Постанова № 70449416, 09.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Кругового О.О. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року по справі

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», 3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 07.06.2017 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічно го акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі – ОСОБА_1 особа Фонду), 3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), в якому просить визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 особи Фонду щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський» які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та зобов'язати ОСОБА_1 особу Фонду включити позивача із сумою 190 000 грн. до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду , зобов’язати надати додаткову інформацію про позивача до Фонду для внесення ним даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 року позовні вимоги задоволено, визнана протиправною бездіяльність ОСОБА_1 особи Фонду ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, зобов’язано ОСОБА_1 особу Фонду ОСОБА_4 включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду з наданням до Фонду додаткової інформації про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників. ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Фонду сплачену суму судового збору в розмірі 1 280 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 особою Фонду подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити через порушення судом норм матеріального права.

При цьому в апеляційній скарзі апелянт посилається на правомірність не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду,оскільки Комісією по перевірці правочинів встановлено, що вказаний позивачем правочин визнано нікчемним, наказом тимчасової адміністрації банку №42/2 від 1.06.2016 року наказано застосувати наслідки нікчемності правочинів(транзакцій) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 10298 015 973,74 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.01.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-027-000000406, за яким банк відкриває на ім’я клієнта поточний рахунок № 26207513057502 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а також нараховує та сплачує клієнту проценти за користування його коштами на рахунку,на цей рахунок позивачем перераховані грошові кошти в сумі 190 000 грн. (а.с16).

18.04.2016 року між ОСОБА_3 (сторона – 1) та ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» (сторона – 2) укладено договір № 980-027-000223483 «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно)» , за умовами якого сторона - 1 передає стороні – 2 на строк з дати укладання цього договору по 17.10.2016 року у власність грошові кошти в розмірі 190 000 грн., з виплатою на її користь 33,54 % річних за їх користування, а також з обов’язком повернути стороні -1 в зазначений в договорі строк відповідні кошти на її поточний рахунок № 26207513057502, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с.18).

В цей же день 18.04.2016 року ОСОБА_3 з власного поточного рахунку №26207513057502 перераховано на поточний рахунок ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» зазначені грошові кошти у розмірі 190 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4090028 (а.с.19).

Повернення грошових коштів ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» на поточний рахунок позивача №26207513057502 у розмірі 190 000 грн., відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський» , відбулось 19.05.2016 року.

Із матеріалів справи видно, що 22.12.2015 року Правлінням Національного банку України винесено постанову №217/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», якою установлено факт здійснення ПАТ «Банк Михайлівський» ризикової діяльності, його віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в діяльності.

27.04.2016 року Правлінням Національного банку України винесено постанову №295/БТ «Про окремі питання діяльності ПАТ «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 року», якою введено певні обмеження діяльності ПАТ «Банк Михайлівський».

Постановою Правління Національного банку України №14/БТ від 23.05.2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі якої в цей же день Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №812, яким затверджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «Банк Михайлівський» та уповноваженою особою Фонду на його тимчасову адміністрацію призначено ОСОБА_5

Постановою Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі чого в цей же день Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1213 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень уповноваженої особи Фонду ОСОБА_5

14.07.2016 року на офіційному веб-сайті Фонду опубліковано оголошення, що починаючи з 15.07.2016 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам зазначеного банку, для отримання яких вкладники до 26.08.2016 року включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: ПАТ «АЛЬФА БАНК», ПАТ «ОСОБА_6 ДНІПРО», ПАТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «ПУМБ», ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», АТ «ТАСКОМБАНК».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01.09.2016 року ОСОБА_1 особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» призначено ОСОБА_4, повноваження якого починаючи з 25.01.2017 року були продовженні на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду № 265 від 24.01.2017 року в частині, зокрема ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012 року (далі – Закон №4452-VI) , в тому числі з підписання всіх договорів, пов’язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку та повноважень, визначених п. 4, 5, 6,8 ч. 2 ст. 37, п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону №4452-VI.

Із матеріалів справи вбачається, що 26.12.2016 року ОСОБА_3 звернулася до ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду, на запит позивача ОСОБА_1 особою Фонду ОСОБА_4Ю . відповіді з зазначеного питання не надано, після чого позивач звернулася до суду за захистом своїх інтересів із позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні законні підстави для не направлення до Фонду інформації щодо внесення позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів вкладів за рахунок Фонду в розумінні приписів Закону № 4452-VI.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п. 3, 4 ст. 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;

Отже, позивач, як власник банківського рахунку є вкладником, який має право на відшкодування гарантованої суми вкладів фізичних осіб у визначеному цим Законом порядку.

Частиною 1 ст. 1, ч.1 ст. 3, ч.3 ст.12, ч.1 ст. 26, ч. 1-3,5,6 ст. 27 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1)визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4 приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

ОСОБА_1 особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

ОСОБА_1 особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

ОСОБА_1 особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

ОСОБА_1 особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п. 4 - 11 ч. 4 ст. 26 цього Закону.

Відповідно до п. 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 року №14 (далі по тексту - Положення), ОСОБА_1 особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п. 4 - 6 ч. 4 ст. 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Перелік вкладників» (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Як передбачено у п. 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Загальний Реєстр / Реєстр переказів" (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2)передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Питання про включення чи виключення з реєстру вкладників вирішується до моменту закінчення тимчасової адміністрації та прийняття рішення про ліквідацію банку.

Інформація про позивача станом на час розгляду справи судом першої інстанції не внесена до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, оскільки перевірка щодо договору вкладу позивача на підставі ст. 27 та 38 Закону № 4452-VI тривала.

Між тим, в силу положень ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду №826 від 26.05.2016 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 року за №863/28993 (далі - Порядок №826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки правочинів на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку.

Так, відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №826, перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.

У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

Обов'язково підлягають перевірці правочини (договори), вчинені (укладені) після прийняття постанови Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних та/або запровадження обмежень, які відповідають одному з таких критеріїв:

вчинені (укладені) в порушення обмежень, встановлених Національним банком України;

вчинені (укладені) шляхом перерахування коштів з рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб;

вчинені (укладені) на користь третьої особи;

призначенням платежу за якими було надання фінансової допомоги, повернення фінансової допомоги, надання позики, повернення позики, дарування, виконання угоди про поділ майна. Про всі випадки виявлення операцій з таким призначенням платежу ОСОБА_1 особа Фонду повідомляє контролюючі органи не пізніше десяти робочих днів з дня виявлення таких операцій;

вчинені (укладені) без фактичного внесення/отримання готівкових грошових коштів через касу банку;

вчинені (укладені) без очевидної законної мети або за відсутності очевидного економічного сенсу.

Отже, у відповідності до вимог Закону № 4452-VI чітко регламентовано порядок та строки проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення нікчемних правочинів (у тому числі договорів), в той же час підзаконним нормативним актом, а саме Порядком №826 визначено, що в разі необхідності перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку застосуванню підлягає Закон № 4452-VI, оскільки закон має вищу юридичну силу ніж підзаконний нормативний акт.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне: згідно із ч.2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 3 цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Крім того, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Встановлені обставини справи свідчать, що 19.05.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зі свого рахунку на рахунок позивача, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», здійснив перерахунок коштів у розмірі 190 000 грн., з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-027-000223483 від 18.04.2016 року».

Таким чином, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року відповідним платіжним дорученням зі свого розрахункового рахунку ініціював переказ коштів на повернення позик позивачу на підставі відповідного договору, укладеного між ними.

Суд зазначає, що за приписами ст. 38 Закону № 4452-VI, нікчемними можуть бути визнані договори, укладені саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Між тим, договір №980-027-000223483 від 18.04.2016 року укладений між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та позивачем і перерахування коштів вчинене 19.05.2016 року саме на умовах вказаного договору.

Тобто, ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», не виступав стороною переказу коштів, а здійснював зобов'язання за договорами банківського рахунку перед клієнтом – ОСОБА_3К, забезпечуючи рух коштів від ініціатора – ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» до отримувача переказу - позивача.

Разом з тим,з матеріалів справи видно, що 18.05.2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» уклав із ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір відступлення права вимоги № 1805, за умовами якого останній зобов’язувався відступити банку права вимоги, належні йому за кредитними договорами, (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами. Банк, в свою чергу, зобов’язався оплатити права вимоги.

Перелік кредитних договорів, права за якими відступається банку, міститься в реєстрі кредитних договорів. Відповідно до реєстру банк придбав права вимоги за 106 265 кредитними договорами на загальну суму 1 061 074 939,79 грн. за ціною 870 000 000 грн.

Також, 19.05.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» уклав із ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір відступлення прав вимоги № l, за умовами якого останній зобов’язався відступити Банку права вимоги, що належать йому за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ним та юридичними особами.

Перелік договорів, права за якими відступаються банку з боку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», міститься в реєстрі Основних договорів.

Банк, в свою чергу, зобов’язався оплатити права вимоги за вартістю, зазначеною в реєстрі основних договорів, протягом 3-х робочих днів з дня підписання вказаного реєстру. Вартість відступлення права вимоги за 26-ю договорами купівлі-продажу цінних паперів склала 561 585 182,51 грн.

Суд не знаходить підстав вважати правочин щодо перерахування коштів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» згідно умов договору нікчемним, оскільки зазначені вище договори відступлення права вимоги стосуються відступлення права вимоги за кредитними договорами та за договорами купівлі-продажу цінних паперів, та не стосуються договорів позики, отже вчинення банком перерахування коштів за оплату договорів відступлення права вимоги не впливають на договори за якими ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повинно повернути залучені кошти.

Отже, обставини щодо наявності визначених п. 7, 9 ч.3 ст. 38 Закону №4452-VI підстав нікчемності правочину не знайшли свого підтвердження, відповідачем належних та допустимих доказів щодо цього не надано.

Крім того, 19.11.2016 року набрали чинності положення п. 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» № 1736-VIII від 15.11.2016 року (далі – Закон № 1736-VIII) , яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VIII віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

При цьому в матеріалах адміністративної справи відсутні докази повідомлення банком позивача під розпис про непоширення на такі кошти відповідних гарантій.

Викладене свідчить, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини станом на час прийняття рішення щодо вчинення відповідачем протиправної бездіяльності та зобов’язано його вчинити дії з метою відновлення прав та законних інтересів позивача.

Разом з тим суд першої інстанції допустив помилку при формулюванні резолютивної частини постанови в частині визнання протиправними дій та зобов’язання ОСОБА_1 особу Фонду ОСОБА_4 включити позивача до «Переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду» з подальшим її наданням до Фонду для віднесення даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський» з огляду на наступне.

Так, до Закону № 4452-VI з часу його прийняття були внесені численні зміни.

Положеннями ст. 27 Закону № 4452 (в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 року) встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. ОСОБА_1 особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). ОСОБА_1 особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України". Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Отже, Законом № 4452-VI (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначені повноваження ОСОБА_1 особи Фонду по складанню переліку рахунків вкладників та визначенню розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Зазначена помилка суду не впливає на правильність висновків суду, що викладені в оскарженій постанові, і може бути виправлена судом апеляційної інстанції шляхом внесення змін в резолютивній частині словосполучення «Переліку вкладників» на «Переліку рахунків вкладників», та «Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду» на «реєстр відшкодувань вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський» для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду».

Також є вірними висновки суду першої інстанції щодо стягнення на підставі ч.1 ст.94 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Фонду здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 280 грн.

Керуючись п. 2 ч.1 ст. 198, ст. 201,205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року – змінити, абзац другий та третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_3 до переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов’язати ОСОБА_1 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 включити ОСОБА_3 до переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з подальшим наданням додаткової інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для внесення даних щодо ОСОБА_3 до реєстру відшкодувань вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай