Ухвала суду № 70449631, 21.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2017 рокусправа № 808/411/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання:Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ВОСТОКМЕТ» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НВФ «Востокмет» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «В4» №0000052200 від 15.01.2016 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість на 25074 гривень за червень 2015 року, форми «Р» №0000042200 від 15.01.2016 - про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на 1211017,5 гривень (в тому числі основний платіж 807345 гривень, штрафні санкції 403672,50 гривень).

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій з ТОВ «Юк ОСОБА_1», враховуючи той факт що податковим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того позивач не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що ТОВ «Юк ОСОБА_1» здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам, тому операції з купівлі-продажу ТОВ «Юк ОСОБА_1» не спричиняють реального настання правових наслідків, а також є безтоварними по ланцюгу вигодонабувача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник контролюючого органу підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «НВФ «Востокмет» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВФ «Востокмет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Юк ОСОБА_1» за період з 01.05.2015 по 30.06.2015.

За результатами перевірки складено акті перевірки №143/08-29-22-0109/38415691 від 26.11.2015 р., яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 807345 гривень, в тому числі по періодам: травень 2015 року на 673566 гривень, червень 2015 року на 133779 гривень; завищення відємного значення між сумою податкового зобовязання й податкового кредиту на суму 43498 гривень за травень 2015 року; завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 137937 гривень, в тому числі по періодам: травень 2015 року - на 112863 гривень; червень 2015 року - на 25074 гривень.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення форми «В4» №0000052200 від 15.01.2016 про зменшення розміру відємного значення суми ПДВ на 25074 гривень за червень 2015 року, форми «Р» №0000042200 від 15.01.2016 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на загальну суму 1211017,5 гривень (в тому числі основний платіж 807345 гривень, штрафні санкції 403672,5 гривень) (т.1 а.с. 48 - 49).

Висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства базується на наступному: 1) ТОВ «Юк ОСОБА_1» перебуває на обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по 31.12.2015, з 01.01.2016 перебуватиме на обліку у ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя. Станом на дату складання акту перевірки у ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя має стан 65 платник з наступного року (основне місце обліку)», остання подана звітність серпень 2015 року; 2) згідно з наданими на перевірку товарно-транспортними накладними, водієм транспортних засобів є ОСОБА_2, який на момент здійснення фінансово-господарської діяльності з ТОВ «НВФ «Востокмет» займав посаду директора ТОВ «Юк ОСОБА_1», директора ПП «Тілак», а також, згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за ІІ квартал 2015 року, отримував доходи за ознакою 101 (заробітна плата) на ТОВ

«ІндексК», ТОВ «Елізет», тобто, одночасно був працевлаштований на 4-х підприємствах, на двух з яких на посаді директора; 3) згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, за ТОВ «Юк ОСОБА_1» нерухомого майна не значиться; 4) за результатом аналізу звітності ТОВ «Юк ОСОБА_1» з ПДВ за січень-червень 2015 року встановлено, що номенклатура товару, який мав бути реалізований у травні-червні 2015 року на адресу ТОВ «НВФ «Востокмет», відсутня в податкових накладних, за рахунок яких сформовано податкових кредит ТОВ «Юк ОСОБА_1». Встановлено, що ТОВ «Юк ОСОБА_1» не має власних транспортних засобів для забезпечення перевезення товарів, також неможливо встановити факт придбання послуг з транспортування у травні-червні 2015 року, або наявності можливості зберігання таких обсягів товарів; 5) відповідно до листа ОУ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області №3473/7/08-26-07-05 від 16.11.2015, вбачається невідповідність придбаних й реалізованих товарів, тобто відбувся «обрив» ланцюга постачання певної групи товарів. За результатом виїзду за юридичною адресою ТОВ «Юк ОСОБА_1» встановлено, що за вказаною адресою знаходиться 5-типоверховий офісний центр. Під час бесіди з орендодавцем вказаного центру стало відомо, що ТОВ «Юк ОСОБА_1» у цьому центрі будь-яких офісних приміщень не орендує та ніколи не орендувало. Було підготовлено довідку №3216 від 06.10.2015 про незнаходження підприємства за податковою адресою. Також встановлено, що директор підприємства ТОВ «Юк ОСОБА_1» був одночасно директором декількох інших підприємств; 6) частина товару, придбаного ТОВ «НВФ «Востокмет», має код товару згідно з УКТ ЗЕД, проте придбання й імпорт товару з кодом УКТ ЗЕД ТОВ «Юк ОСОБА_1» в податковому кредиті відсутнє, що унеможливлює реальність господарських відносин ТОВ «Юк ОСОБА_1» з ТОВ «НВФ «Востокмет».

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період між позивачем і ТОВ «Юк ОСОБА_1» укладено договір №0505/2015 від 05.05.2015, за умовами якого постачальник (ТОВ «Юк ОСОБА_1») зобовязується на протязі строку дії договору поставити та передати у власність покупцю (ТОВ «НВФ «Востокмет») товар, а покупець зобовязується прийняти та сплатити вартість товару згідно з видатковими накладними.

На підтвердження виконання вказаної господарської операції виписано видаткові накладні; податкові накладні.

Поставка товару здійснювалася на підставі заявок ТОВ «НВФ «Востокмет» на підтвердження поставки товару надано товарно-транспортні накладні.

Товар постачався до орендованого позивачем приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 1. На підтвердження оприбуткування товару на складі до матеріалів справи надано накладні на внутрішнє переміщення та картки рахунку 281. На підтвердження здійснення оплати за товари до матеріалів справи надано платіжні доручення та виписку з банківського рахунку. На підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності до матеріалів справи надано докази реалізації придбаного товару, а саме: видаткові накладні, довіреності, ТТН, копії платіжних доручень про оплату поставлених товарів.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ «НВФ «Востокмет» відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагента послуг та товарів на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, відємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.

Реальність господарських операцій по вказаному у акті перевірці контрагенту підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами, товарно-транспортними накладними.

Придбаний позивачем товар був використаний ним у власній господарській діяльності.

Посилання податкового органу на відсутність у контрагента позивача можливостей для надання послуг в силу відсутності основних засобів та персоналу не може свідчити про нереальність угод через те, що укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі надання послуг та поставки товару, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежності від того, за яких ресурсів (власних або залучених) надавалися послуги або здійснювалася поставка товару постачальником.

За таких обставин платник податків (покупець товарів) не має обовязку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства, впливати на його господарські відносини з іншими контрагентами, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем або його посадовими особами порушення. Допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) ПДВ.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Зазначені факти свідчать на користь висновку суду першої інстанції щодо підтвердження реальності спірних господарських операцій, крім того відсутність деяких документів, а так само помилки в їх заповненні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, в той час як з інших даних вбачається фактичний рух активів та зміна у капіталі позивача у звязку з його господарською діяльністю.

Згідно з висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 22 листопада 2017 року.

Головуючий:Д.В. Чепурнов

Суддя:С.В. Сафронова

Суддя:В.В. Мельник