Постанова № 70449115, 14.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. Справа№ 910/10770/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Переходько В.О. - представник, дов. № 2449 від 15.09.2017;

від відповідача: Жук О.Б. - представник, дов. б/н від 01.05.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017

у справі № 910/10770/17 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Управління поліції охорони в м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

про стягнення 7 620,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі № 910/10770/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на користь Управління поліції охорони в м. Києві суму основного боргу у розмірі 5 600,00 грн., пеню у розмірі 292,01 грн. та судовий збір у розмірі 1 237,17 грн.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі № 910/10770/17 про стягнення коштів, скасувати повністю, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі №910/10770/17 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 14.11.2017.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. на лікарняному, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.11.2017 було визначено склад суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 прийнято матеріали справи № 910/10770/17 з розгляду апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі № 910/10770/17 до свого провадження.

Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2017 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі № 910/10770/17 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.11.2017 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі № 910/8835/17 та прийняти нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «АЄТ» у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.03.2014 між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» укладено договір №1256-Доб/2014/Св на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони, відповідно до п. 2.1 якого, відповідач, за договором замовник, доручає, а позивач, за договором виконавець, зобов'язується здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті відповідача, забезпечити негайне прибуття НО на об'єкт у разі спрацювання сигналізації та здійснення НО відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті. За цим договором позивач не приймає майно відповідача на зберігання і не вступає у володіння ним.

Відповідно до п. 2.2 договору періодом спостереження сигналізації на об'єкті вважається час з моменту прийняття позивачем сигналізації, встановленої на об'єкті, під спостереження до зняття її з-під спостереження відповідачем відповідно до Інструкції з користування сигналізацією (далі -Інструкція) (додаток 3 до договору).

Згідно із п.п. 3.1, 3.2, 3.5, 3.6 договору розрахунок вартості послуг позивача за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до договору). Вартість послуг визначається у Дислокації (додаток 1 до договору). Оплата за цим договором здійснюється відповідачем щомісячно до 10-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в Розрахунку, на рахунок позивача. До закінчення поточного місяця позивач надає відповідачу два примірники Акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного Акта повернути позивачу. У випадку наявності у відповідача заперечень щодо обсягу послуг, наданих позивачем у звітному місяці, відповідач зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати позивачу свої обґрунтовані заперечення. За умови неповернення відповідачем підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих позивачем у звітному місяці, в строк, визначений п. 3.5 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані позивачем в повному обсязі і прийняті відповідачем без зауважень.

Даний договір набирає чинності з 07.03.2014 та є чинним протягом 3 місяців. Договір поновлюється на строк, встановлений п. 7.1 даного договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 15 днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується (п. п. 7.1, 7.2 договору).

У додатку 1 договору (Дислокація) сторони погодили, що позивач бере на себе зобов'язання здійснювати охорону майна на двох об'єктах відповідача, а саме: за адресою - м. Київ, вул. Симиренка, 17-А (167,40 кв. м.) та за адресою - м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5 (1/2 частина нежитлового будинку). Вартість послуг охорони за місяць по одному об'єкту - 800,00 грн., а всього 1600,00 грн.

Також сторонами підписано протокол погодження договірної ціни (додаток №4 до договору), за яким вартість послуг виконавця по спостереженню та обслуговуванню тривожної сигналізації на об'єктах замовника за адресою: вул. Симиренка, 17-А, та вул. Г.Барського, 5 становить 16000,00 грн, ПДВ 20% - 3200,00 грн., всього - 19 200,00 грн.

Судом встановлено, що 01.12.2015 між відповідачем, Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві та позивачем укладено додаткову угоду про заміну сторони в договорі №1256-Доб/2014/Св від 07.03.2014, за умовами якої, починаючи з 01.12.2015 права та обов'язки за договором від 07.03.2014 №1256-Доб/2014/Св переходять від Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві до Управління поліції охорони в м. Києві. Оплата послуг за договором здійснюється відповідачем з 01.12.2015 на рахунок Управління поліції охорони в м. Києві (п. 2 додаткової угоди до договору). Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору і набуває чинності з 01.12.2015 (п. 3 додаткової угоди до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Управління поліції охорони в м. Києві належним чином надавало відповідачеві зумовлені договором послуги за період з березня по травень 2017 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг №СВ1-006199 від 31.05.2017 на суму 1 600 грн., №СВ1-004820 від 30.04.2017 на суму 1 600 грн. та №СВ1-003452 від 31.03.2017 на суму 2 400,00 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем направлялись відповідачеві зазначені Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг, та були отримані останнім 29.05.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач, в свою чергу, вказані Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг не підписав, зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг в не виконав, доказів того, що відповідач мав заперечення стосовно кількості або якості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Матеріали справи містять претензію позивача від 11.05.2017 № 342/43/29/20/01-2017 на суму 5 600,00 грн., яка була направлена відповідачу 12.05.2017, що підтверджується фіскальним чеком, належним чином засвідчена копія якого наявна у матеріалах справи.

Однак, ані відповіді на претензію позивача, ані доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості перед позивачем у розмірі 5 600,00 грн., за надані позивачем послуги за договором.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 600,00 грн. заборгованості, є такою, що відповідає вимогам ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 629 ЦК України та підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 5.3 договору за кожний день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Однак, позивачем при розрахунку пені не враховано вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", відповідно до якого, розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором, перевіривши розрахунок суми пені, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що сума пені у розмірі 292,01 грн., є правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача у зв'язку із неотриманням актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг за березень, квітень, травень 2017р., відповідно до умов п.п. 3.5, 3.6 договору.

Лист за № 453/43/29/20/01-2017 є претензією позивача, надісланою відповідачу, в якій зазначено, що акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за березень, квітень, травень 2017р. надсилаються повторно.

Тобто твердження відповідача про те, що позивачем листом за № 453/43/29/20/01-2017 від 24.05.2017 надіслано акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за березень, квітень, травень 2017р., що є порушенням п.п. 3.5, 3.6 договору, у зв'язку із чим відповідач був позбавлений права подати свої заперечення на якість надання послуг позивачем, що в свою чергу передбачає зменшення суми за надані послуги, є необґрунтованим.

Крім того, скаржником не надано, а у матеріалах справи відсутні докази неякісного виконання позивачем зобов'язань за договором.

Обставини, на які скаржник посилається як на підставу для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі № 910/10770/17, визнаються колегією суддів безпідставними.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі № 910/10770/17 та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед", відсутні.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених рішенні Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі № 910/10770/17.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі № 910/10770/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі № 910/10770/17 залишити без змін.

3. Справу № 910/10770/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 21.11.2017.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич