Рішення № 70451145, 23.11.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/993/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого – судді Шевцової Т.В.

при секретарі – Тиханській О.О.

за участі позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання дій по відключенню газопостачання неправомірними, зобов’язання відновити газопостачання та вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, уточнивши який просила визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» по відключенню газопостачання до квартири 2а будинку 30 по вул.Титова в м.Дніпрі та зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» відновити газопостачання до квартири 2а будинку 30 по вул.Титова в м.Дніпрі, визнати факт встановлення 16.09.2012 року газового обладнання (котел опалювальний та лічильник газу) в помешканні квартири 2а будинку 30 по вул.Титова в м.Дніпрі на підставі акту приймання газового обладнання від 16.09.2012 року та внести до бази даних відповідача відповідні відомості.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

В 2012 році позивач та її син ОСОБА_3 придбали у власність квартиру за адресою АДРЕСА_1 та уклали відповідні договори про надання житлово - комунальних послуг. На момент придбання квартири газ в квартирі було відключено за заявою попереднього власника. 13.07.2012 року позивач уклала договір №287830 "Про надання населенню послуг з газопостачання" з відповідачем та подано відповідні заяви для отримання документів на встановлення індивідуального газового опалення в квартирі. Відповідні дозвільні документи, передбачені діючими на той момент нормативними актами, були отримані, погоджені у встановленому порядку та надані відповідачу в повному обсязі. На підставі наданих позивачем документів та оплати рахунків за послуги з монтажу обладнання та підключення газу, працівники ПАТ «Дніпрогаз» під керівництвом майстра ОСОБА_4 здійснили монтаж обладнання та підключення газу. Після монтажу та перевірки змонтованого газового обладнання, працівниками ПАТ «Дніпрогаз» було встановлено пломбу на лічильник газу, складено «ОСОБА_5 приема газового оборудования» від 16.09.2012 року та виконано пуск газу до її квартири. Повний пакет документів на змонтоване обладнання (в тому числі паспорти газових приладів та лічильника газу, сертифікати на встановлене обладнання, квитанція про оплату монтажних робіт) був переданий позивачем працівниці ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_5 За передання цього пакету документів до архіву та внесення відомостей до бази даних відповідача ОСОБА_5 вимагала від неї неправомірну вигоду. В жовтні 2012 року вона надала копію акту на дільницю з обслуговування абонентів ПАТ «Дніпрогаз», яка на той час знаходилась на пр. Кирова, 59, де їй видали розрахункову книжку, повідомили тарифи на газ та пояснили порядок оплати послуг. Через місяць прийшла контролер, перевірила покази лічильники та зафіксувала дані в «Карточку учета расхода газа по БГС», в якій вона поставила свій підпис. Протягом 2012-2014 років контролер періодично перевіряв покази лічильника газу, а в травні 2015 року, саме коли відбулось значне зростання тарифів на газ, при черговій перевірці показів лічильника, контролер повідомила, що в базі даних Відповідача відомості щодо встановленого у неї газового обладнання та лічильника відсутні, а документи, які надавались нею загуби працівники відповідача, і що необхідно повторно надати пакет документів на встановлене газове обладнання. Зробивши копії всіх документів, позивач надала їх контролеру ОСОБА_6 (посвідчення контролера ПАТ «Дніпрогаз» №7598/5186) та отримала від неї розписку про одержання документів для надання їх до абонентської служби відповідача. Але, у квітні 2016 року, повідомляючи покази лічильника через контакт- центр (тел. (056)78-78-104), вона поцікавилась у оператора чи не має заборгованості за спожитий газ і отримала відповідь, що на особовому рахунку враховується переплата більше двох тисяч гривень і база даних не містить відомостей про встановлене газове обладнання та лічильник газу. При цьому, з моменту встановлення газового обладнання та лічильника, і по теперішній час, вона щомісяця сплачує за спожитий природний газ за фактичними показами лічильника та встановленими НКРЕКП тарифами, зазначаючи в квитанціях період споживання та фактичні покази лічильника на 01 число місяця, який настає за розрахунковим періодом, як це передбачено Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 № 2246 (із змінами) та Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила). 04.05.2016р. позивач особистою заявою втретє надала відповідачу повний пакет документів на встановлені у помешканні газові прилади. У жовтні 2016 року вона отримала відповідь від 10.06.2016 вих.№5104/17-2, в якій їй було запропоновано «для належного розгляду по суті» надати додатково документи, оригінали яких було надано ОСОБА_5 для передачі в архів відповідача. При цьому будь-яких посилань на нормативні акти, якими вимагалось надання цих документів через 4 роки після прийняття газового обладнання в експлуатацію наведено не було. 04.10.2016 позивач знову звернулась з заявою до Відповідача) з проханням розібратись в ситуації, однак проблема вирішена не була. 25.10.2016р. за рекомендацією відповідача вона звернулась до Виробничо-експлуатаційної служби №2 ПАТ «Дніпрогаз» за адресою м. Дніпро, вул. Виборзька, 3 та надала особисто начальнику ОСОБА_7 оригінали документів, копії яких надавались нею раніше. Розглянувши документи, ОСОБА_7 визнав, що комплект документів, який було надано ОСОБА_5 дійсно втрачено працівниками відповідача, а для виправлення цієї ситуації їй необхідно заново ввести газове обладнання в експлуатацію, а саме: погодити проект, отримати відповідні акти та довідки (які, до речі, не є безкоштовними), а головне сплатити за обсяг газу, спожитий з 2012 року по ціні, яка встановлена на сьогоднішній день. В 2012-2015 роках ціна газу становила 1,18грн, а на сьогоднішній день 6,879грн. Враховуючи, що спожито вже понад 1900мЗ вона отримає близько 13 тисяч гривень боргу. ЇЇ син ОСОБА_3 є учасником бойових дій, у відповідності до діючого законодавства, в серпні 2016 року оформив пільгу на оплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2 (за фактичним місцем проживання), але через службову недбалість працівників відповідача, скористатись даною пільгою на газ не може, бо вже протягом чотирьох років без пояснення причин відповідач ігнорує факт встановлення газового обладнання та лічильника газу. Відповідач надає до Управління праці та соціального захисту населення відомості, що споживання газу за адресою АДРЕСА_3 відсутнє, відповідно пільга на газ не надається, що підтверджується рахунками за газ. 05.12.2016р. вона знову звернулась до начальника ВЕС-2 ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_7 та 07.12.2016 до головного інженера ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_8, надавши вп’яте пакет документів. Відповідей на свої звернення позивач не отримала, але 06.12.2016р. в квартирі за адресою АДРЕСА_4 з’явилась бригада працівників ПАТ "Дніпрогаз” на чолі з майстром дільниці ВЕС-2 ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_9 Газове обладнання, встановлене в її помешканні працівниками відповідача було оглянуто, будь-яких порушень не зауважень або претензій не висунуто, відключення не здійснювалось. 15.12.2016р. працівники відповідача відключили для ремонту газову трубу (стояк), до якої підключено 5 квартир, в тому числі і її помешкання. 23.12.2016 стояк підключили, але газ в моїй квартирі відключили, від’єднавши механічним способом від газопроводу. 15.12.2016р. на офіційному веб-сайті Відповідача було розміщено інформацію щодо причин відключення газового стояка. Згідно цієї інформації виходить, що позивач відмовила в доступі до квартири працівникам відповідача і при відсутності доступу у неї виявлені технічні порушення. Жодних актів, приписів чи повідомлень відповідачем їй не надавалось. . Позивач не вчиняла дій, які б перешкоджали доступу представникам відповідача я не вчиняла, згідно бази даних відповідача, у неї взагалі немає газового обладнання і споживання газу відсутнє, що підтверджується рахунками. 10.01.2017р. позивач звернулась до відповідача із заявою про відновлення газопостачання, але газопостачання у передбачені ОСОБА_10 строки не було відновлено, відповіді вона не отримала. Зважаючи на те, що позивач не має боргу за послуги з газопостачання, доступ до приладу обліку представнику відповідача надає постійно, а також враховуючи факт, що позивач або її син, жодних претензій та повідомлень з приводу газового обладнання з моменту його встановлення та по теперішній час не отримували, вважаю дії відповідача неправомірними.

В судовому засіданні позивач підтримала вимоги позовної заяви з урахуванням уточнень та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнала та заперечувала проти їх задоволення. До суду надала письмові заперечення, відповідно яких за адресою: АДРЕСА_5 відкрито та оформлено особовий рахунок №0310311162 на ім'я ОСОБА_1. За вищевказаною адресою нарахування за спожитий природний газ не здійснюється, в зв'язку з тим, що особовий рахунок №03103111462 (о/р і 287830 - колишній рахунок) тимчасово закритий з 10.04.2008 року. 06.06.2012 року згідно договору-купівлі продажу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_3. 13.07.2012 року між ПАТ «Дніпрогаз» та ОСОБА_1 укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання та пройшла інструктаж. В пункті 20 вказаного договору зазначено, що за вказаною адресою встановлена одна чотириконфорочна плита, інші газові прилади відсутні. Звернень щодо відновлення газопостачання ОСОБА_1 не подавала. 31.08.2012 року ОСОБА_1 отримала у ПАТ «Дніпрогаз» технічні умови на реконструкцію системи газопостачання за вказаною адресою та замовила виготовлення проектної документації. Згідно п. 4.5.7. Правил безпеки систем газопостачання України, які затверджені наказом Держгірпромнагляду №254 від 01.10.1997 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 15.05.1998 року № 318/2758 (діяли до 15.05.2015 року - переміщення і заміна газових приладів і апаратів провадяться СПГГ або газовими службами підприємств з урахуванням вимог нормативних документів і внесенням змін в технічну документацію. В порушення вказаних вимог документів, які підтверджують монтаж системи газопостачання, згідно проекту, який є в наявності у ОСОБА_1, прийняття в експлуатацію та пуск газу, а також оплату виконаних начебто робіт, ПАТ «Дніпрогаз» не надавались. Офіційне звернення від спеціалізованої організації, яка здійснила монтаж системи газопостачання, про її прийняття в експлуатацію, до ПАТ «Дніпрогаз» у встановленому порядку не надходило, акт приймання газового обладнання, яке було встановлено у ОСОБА_1, посадовими особами ПАТ «Дніпрогаз» не підписувався. Згідно п. 4.1.3 ПВСГУ, введення в експлуатацію газового обладнання житлових, громадських будівель і об'єктів комунально-побутового обслуговування населення виробничого призначення провадиться СПГГ та згідно п. 4.1.4. закінчення робіт з пуску газу фіксується в наряді на газонебезпечні роботи, який повинен бути доданий до виконавчо-технічної документації об'єкта і зберігатися разом з нею. Відповідно до роз'яснень Держгірпромнагляду №8208/0/61-7/6/13 від 22.08.2013 року «монтаж газових приладів і апаратів можуть проводити газорозподільне підприємство або інше підприємство, яке в установленому порядку отримало дозвіл Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки з дотриманням вимог нормативних документів. Пуск газу до встановлених газових приладів має проводитись тільки газорозподільним підприємством». Позивач стверджує, що газопостачання в її квартирі було, однак 15.12.2016 року було припинено без повідомлення причин, що не відповідає дійсності. Так, 15.12.2016 року газопостачання за адресою вул. Титова, 30 дійсно припинялось у зв'язку з ремонтом вимикаючого пристрою до будинку. Згідно пункту 7.17. Правил безпеки систем газопостачання, які затверджено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України віді5.05.2015 року № 285, всі об’єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресовуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресовування не допускається. При обстеженні фахівцями ПАТ «Дніпрогаз» внутрішньобудинкової системи газопостачання, не було надано доступ до квартири №2«а», при проведенні контрольного опресовування системи газопостачання падіння тиску було вище допустимого, що свідчило про негерметичність системи. Так, представниками ВЕС-2 ПАТ «Дніпрогаз» в грудні 2016 – січні 2017 рр. складено акти про відсутність доступу до об'єкту споживача для проведення огляду газових приладів. 23.12.2016 року газопостачання до будинку №30 було поновлено, а газопостачання до квартири № 2а відключено, від'єднано механічним способом від квартири. Твердження Позивача про надання документів про здійснення реконструкції системи газопостачання, а також надання розписки щодо отримання копій документів працівниками ПАТ «Дніпрогаз» не є належним доказом виконаних робіт згідно ПБСГУ, оскільки виконання монтажних робіт, прийняття в експлуатацію системи газопостачання, оплата проведених робіт не здійснені належним чином. Копії документів, які передавались працівникам підприємства, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки виконавчо-технічна документація повинна бути у встановленому порядку передана до технічного архіву не контролером або іншим працівником підприємства, який за передачу в архів або до служби ВЕС не відповідає, а відповідними підрозділами, відповідальними за прийняття газового обладнання в експлуатацію. В даному випадку таке прийняття взагалі не проводилось, відповідно, технічна документація в архів не передавалась, тому пуск газу на газові прилади неможливий. 27.11.2015 року набрав чинності ОСОБА_10 газорозподільних систем, яким передбачено дотримання Правил безпеки систем газопостачання. Згідно пункту 5.5. ПБСГ, заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб'єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства. Пунктом 5.7. ПБСГ, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови: самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання. Пунктом 6 глави 7 Розділу VI ОСОБА_10 ГРМ, відновлення газопостачання здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача його (його постачальника) про відновлення газопостачання та після усунення порушень за їх наявності) і відшкодування витрат на припинення та відновлення газопостачання. Крім того, згідно п. 6.2 ДБН В.2.5-20-2001 (Державні будівельні норми) затверджені Наказом Держбуду України від 23.04.2001 року № 101 та введені в Дію з 01.08.2001 року не дозволяється розміщення газових приладів: - в коридорах загального користування; в санітарних вузлах; в гуртожитках всіх типів; в приміщеннях будівель любого призначення, які не мають вікна з кватиркою (фрамугою);? в підвальних поверхах, а при газопостачанні СУГ - в підвальних і до коль них поверхах будівель. Згідно пункту 6.27 ДБН В.2.5-20-2001 в житлових будівлях дозволяється передбачати встановлення опалювального газового обладнання для по квартирного опалення, гарячого водопостачання та побутових плит. Етажність житлових будівель при встановленні газового обладнання для опалення та гарячого водопостачання з відводом продуктів згоряння в димовий канал та газових плит приймається по СНІП 2.08.01. Згідно п. 3.10. СНІП 2.08.01-89 «Житлові будівлі» «поквартирні водонагрівачі (о тому числі малометражні опалювальні котли) на газовому паливі дозволяється, передбачати в житлових будівлях висотою до п'яти поверхів включно, на твердому паливі - до двох поверхів включно (без врахування цокольного поверху). Як видно з технічного паспорту та схеми прив'язки димових та вентиляційних каналів за адресою: АДРЕСА_6 розташована в цокольному поверсі. Відповідно, встановлення та експлуатація в даній квартирі газового обладнання, крім газової плити - заборонені, та загрожує виникненням аварійної ситуації.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, заслухавши свідка, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_7.

13.07.2012 року між сторонами укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_7, особовий рахунок №287830. Того ж дня, позивачу видано абонентську книжку.

16.09.2012 року відповідачем складено акт приймання газового обладнання позивача: газової плити на 4 конфорки, двоконтурного газового котла, лічильника обліку газу.

04.10.2012 року комісією КП «Теплотранс» складено акт про відключення квартири позивача від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП.

31.08.2012 року головним інженером ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_11 складено робочий проект №2500 гсв встановлення опалювального котла, замість внутрішньо-будинкових мереж квартири позивача.

12.05.2015 року контролером ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_12 складено розписку про отримання від позивача дозвільних документів на встановлення індивідуального опалення в квартирі 2а буд.30 по вул.Титова в м.Дніпрі. Зазначено, що копії документів передані до абонентського відділу у зв’язку з втратою оригіналів працівниками ПАТ «Дніпрогаз».

10.05.2016 року позивачем надано до канцелярії ПАТ «Дніпрогаз» пакет документів для внесення до бази даних відомостей про лічильник обліку газу та газове обладнання, встановлені в квартирі 2а буд.30 по вул.Титова в м.Дніпрі. До заяви додано: копії паспорту та іпн позивача, витяг з державного реєстру прав власності, технічного паспорту на квартиру, довідки про склад сім’ї, договору про надання населенню послуг з газопостачання, розписки про проходження інструктажу щодо правильного користування газовими приладами, робочого проекту №2500 ГСВ та робочого проекту реконструкції системи центрального опалення, акту №1254 від 23.07.2012 року на приймання в експлуатацію димових та вентиляційних каналів в житлових домах; акту про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж; акту від 16.09.2012 року приймання газового обладнання; акту від 29.01.2012 пуску котла сервісною службою; паспорту лічильника газу; розписки контролера про отримання пакету документів від 12.05.2015 р.

Листом відповідача від 10.06.2016 року позивача повідомлено про необхідність подання до виробничо-експлуатаційної служби №2 оригіналів наданих нею документів, а також, документів, що підтверджують проведення монтажних робіт та їх оплату.

04.10.2016 року позивач звернулась до відповідача з листом, у якому прохала розібратись з ситуацією, що склалась у зв’язку з втратою працівниками відповідача її документів та зареєструвати її газове обладнання до відповідної бази даних.

Листом відповідача від 26.10.2016 року позивача повідомлено, що розгляд її звернення відносить до компетенції виробничо-експлуатаційної служби №2.

07.12.2016 року позивач подала до канцелярії відповідача заяву, у якій зауважила на неправомірність відповіді від 26.10.2016 року, оскільки ст.7 ЗУ «Про звернення громадян» передбачено обов’язок установи надіслати компетентному органу звернення заявника. Також, вкотре просила розібратись в ситуації, що склалась у зв’язку з не внесенням до бази даних відомостей про її обладнання та вказала на протиправні спроби працівників відповідача 06.12.2016 року здійснити відключення її квартири від газопостачання.

07.12.2016 року позивач цінним листом з описом вкладення надіслала відповідачу зазначений пакет документів про встановлене та прийняте в експлуатацію газове обладнання та лічильник газу у її квартирі. Згідно рекомендованого повідомлення, відповідачем отримано лист 09.12.2016 року.

Інформація, що міститься у відкритому доступі на веб-сайті відповідача, свідчить про те, що 15.12.2016 року квартиру позивача було відключено від газопостачання у зв’язку з відсутністю доступу до неї та неможливістю перевірки причин падіння тиску в системі.

10.01.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про відновлення газопостачання.

Відповідно до наданих позивачем копій рахунків на сплату послуг з газопостачання, станом на листопад та грудень, травень 2016 року за її особовим рахунком обліковується переплата більш ніж 2000 грн.

17.03.2017 року НКРЕКП розглянуто звернення ОСОБА_1 від 23.01.2017 року щодо правомірності дій відповідача. Позивачу комісією роз’яснено наступне. Згідно з інформацією ПАТ «Дніпрогаз» 19.11.2003 газопостачання до квартири 2а буд.30 по вул.Титова в м.Дніпрі було припинено попередньому власнику квартири, газові прилади були демонтовані попереднім власником квартири. 13.07.2012 позивачем пройдено інструктаж з безпечного користування газом, укладено з ПАТ «Дніпрогаз» договір про надання послуг з газопостачання, але через відсутність газових приладів, газопостачання відновлено не було. 31.08.2012 року позивачем були отримані технічні умови на реконструкцію системи газопостачання та замовлено виготовлення проектної документації. Інформація про монтаж системи газопостачання згідно проекту, її прийняття в експлуатацію та пуск газу, у ПАТ «Дніпрогаз» відсутня. Трудові відносини з особами, яким позивач особисто передавала технічну документацію, припинені у 2015 та 2016 роках, офіційне звернення щодо прийняття в експлуатацію системи газопостачання до ПАТ «Дніпрогаз» у встановленому порядку не надходило, акт приймання газового обладнання, копія якого долучена до звернення позивача, посадовими особами ПАТ «Дніпрогаз» не підписувався. НКРЕКП з’ясовано, що позивачем тричі подавались до ПАТ «Дніпрогаз» документи для внесення в базу даних відомостей про встановлене та прийняте ПАТ «Дніпрогаз» в експлуатацію в 2012 році газове обладнання та лічильнику газу. Також, протягом 2012-2016 рр. позивачем до ПАТ «Дніпрогаз» систематично надавалась інформація щодо обсягів використаного природного газу та здійснювалась оплата за спожитий природний газ, що підтверджується роздруківкою з особистого кабінету споживача на сайті ПАТ «Дніпрогаз». ПАТ «Дніпрогаз» було надано до НКРЕКП неповну інформацію щодо питань порушених у зверненні позивачем, що є порушенням вимог положень статей 21 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». ПАТ «Дніпрогаз» не було надано до НКРЕКП акт про виявлені порушення за адресою заявника. Крім того, відсутність (не надання до НКРЕКП) актів про відмову в доступі до об’єкту споживача (як порушення) та про припинення розподілу природного газу (газопостачання), може свідчити про можливе порушення ПАТ «Дніпрогаз» вимог нормативно-правових актів у частині припинення газопостачання споживачу. Таким чином, дії ПАТ «Дніпрогаз» мають ознаки зловживання монопольним становищем в частині прав та обов’язків Оператора ГРМ. Враховуючи відсутність у ПАТ «Дніпрогаз» складеного за адресою споживача акта про виявлені порушення, акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання), а також акта про відмову в доступі до об’єкту споживача та беручи до уваги надану споживачем до НКРЕКП копію акта приймання газового обладнання від 16.09.2012, на думку НКРЕКП, ПАТ «Дніпрогаз» має безкоштовно відновити газопостачання за адресою: АДРЕСА_8 та врахувати разом з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» оплати за спожитий природний газ, здійснені протягом 2012-2016 рр. споживачем за діючими на той час роздрібними цінами. ПАТ «Дніпрогаз» роз’яснено, що достовірність наявних у споживача документів щодо прийняття в експлуатацію встановленого за адресою: АДРЕСА_8 газового обладнання може бути оскаржена у судовому порядку.

Відповідачем на обґрунтування своїх заперечень надано до суду копії актів від 05.12.2016 року, 06.12.2016 року, 15.12.2016 року, 16.12.2016 року, 19.12.2016 року, 21.12.2016 року12.01.2017 року, 18.01.2017 року, 07.02.2017 року про відсутність доступу до об’єкту споживача для проведення огляду газових приладів. Також, відповідачем надано копію акту №272 від 10.04.2008 року про відсутність мешканців в квартирі за адресою: АДРЕСА_8.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13, будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень, пояснив, що встановлення газового обладнання проводиться на підставі заяви та проектної документації, після сплати за монтажні роботи. Свідок заперечив справжність підпису в акті від 16.09.2012 року про приймання газового обладнання та пояснив, що на такому акті має стояти відмітка про сплату до каси ПАТ «Дніпрогаз» витрат на монтаж газового обладнання. Свідок зазначив, що позивачем оплата за монтажні роботи не проводилась, позивачем самовільно встановлено газове обладнання.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим ОСОБА_10, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього ОСОБА_10, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно пункту 7 глави 3 розділу 6 ОСОБА_10 газорозподільних систем фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договорі розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документальне підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п. 1 глави 2 розділу 11 ОСОБА_10 Газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об’ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об’єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, та доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Судом встановлено, що відповідачем не складався акт про порушення позивачем ОСОБА_10 Газорозподільних систем, зокрема, в частині несанкціонованого підключення газових приладів на об’єкті споживача, несанкціонованого відновлення газоспоживання. Відповідачем заперечується факт складення та підписання акту про прийняття в експлуатацію газового обладнання позивача: газової плити на 4 конфорки, двоконтурного газового котла, лічильника обліку газу. Разом з цим, відповідачем належних доказів на спростування вказаного акту не представлено, до правоохоронних органів відповідач з приводу підробки не звертався. Відповідачем не надано довідки фінансового відділу щодо відсутності оплати позивачем за монтажні роботи, в той час як позивачем надано докази надіслання оригіналу квитанції про таку оплату відповідачу. Суд враховує на користь позивача той факт, що нею надсилались протягом тривалого часу документи щодо встановленого у неї газового обладнання, проте аргументованої відповіді відповідачем надано не було, натомість, всупереч ЗУ «Про звернення громадян», відповідачем звернення по суті питання не розглядалось та було рекомендовано звернутись з приводу порушених у зверненні питань до структурного підрозділу відповідача, що є неприпустимим. Позивач споживала послуги відповідача тривалий час, з 2012 р. по кінець 2016 р., сплачувала за спожиті послуги по особовому рахунку, отже, відповідач був обізнаний про газоспоживання за адресою: АДРЕСА_7.

При цьому, причиною відключення газопостачання, згідно наданих до матеріалів справи доказів, є падіння тиску в системі та неможливість перевірити газові прилади позивача на предмет несправності, а не несанкціоноване споживання позивачем газу. Суд враховує, що акти про відсутність доступу до квартири позивача не були надіслані споживачу. Розв’язуючи спір, суд враховує й відсутність доказів падіння тиску в системі за адресою: м.Дніпро, вул.Титова, 30, оскільки на думку суду інформація, викладена на сайті відповідача щодо підстав відключення від газопостачання не є належним доказом. Інформація має бути зафіксована на паперовому носії з підписами відповідальних осіб, які здійснили обстеження системи та виявили несправність.

За таких обставин, суд вважає, що відключення газопостачання до квартири позивача відбулось протиправно, у зв’язку з чим, позовні вимоги в частині визнання дій неправомірними та зобов’язання відновити газопостачання підлягають до задоволення.

Разом з цим, вимоги позивача про визнання факту встановлення 16.09.2012 року газового обладнання (котел опалювальний та лічильник газу) в помешканні квартири 2а будинку 30 по вул.Титова в м.Дніпрі на підставі акту приймання газового обладнання від 16.09.2012 року та внесення до бази даних відповідача відповідні відомості, не кореспондуються з можливими способами захисту невизнаного, оспорюваного або порушеного права, у зв’язку з чим, в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судовий збір слід віднести за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10,11,39,57,60,88,169,179,209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» по відключенню газопостачання до квартири 2а будинку 30 по вул.Титова в м.Дніпрі.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» відновити газопостачання до квартири 2а будинку 30 по вул.Титова в м.Дніпрі.

В решті позову – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» на користь держави судовий збір в розмірі 1280 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів із дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя Т.В.Шевцова