Ухвала суду № 70449506, 16.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у справі № 808/732/17 за позовом ОСОБА_1 до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцов О.В., про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), у якому просив скасувати податкову вимогу від 29 грудня 2015 року №289-23 на загальну суму 4770,81 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкову вимогу від 29 грудня 2015 року № 289-23 на загальну суму 4770 (чотири тисячі сімсот сімдесят) гривень 81 копійка.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Пологівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана податкова вимога винесена на підставі узгодженого грошового зобов'язання, а саме податкового повідомлення-рішення від 28.12.2015 року № 0004721702, яке ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувалось, а тому підстави для відкликання податкової вимоги відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останніх.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 23 червня 2014 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований) укладений договір дарування житлового будинку. Дарувальник безоплатно передав у власність Обдарованого, а Обдарований, прийняв безоплатно у власність, як дарунок, житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Дарунок оцінено в сумі 73613,00 гривень (а.с.7-8).

Приватним нотаріусом Оріхівського району нотаріального округу Студенцовим О.В. у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за ІІ квартал 2014 року відображено за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 нараховується дохід у сумі 73613,00 грн. з ознакою доходу "114".

Оскаржувана податкова вимога Пологівською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 29 грудня 2015 року за № 289-23, складена на підставі акту перевірки від 10 серпня 2015 року в сумі 4770,81 грн. та не сплаченого узгодженого грошового зобов'язання визначеного в податковому повідомленні - рішенні від 28 грудня 2015 року № 0004721702 (а.с.16).

На заяву позивача від 21 січня 2016 року вх. № 20/Б, Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області надала відповідь від 04 лютого 2016 року за № 349/15-11-123, якою повідомила, що приватним нотаріусом Оріхівського району нотаріального округу Студенцовим О.В. у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за ІІ квартал 2014 року відображено за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 нараховується дохід у сумі 73613,00 грн. з ознакою доходу "114". Згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб, платників податків ДФС України за 2014 рік ОСОБА_1 нараховано доходи у сумі 73613,00 грн. з ознакою "114" - дохід, отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення. Таким чином, останній відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України зобов'язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік (а.с.41).

Скасування вказаної податкової вимоги і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є сином та батьком та спадкодавцями першого ступеня споріднення, отже об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою, а тому позивач, отримавши у спадщину дохід у вигляді об'єкта нерухомості не повинен був декларувати цю суму та сплачувати податок з доходів фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

У відповідності до положень підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи зокрема у вигляді: е) спадщини, подарунків, виграшів, призів.

Згідно з п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Враховуючи положення пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом. Особливості оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, установлені статтею 174 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини. Пунктом 174.3 статті 174 Податкового кодексу України передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини. Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України визначено, що об'єкти спадщини - вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5%).

Відповідно до пп. "а" пп. 174.2.1 п. 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об'єкти спадщини - вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою.

Враховуючи положення пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2014 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований) укладений договір дарування житлового будинку. При цьому відповідно до даних свідоцтва про народження ОСОБА_1 від 29 січня 1977 року, батьком останнього є ОСОБА_3, який помер 16.11.2016 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18 листопада 2016 року № 398 (а.с. 13,44).

Отже, договір дарування квартири від 23.06.2014 року мав місце між членами сім'ї першого ступеня споріднення, а тому дохід, одержаний позивачем, повинен оподатковуватись за нульовою ставкою, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що не оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 28.12.2015 року № 0004721702, не позбавляє останнього права на звернення з позовом щодо оскарження податкової вимоги, тому як з урахуванням приписів ст.ст. 2, 6, 105 КАС України обрання способу захисту порушеного права є виключною прерогативою позивача, а відповідно позовним вимогам останнього повинна бути надана відповідна правова оцінка, в тому числі, в даному випадку, і з урахуванням ст. 174 ПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 199, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у справі № 808/732/17 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко