касаційному порядку, її перегляд не завершено.

Таким чином, розгляд вказаної цивільної справи не може розглядатись як підстава для відводу складу суду в адміністративній справі, яка розглядається. Інші підстави для відводу складу суду, визначені ст.ст. 27 – 28 КАС України, відсутні. При таких обставинах заява задоволенню не підлягає.

Разом з тим відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про неупередженість суду навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «ОСОБА_6 проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, п. 26), важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «ОСОБА_7 проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, п. 45). Вказане зумовлює необхідність відводу судді не лише, коли є докази його неупередженості, а й коли з об’єктивних причин можуть виникнути достатні сумніви в його неупередженості.

Оскільки при розгляді цивільної справи № 203/4901/16-ц судом вже висловлено певну позицію стосовно застосування правових норм у спірних правовідносинах, і може скластись враження, що при новому розгляді подібних відносин між тими ж самими особами, суд буде діяти не достатньою мірою безсторонньо, передумовою подальшого розгляду справи є довіра усіх учасників справи. Оскільки представником третьої особи без самостійних вимог вже заявлено відвід складу суду, з метою усунення будь-яких сумнівів в об’єктивності та неупередженості суду, вважаю за необхідне взяти самовідвід.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 27, 30, 31 КАС України, суд –

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_3, діючої як представник третьої особи ОСОБА_4, про відвід судді в адміністративній справі № 203/2178/17 – відмовити.

Заявити самовідвід в адміністративній справі № 203/2178/17 за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Центральної районної у місті Дніпрі ради, треті особи без самостійних вимог – управління служба у справах дітей Центральної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_4, про зобов’язання вчинити дії.

Матеріали адміністративної справи № 203/2178/17 передати до канцелярії Кіровського районного суду м. Дніпропетровська – для виконання вимог ст. 151 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Єдаменко