Постанова № 70450575, 21.11.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" листопада 2017 р. Справа № 806/1085/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гумінської Л.М.,

представника позивача, представника відповідача ОСОБА_3 підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради та представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.",

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" серпня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." , Сектор державної реєстрації Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій незаконними та скасування державної реєстрації ,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати дії державного реєстратора філії ОСОБА_3 підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради у місті Житомирі, Житомирської області ОСОБА_5 незаконними та скасувати здійснену державну реєстрацію інших речових прав (прав оренди) на земельну ділянку за відповідним рішенням: земельна ділянка з кадастровим номером 1825882800:06:000:0011- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33802593 від 10.02.2017 державним реєстратором філії ОСОБА_3 підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради у місті Житомирі, Житомирської області ОСОБА_5 (номер запису про інше речове право -18954666 спеціальний розділ).

В обґрунтування позову зазначав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 06.02.2017 №6-568/14-17-СГ йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак надане державою право не може реалізувати у зв'язку з неправомірними діями відповідача, ОСОБА_3 підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради, який вніс запис про виникнення іншого речового майна щодо об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки за іншою особою.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 позов задоволено.

Визнано протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_3 підприємства «Результат» Новопетрівської сільської ради у м. Житомирі Житомирської області ОСОБА_5 щодо здійснення державної реєстрації інших речових прав (прав оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 1825882800:06:000:0011 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33802593 від 10 лютого 2017 року;

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825882800:06:000:0011, і.н. 33802593 від 10.02.2017, здійснену державним реєстратором філії ОСОБА_3 підприємства «Результат» Новопетрівської сільської ради у м. Житомирі Житомирської області (номер запису про інше речове право 18954666 спеціальний розділ).

Стягнуто з ОСОБА_3 підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради на користь ОСОБА_4 640,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що дана справа не підсудна адміністративному суду, оскільки спір не є публічно-правовим. Крім того судом не надано правової оцінки документу, що витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі необхідні відомості про саму земельну ділянку. Також судом не враховано, що Договір оренди земельної ділянки від 04.01.2006, а також додаткові угоди до нього від 08.05.2009 та 22.01.2010 містять всі істотні умови договору визначені законом. Окрім того на час укладення додаткових угод розпорядником земель державної власності була саме РДА. Також вважає, що під час здійснення перереєстрації речового права, відповідачем було дотримано вимоги Закон, а саме перевірено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на вказану земельну ділянку.

Третя особа у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначила, що позов не підлягає розгляду адміністративним судом. Вважає, що судом було задоволено позов ОСОБА_4 без врахування користування товариством зазначеної земельної ділянки понад 11 років та чинного Договору оренди земельної ділянки та додаткових угод до нього.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи апеляційні скарги підтримали та просять її задовольнити.

Представник позивача вважає судове рішення законним та просить відхилити апеляційні скарги відповідача та третьої особи.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційних скарг, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії ЮА №013755 (а.с. 11).

06 лютого 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області видано наказ №6-568/14-17-СГ про надання дозволу ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Чуднівського району, за межами населених пунктів Жеребківської сільської ради. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 10).

Під час перевірки відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було виявлено державну реєстрацію права оренди низки земельних ділянок, здійснену державним реєстратором філії ОСОБА_3 підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомир, Житомирської області ОСОБА_5, зокрема, ділянки з кадастровим номером 1825882800:06:000:0011, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33802593 від 10 лютого 2017 року, номер запису про інше речове право - 18954666 спеціальний розділ.

Вважаючи, що під час прийняття рішення про державну реєстрацію іншого речового права державним реєстратором було допущено численні порушення норм чинного законодавства та наявність державної реєстрації іншого речового права на вказану земельну ділянку перешкоджає подальшій реалізації його законного права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність, позивач звернувся із позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_4 внаслідок винесення Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області наказу від 06 лютого 2017 року №6-568/14-17-СГ виникло законне, легітимне сподівання щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Чуднівського району, за межами населених пунктів Жеребківської сільської ради, орієнтовним розміром 2,0 га, за рахунок земельної ділянки, що обліковується в національній кадастровій системі за кадастровим номером 1825882800:06:000:0011. Вчинення відповідачем спірних реєстраційних дій щодо земельної ділянки, що обліковується в національній кадастровій системі за кадастровим номером 1825882800:06:000:0011 та наявність відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прямо перешкоджає подальшій реалізації позивачем свого законного права щодо відведення земельної ділянки у власність. Відповідачем при здійсненні спірних реєстраційних дій не було належним чином перевірено поданий пакет документів на відповідність вимогам чинного законодавства та не враховано наявність підстав для відмови у вчиненні державної реєстрації прав та їх обтяжень, передбачених ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а отже рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33802593 від 10 лютого 2017 року, здійснену державним реєстратором філії ОСОБА_3 підприємства «Результат» Новопетрівської сільської ради у м. Житомирі Житомирської області (номер запису про інше речове право 18954666 спеціальний розділ) є неправомірним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно вимог ст. 2 Закону України "Про особисте селянське господарство" відносини, пов'язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 3 статті 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно приписів ч.1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами 6 та 7 ст. 118 ЗК України передбачено порядок отримання громадянами, зацікавленими в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, а також вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність передбачені ч.6,7 ст. 118 ЗК України.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, як першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Встановлено, що з метою реалізації свого права як учасник бойових дій, ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чуднівського району Житомирської області за межами населених пунктів Жеребківської сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-568/14-17-СГ від 06 лютого 2017 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чуднівського району Житомирської області за межами населених пунктів Жеребківської сільської ради. (а.с. 10).

Встановлено, що ОСОБА_4 мав намір отримати у власність земельну ділянку кадастровий номер 1825882800:06:000:0011.

Але встановлено, що державним реєстратором філії КП Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомирі, Житомирська область ОСОБА_5 було внесено запис про виникнення іншого речового права №18954666 (спеціальний розділ) щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825882800:06:000:0011.

Підстава для внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33802593 від 10.02.2017, державний реєстратор філії КП Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомирі, Житомирська область ОСОБА_5 Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки. Строкове платне користування землі сільськогосподарського призначення для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії 31.12.2025. Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.", код ЄДРПОУ 32826820. Орендодавець: Держава в особі Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області, код ЄДРПОУ 04053460. Об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер 1825882800:06:000:0011. Площа: 210,5861 га.

На момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій спірні правовідносини регулювались Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Повноваження державного реєстратора при здійснені реєстраційних дій визначені частиною 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначені підстави відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначений постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі постанова №1127).

Але для надання аналізу вище зазначеним нормам та надання оцінки доказам, що є в справі, діям реєстратора та його рішенням, які позивач вважає протиправними, суд повинен вирішити питання чи порушується в даному випадку право позивача.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання і реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які виникли при цьому.

Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушень.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 статті 55 Конституції України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Таким чином, поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися на дії державних органів абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні дії державного органу впливають на їх правове становище.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України в постановах від 01.12.2015р. (справа № 800/135/15) та від 15.12.2015р. (справа № 800/206/15).

Враховуючи наведене судова колегія прийшла до висновку, що не можуть бути задоволені будь-які вимоги позивача з оскарження дій суб'єктів владних повноважень, які не породжують для нього виникнення, зміну чи припинення жодних прав чи обов'язків, навіть і в тому випадку якщо суд доходить висновку щодо певних порушень при здійсненні посадовою особою функціональних обов'язків при вчиненні таких дій.

Судова колегія встановила, що позивач звернувся із позовом бо вважає, що його протиправно, неправомірними діями та рішенням державного реєстратора, позбавлено можливості реалізувати, надане та гарантоване державою право. Позивач зазначає, що це є право на землю.

Також встановлено, що на даний час позивачу надано тільки дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, під час наявності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на вказану частину ділянки землі за третьою особою, тому судова колегія прийшла до висновку, що відповідач безпосередньо жодним чином не порушив прав, свобод та інтересів позивача.

Зазначена позиція підтверджується рішенням Верховного суду України від 07.06.2016 у справі № 820/3507/15 відповідно до якого - отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, користування (оренду).

Таким чином слід зазначити, що рішення суб'єкта владних повноважень на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є проміжним рішенням перед отриманням її у власність, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а відтак не породжує наслідків для потенційного власника чи користувача земельної ділянки.

Таке судження підтверджується і нормами ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України, в якій визначено, що проект відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Наведені норми права дають підстави вважати про відсутність пріоритетності того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Отже колегія суддів прийшла до висновку, щодо відсутності підстав для надання оцінки діям та рішенням державного реєстратора - відповідача по справі, по державній реєстрації права оренди земельних ділянок, здійснену державним реєстратором філії ОСОБА_3 підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Житомир, Житомирської області ОСОБА_5, зокрема, ділянки з кадастровим номером1825882800:06:000:0011, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 33802593 від 10 лютого 2017 року, (номер запису про інше речове право 18954666 33803661 спеціальний розділ, так як встановлено обставини відсутності порушення відповідачем по справі прав позивача, що є підставою для відмови у позові.

Разом з тим судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, №80077673 від 10.02.2017, підставою виникнення іншого речового права зазначено:

- договір оренди землі, б/н, виданий 04.01.2006;

- додаткова угода, б/н, від 08.05.2009 (а.с. 50);

- додаткова угода, б/н, від 22.01.2010 (а.с. 51);

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серія та номер НВ - 0000400352017, виданий 09.02.2017, видавник ОСОБА_7, Київський міський нотаріальний округ;

- розпорядження Чуднівської районної державної адміністрації №717 від 28.12.2005.

Встановлено, що 04.01.2006 між Чуднівською районною державною адміністрацією Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." укладено договір оренди земельної ділянки на території Жеребківської сільської ради загальною площею 210,5861 га, строком на 5 років, про що 18.03.2006 у Державний реєстр земель вчинено відповідний запис (а.с. 148-152).

Додатковою угодою від 22.01.2010 до договору оренди землі від 04.01.2006 та додаткової угоди від 08.05.2009 продовжено термін оренди земельної ділянки до 31.12.2025 (а.с. 154) .

Відтак підставою для здійснення реєстрації іншого речового права ТОВ "А.Т.К."є правочин, в даному випадку договір оренди і саме цей документ зазначається в Державному реєстрі як підстава виникнення іншого речового права третьої особи та додаткові угоди які являються складовою частиною базового договору.

При цьому встановлено, що договір оренди земельної ділянки та додаткові угоди, що стали підставою для реєстрації права оренди земельною ділянкою за ТОВ «А.Т.К.» , є чинними і не скасовані.

Крім того встановлено, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, визнано протиправним та скасовано наказ Міністра юстиції України №3715/5 від 20.12.2016 року про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов'язано Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення в державному реєстрі скасованої державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме права оренди землі ТОВ «А.Т.К.» за рішеннями державних реєстраторів прав на нерухоме майно Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області від 25.11.2015 року №26459297, №26462171, №26461451; від 02.10.2015 року №24988850; від 28.12.2015 року №27585122, зокрема і щодо оспорюваної земельної ділянки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин по справі та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи та оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції, у відповідності до ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволені позову.

Разом із тим колегія суддів не погоджується з доводами апелянтів, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, судова колегія зазначає наступне.

Вищий адміністративний суд України у Постанові пленуму від 20.05.2013 за № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів (далі - Постанова № 8), за змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Законодавство не містить визначення терміна «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне (п. 2 Постанови № 8).

Згідно п. 3 постанови № 8 вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії.

У п. 8 Постанови висвітлено безпосередньо питання підсудності спорів, які виникають під час державної реєстрації прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Верховний суд України у своїй постанові від 26.04.2016 року справ № 823/1604/14 зазначив, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширювалася на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Встановлено, що позивач оскаржує дії державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень щодо вчиненням ним реєстраційних дій та прийняття рішення щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку за іншою особою.

При цьому позивач на час звернення до суду не набув права власності чи користування спірною земельною ділянкою, що могло б бути предметом розгляду судом іншої юрисдикції.

Відтак, спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, даний адміністративний позов поданий до суду, до юрисдикції якого належить розглядати такі спори.

Отже судова колегія прийшла до висновку, що доводи апелянтів про непідсудність даних правовідносин адміністративному суду, є помилковими, тож наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, так як підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" серпня 2017 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 підприємства "Результат" Новопетрівської сільської ради, треті особи Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.", Сектор державної реєстрації Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій незаконними та скасування державної реєстрації.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" листопада 2017 р.