Ухвала суду № 70449498, 22.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Калмикова Ю.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року справа №415/3841/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2017 року в справі № 415/3841/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання до перерахунку та виплати пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, зобов’язати зробити такий перерахунок та виплатити пенсію відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з моменту призначення.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2017 року в справі № 415/3841/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перелік виплат, зазначений в статті 43 Закону № 2262-XII, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та конкретизовано у п. 1 та Додатку № 26 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» не є вичерпним. ОСОБА_2 звертає увагу суду апеляційної інстанції, що він отримував винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції протягом 15 місяців, з неї сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За таких обставин апелянт наголошує на протиправному не врахуванні винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції при обчисленні розміру належної йому пенсії.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Отже клопотання ОСОБА_2 в частині внесення зміни до п. 3 вимог апеляційної скарги, який є тотожним п. 2 вимог адміністративного позову, не підлягає задоволенню, оскільки ця вимога в такій редакції судом першої інстанції не розглядалась.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (далі – позивач) перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – ГУ ПФУ, відповідач, пенсійний орган). З 06 листопада 2015 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Довідкою від 19 лютого 2015 року № ВДЗ/2678/А, виданою Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, підтверджено, що позивач з 01 серпня 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

За період з 01 серпня 2014 року по 05 листопада 2015 року ОСОБА_2 було нараховано та виплачено 60087,02 грн винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, що підтверджено довідкою від 19.05.2017 № 284. Виплата винагороди проводилась у квітні-серпні 2015 року та жовтні-листопаді 2015 року.

У відповідь на звернення позивача щодо надання інформації про врахування сум винагороди за безпосередню участь в АТО під час обчислення розміру пенсії та проведення її перерахунку ГУ ПФУ листом № 262/С-11 від 09.06.2017 відмовило в проведенні перерахунку пенсії, оскільки розмір пенсії ОСОБА_2 обчислено згідно зі ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі грошового атестату від 24.12.2015 № 40 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 24.12.2015 № 50, наданої ГУМВС України в Луганській області за період з 01.11.2013 по 31.10.2015, до яких винагороду за безпосередню участь в АТО включено не було. Окрім цього пенсійний орган наголосив, що вказана виплата не носить постійний характер, тому відсутні підстави для врахування її при призначенні (перерахунку) пенсії.

ОСОБА_2 не погодився з такою відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до частині 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, які зазначені позивачем у адміністративному позові, є ОСОБА_3 України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – ОСОБА_3 № 2262-ХІІ). ОСОБА_3 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та мають право на передбачену його положеннями пенсію. Законом № 2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – ОСОБА_3 № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 3 Закону № 2011-XII визначено коло осіб, на яких поширюється сфера його дії, а саме:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Також ч. 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-XII.

Відтак, Закон № 2011-XII розповсюджується на діючих військовослужбовців та не поширюється на працівників органів внутрішніх справ, до яких належить позивач. Більш того, він не стосується правовідносин, пов'язаних із пенсійним забезпеченням вказаних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є вичерпним. Одноразові додаткові види грошового забезпечення в ньому не зазначені.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 № 11-2 затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. За приписами п.п. 5 п. 2.2 розділу 2 цього положення Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснює призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі – Порядок № 45), за приписами п. 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до цього Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до п. 2 Порядку № 45 Кабінет Міністрів України, Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі – державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі – головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі – списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі – довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком (п. 3 Порядку № 45).

У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують повідомлення відповідача у встановленому порядку про підстави для проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям та надання довідки державним органом, з якого ОСОБА_2 був звільнений із служби, про розмір грошового забезпечення.

Окрім цього колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 69 Закону України від 16.10.1996 № 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного суду України є обов'язковими до виконання.

13 травня 2015 року Конституційним Судом України ухвалено рішення по справі № 4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII, де зазначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Положеннями першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку. Так, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку, у тому числі, у зв'язку із введенням для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).

Граматичний аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону дає підстави стверджувати, що слова «надбавок, доплат, підвищень» є вставленою конструкцією словосполучення «нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення», яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.

Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Виплата винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції носить не систематичний, а тимчасовий характер, залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не здійснюється щомісячно. За таких обставин вказана виплата не може бути включена до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби.

Доводи апелянта, що винагорода нараховувалась йому щомісяця, проте сплачувалась нерегулярно, не підтверджені матеріалами справи.

Отже Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області при визначенні розміру пенсії ОСОБА_2 застосовано вимоги ст. 43 Закону № 2262-XII та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність матеріалами справи та необґрунтованість вимог позивача щодо порушення його права на включення до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суми винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 94, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2017 року в справі № 415/3841/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання до перерахунку та виплати пенсії – залишити без задоволення.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2017 року в справі № 415/3841/17 – залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_4

ОСОБА_5