Ухвала суду № 70450892, 21.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2017 р. К/800/26866/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Приходько І.В. Цвіркуна Ю.І.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Відродження»на постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017у справі № 804/7980/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Відродження»доЗахідно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 форми «Н» № 000610427.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 по справі №804/7980/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі розпорядження керівника апарату від 12.10.2017 № 1128 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 справа №804/7980/16 була перерозподілена на суддю Борисенко І.В.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне:

- відповідачем 24.10.2016 було проведено камеральну перевірку платника податку на додану вартість ТОВ «Відродження», за результатами якої перевірки складено акт №000018/04-27/30699186 від 24.10.2016;

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкової накладної та рахунку коригування вартісних і кількісних показників за серпень 2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом визначеного терміну, передбаченого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме, - зафіксовано несвоєчасну реєстрацію податкової накладної з податку на додану вартість за серпень 2016 №2 від 05.08.2016 та розрахунку коригування кількісних та вартісних показників за серпень 2016 до податкової накладної з податку на додану вартість за травень 2016 №15/2 від 16.08.2016;

- за результатами розгляду заперечень позивача на висновки акта камеральної перевірки рішенням відповідача №21800/10/04-27-12-1 від 07.11.2016 визнано висновки акта помилковими та скасовано акт;

- відповідачем було повторно проведено камеральну перевірку платника податку на додану вартість ТОВ «Відродження», за результатами якої складено акт №000022/04-27/30699186 від 07.11.2016;

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом визначеного терміну, передбаченого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, зокрема, зафіксовано несвоєчасну реєстрацію податкової накладної з податку на додану вартість за серпень 2016 від 05.08.2016 №2 та розрахунку коригування кількісних та вартісних показників за серпень 2016 до податкової накладної з податку на додану вартість за травень 2016 від 16.08.2016 року №15/2;

- відповідно реєстрації вихідної пошти відповідача, акт перевірки був направлений позивачу 07.11.2016, згідно копії поштового повідомлення акт перевірки від 07.11.2016 №000022/04-27/30699186 отриманий позивачем 08.11.2016;

- на підставі акту перевірки від 07.11.2016 за №000022/04-27/30699186 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000610427 від 15.11.2016, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 762 210,41 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем було протиправно проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 07.11.2016, за одним і тим самим предметом перевірки, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке прийняте за результатами такої перевірки, винесено відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом не було порушено податкове законодавство, яке регулює порядок проведення камеральних перевірок та прийняття податкового повідомлення-рішення за їх результатами. Податковим органом було виявлено порушення позивачем строків реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, а тому контролюючим органом було обґрунтовано винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів касаційної інстанції не може в повній мірі погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Пунктом 76.1 ст.76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

За змістом п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПАТ «Аграрний фонд» було укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2016 року №1296 Ф від 16.05.2016, в рамках якого ТОВ «Відродження» складено податкову накладну №2 від 05.08.2016 та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної з податку на додану вартість від 16.08.2016 №15/2 до податкової накладної №1/2 від 18.05.2016.

Також судами встановлено, що податкова накладна №2 від 05.08.2016 була зареєстрована 06.09.2016; розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної з податку на додану вартість від 16.08.2016 №15/2 до податкової накладної №1/2 від 18.05.2016 було зареєстровано 08.09.2016.

Разом з тим, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не перевірено правильність визначення контролюючим органом штрафних санкцій позивачу на підставі п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України.

Таким чином, під час нового розгляду справи судами необхідно перевірити правильність визначення контролюючим органом штрафних санкцій позивачу на підставі п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України в результаті порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування кількісних та вартісних показників у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом визначеного терміну, встановленого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 у даній справі скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіІ.В. Приходько Ю.І. Цвіркун