Ухвала суду № 70450372, 22.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Бартош Н.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2017р. по справі № 816/146/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2017р. задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

На зазначену постанову суду Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області подала апеляційну скаргу. Також апелянтом заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування клопотання про відстрочення судового збору відповідач посилається на неможливість сплатити судовий збір у зв’язку з відсутністю коштів, призначених для цієї мети.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника. Доказів незадовільного майнового стану відповідача, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена у постанові Пленуму від 05.02.2016 р. № 2 “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 року по справі К/800/41360/15 (№ 2а-10730/10/1570)

Також, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, що викладена в ухвалі від 25.09.2015 р. по справі № 21-5401а15.

Виходячи з наведеного, вказані заявником апеляційної скарги обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч. 1 ст. 108 КАС України має бути залишена без руху.

Положеннями ч. 6 ст. 187 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлено позовні вимоги майнового характеру про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов’язань у загальному розмірі 140463,82 грн.

Майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошами (грошовими коштами). Тобто, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

В зв'язку з вище наведеним, оскільки предмет даної справи носить майновий характер, то сплата судового збору повинна справлятися відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", а саме відповідно до ч. 1 ст. 4 вище зазначеного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2017 року складає 1600,00 грн.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем слід сплатити 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов’язань у загальному розмірі 140463,82 грн. складала 1404,64 грн. (1 % ціни позову), а тому, при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 1545,10 грн. (1404,64 грн.*110%).

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач – УДКСУ у Основ’янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок – 31210206781011, код класифікації доходів бюджету – 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 у розмірі 1545,10 грн.

Також, відповідно ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як свідчать письмові докази, що містяться в матеріалах справи, копію постанови суду першої інстанції від 17.07.2017 р. відповідач отримав 21.07.2017 року, а апеляційна скарга була подана до суду першої інстанції 06.11.2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що Кременчуцькою ОДПІ 28.07.2017 р. вже подавалася апеляційна скарга, але ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 р. апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - сплати судового збору протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 р. продовжено строк для усунення недоліків - сплати судового збору протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 р. апеляційна скарга повернута ДПІ у зв’язку з невиконанням вимог суду згідно ухвали від 21.08.2017 р.

У зв’язку з цим, апелянт зазначив, що податкова інспекція була позбавлена об’єктивної можливості виконати вимоги апеляційного суду згідно ухвали від 21.08.2017 р. у повному обсязі, оскільки в липні - вересні 2017 року у зв’язку із накладенням арешту на рахунки податкової інспекції сплата судового збору була неможливою.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Наведені вище доводи апелянта не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не були об'єктивно непереборними. При цьому, відповідачем було реалізовано право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ще 28.07.2017 р., але апеляційна скарга була залишена без руху, а в подальшому повернута заявнику, у зв’язку з неусуненням недоліків. Доказів того, що відповідачем оскаржувалися в касаційному порядку рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 р. та від 12.10.2017 р. матеріали справи не містять. Крім того, наведені апелянтом доводи з приводу накладення арешту на кошти на рахунки податкової інспекції були підставою для звернення з клопотанням про відстрочення сплати судового збору та клопотанням про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, але ці підстави не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку при поданні повторної апеляційної скарги.

Інших доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги відповідачем не зазначено. Крім того, апелянтом не зазначено обставин та не надано доказів неможливості повторного подання апеляційної скарги за період з 13.10.2017 р. (після повернення апеляційної скарги) до 05.11.17 р.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 108, ч. 6 ст. 187, ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2017р. по справі № 816/146/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без руху.

Надати Кременчуцькій об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що зазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 1545,10 грн. та шляхом направлення Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та доказів на підтвердження поважності пропуску строків, встановлених ст. 186 КАС України.

Роз’яснити Кременчуцькій об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 КАС України скарга буде повернута скаржнику або відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: (підпис) ОСОБА_2