Ухвала суду № 70449052, 16.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2017 рокусправа № 804/15163/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання:Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Техкомплект» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року:

- №0001911500, яким зменшено розмір відємного значення суми ПДВ за квітень 2013 року у розмірі 6857080 грн.;

- №0001901500, яким зменшено бюджетне відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 9717223 грн., в тому числі за грудень 2012 року у розмірі 827824 грн., за липень 2012 року у розмірі 3378273 грн., за квітень 2012 року у розмірі 3269149 грн., за листопад 2011 року у розмірі 1021209 грн., за січень 2012 року у розмірі 1220768 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо формування податного кредиту лише за наявності фінансового результату, оскільки наявність доходу, у вигляді прибутку, не є абсолютним показником, а залежить від багатьох чинників, серед яких зокрема і об'єктивні фактори формування ринкових цін на певний вид продукції. А тому, операції з продажу на експорт за ціною нижчою ніж ціна придбання, не можна вважати здійсненою поза межами господарської діяльності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено за яких обставин налагоджено господарські звязки між позивачем та його контрагентами, подальший рух активів, наявність у товариства ділової мети під час здійснення відповідних господарських операцій.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не зявились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.05.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки був складеній акт від 25 вересня 2013 року №516 /04-66-22-01-11/32804524 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техкомплект» (код ЄДРПОУ 32804524), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.05.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року» (т.1 а.с. 6-36).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення платником податку пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 та статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в загальній сумі 16574303 грн., у тому числі: за жовтень 2011 року - 1021209 грн., листопад 2011 року - на суму 837108 грн., грудень 2011 року - 1825348 грн., січень 2012 року - 829368 грн., лютий 2012 року - 846121 грн., березень 2012 року - на суму 3269149 грн., квітень 2012 року - 604836 грн., травень 2012 року - на суму 952722 грн., червень 2012 року - на суму 3703231 грн., липень 2012 року - на суму 1795719 грн., жовтень 2012 року - на суму 341299 грн. та грудень 2012 року - на суму 548193 грн.

Зазаначене порушення призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню у розмірі 9717223 грн., в тому числі: за листопад 2011 року - на суму 1021209 грн., грудень 2011 року - на суму 827824 грн., січень 2012 року - на суму 1220768 грн., квітень 2012 року - на суму 3269149 грн., липень 2012 року - на суму 3378273 грн. та завищення розміру відємного значення сум податку на додану вартість за квітень 2013 року у розмірі 6857080 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 14.05.2014 року винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с. 4-5):

- форми «В4» від №0001911500, яким платнику податків зменшено розмір відємного значення ПДВ у розмірі 6857080 грн.;

- форми «В1» від 14.05.2014 року №0001901500, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 9717223 грн. грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4858611,5 грн., разом 14575834,5 грн.

За результатами адміністративного оскарження вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Перевіркою встановлено, наступне:

- перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 31.05.2013 року встановлено його завищення всього на 16574303 грн., зведені данні наведені в таблиці (а.акту 34-40, т.1 а.с.9-15);

- перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларації «придбання з ПДВ на митній території України товарів та основних фондів з мето їх використання у межах господарської діяльності, які оподатковуються за ставкою 20%» показників за 01.04.2011 року по 31.05.2013 року у загальній сумі 139846556 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив придбання акумуляторних батарей, свинцю, сепараторних стрічок, поліпропілену, транспортних послуг, послуг оренди та інше;

- перевіркою встановлено завищення показників всього на суму 16574303 грн.;

- реалізація акумуляторних батарей на експорт становить 90054324 грн., в той час, коли придбання становить 101107079 грн., в т.ч. ПДВ 16574303 грн.;

- згідно рахунку 281 «товари на складі» станом на 21.12.2012 року становить « 0» грн.;

- суми, віднесені до складу податкового кредиту у відповідні місяці від постачальників становлять (а.с.45-46, т.1 а.с.21-22);

- виходячи з цього можна дійти висновку про те, що визначення ТОВ «Техкомплект» витрат на придбання акумуляторних батарей здійснено без урахування витрат на сплату податку на додану вартість, а валових доходів від реалізації товару - з урахуванням бюджетного відшкодування цього податку (зменшення сплати поточних платежів по податку на додану вартість за рахунок сформованого податкового кредиту), що не свідчить про одержання доходу, і тому в сукупності такі операції не відповідають меті підприємницької діяльності - одержання прибутку (а.с.46, т.1 а.с.21);

- в основі формування цін лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни, ПДВ є частиною новоствореної вартості, яка сплачується у держбюджет на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг;

- так як ПДВ не враховується при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, необхідність виключення ПДВ зі складу собівартості та доходів зумовлена правилами оподаткування податком на прибуток, а саме підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 138.8. статті 138, підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України;

- оскільки ТОВ «Техкомплект» є платником ПДВ, на нього не поширюється дія пункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в частині, яка відноситься до платників податку, які не зареєстровані як платники ПДВ, та до складу витрат яких входять суми ПДВ, сплачених у складі ціни придбаних товарів, вартість яких належить до витрат такого платника податків;

- таким чином, визначення бази оподаткування операцій без урахування витрат на сплату ПДВ призвело до помилкового висновку платника податків про отримання доходу від спірних операцій, а тому дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ (а.с.47, т.1 а.с.22);

- господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою отримання прибутку, а не з метою умисного заниження (приховування) податкових зобовязань;

- навмисні дії платника податків, що спрямовані на заниження податкових зобовязання з ПДВ за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності (а.акту 47);

- зі змісту угод платника податків, дана операція є операцією з продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, за рахунок чого вбачається навмисне збільшення податкового кредиту, і, як слідство, заниження сплати податкового зобовязання з ПДВ(а.акту 47);

- для запобігання ухиленню від сплати податків одержана податкова вигода не визнається діловою метою правочину (а.акту 48);

- дані операції не містять під собою ділової мети в отриманні прибутку, а спрямовані виключно на отримання доходу за рахунок заниження ПДВ до сплати (а.акту 48);

- купівля товарів побутового та гігієнічного призначення та їх подальша реалізація на експорт за ціною нижче, ніж ціна придбання, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності товариства, оскільки не мали намір отримання доходу від цих операції. Намір одержати дохід лише в обраний позивачем спосіб шляхом відшкодування ПДВ з бюджету (зменшення сплати поточних платежів по ПДВ за рахунок сформованого податкового кредиту) не можна розглядати як самостійну ділову мету (а.акту 48);

- не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської операції (а.акту 48);

- вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно із контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, коли операції здійснюються без посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а отже операції по реалізації товарів ТОВ «Техкомплект» також не містять реального характеру. Визнання недійсним нікчемного правочину судом не вимагається (а.акту 48-49);

- нібито укладений між ТОВ «Техкомплект» з продавцями акумуляторних батарей, у яких придбано товар, що в подальшому експортовано по договорам купівлі-продажу не спричинив реального настання юридичних наслідків (а.акту 49);

- зі змісту угод платника податку, дана операція є операцією з продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, за рахунок чого вбачається навмисне збільшення податкового кредиту, і як, слідство, заниження сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість. На думку, податкового органу, це свідчить про те, що операція не відповідає меті підприємницької діяльності одержання прибутку;

- правочин, нібито укладений між ТОВ «Техкомплект» з продавцями акумуляторних батарей, у яких придбано товар, що в подальшому експортовано по договорам купівлі-продажу, не спричинив реального настання юридичних наслідків.

Додатком до акту перевірки №14 визначена ціна придбання товару із ПДВ, суми ПДВ, які на підставі податкових накладних включені до складу податкового кредиту позивача на загальну суму 16851179,86 грн., при цьому актом перевірки вказаний показник визначений у розмірі 16851180 грн. (т.1 а.с.20).

Відхилення ціни продажу на експорт від ціни придбання з ПДВ є абсолютно різним по кожній господарській операції та коливається від 0,60 грн.

Суми, віднесені до складу податкового кредиту у відповідні місяці при придбанні платником податків акумуляторів у постачальників становлять (т.1 а.с.21-22, а.акту 45-46):

1) ТОВ «Рекуперація Свинцю»: за жовтень 2011 року 753743,20 грн.; за листопад 2011 року 295546,27 грн.; за грудень 2011 року 88025,10 грн.; за січень 2012 року 79912,04 грн.; за лютий 2012 року 97381,50 грн.; за березень 2012 року 1100277,58 грн.; за квітень 2012 року 278175,45 грн.; за травень 2012 року 176868,93 грн.; за червень 2012 року 887793,27 грн.; за липень 2012 року 584431,32 грн.; за жовтень 2012 року 23364,60 грн.; за грудень 2012 року 335994,02 грн.;

2) ТОВ «ТРАНСМАГ»: за жовтень 2011 року 80068,63 грн.; за листопад 2011 року 0 грн.; за грудень 2011 року 688007,91 грн.; за січень 2012 року 112040,04 грн.; за лютий 2012 року 142492,20 грн.; за березень 2012 року 889403,92 грн.; за квітень 2012 року 175328,01 грн.; за травень 2012 року 274643,22 грн.; за червень 2012 року 988104,41 грн.; за липень 2012 року 714372,81 грн.; за жовтень 2012 року 0 грн.; за грудень 2012 року 51916,03 грн.;

3) ТОВ «ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ»: за жовтень 2011 року 56558,40 грн.; за листопад 2011 року 0 грн.; за грудень 2011 року 0 грн.; за січень 2012 року 0 грн.; за лютий 2012 року 0 грн.; за березень 2012 року 0 грн.; за квітень 2012 року 0 грн.; за травень 2012 року 0 грн.; за червень 2012 року 0 грн.; за липень 2012 року 0 грн.; за жовтень 2012 року 0 грн.; за грудень 2012 року 0 грн.;

4) ТОВ «Промислові енергетичні системи»: за жовтень 2011 року 130838,40 грн.; за листопад 2011 року 120097,45 грн.; за грудень 2011 року 710952,61 грн.; за січень 2012 року 4671,41 грн.; за лютий 2012 року 222682,00 грн.; за березень 2012 року 299424,32 грн.; за квітень 2012 року 0 грн.; за травень 2012 року 0 грн.; за червень 2012 року 0 грн.; за липень 2012 року 11483,81 грн.; за жовтень 2012 року 317934,17 грн.; за грудень 2012 року 160282,64 грн.;

5) ПАТ «ВЕСТА-ДНІПРО»: за жовтень 2011 року 0 грн.; за листопад 2011 року 155092,00 грн.; за грудень 2011 року 0 грн.; за січень 2012 року 538818,48 грн.; за лютий 2012 року 350088,49 грн.; за березень 2012 року 11094,14 грн.; за квітень 2012 року 137639,49 грн.; за травень 2012 року 35252,91 грн.; за червень 2012 року 1451020,34 грн.; за липень 2012 року 0 грн.; за жовтень 2012 року 0 грн.; за грудень 2012 року 0 грн.;

6) ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод»: за жовтень 2011 року 0 грн.; за листопад 2011 року 266371,90 грн.; за грудень 2011 року 235591,47 грн.; за січень 2012 року 93926,50 грн.; за лютий 2012 року 33476,54 грн.; за березень 2012 року 816913,09 грн.; за квітень 2012 року 0 грн.; за травень 2012 року 338877,04 грн.; за червень 2012 року 300745,13 грн.; за липень 2012 року 485431,41 грн.; за жовтень 2012 року 0 грн.; за грудень 2012 року 0 грн.;

7) ТОВ «ІН-ВЕСТА»: за жовтень 2011 року 0 грн.; за листопад 2011 року 0 грн.; за грудень 2011 року 0 грн.; за січень 2012 року 0 грн.; за лютий 2012 року 0 грн.; за березень 2012 року 0 грн.; за квітень 2012 року 2358,18 грн.; за травень 2012 року 0 грн.; за червень 2012 року 5306,88 грн.; за липень 2012 року 0 грн.; за жовтень 2012 року 0 грн.; за грудень 2012 року 0 грн.;

8) ТОВ «ВЕСТА РИТЕЙЛ»: за жовтень 2011 року 0 грн.; за листопад 2011 року 0 грн.; за грудень 2011 року 0 грн.; за січень 2012 року 0 грн.; за лютий 2012 року 0 грн.; за березень 2012 року 70573,44 грн.; за квітень 2012 року 0 грн.; за травень 2012 року 127080,24 грн.; за червень 2012 року 70261,30 грн.; за липень 2012 року 0 грн.; за жовтень 2012 року 0 грн.; за грудень 2012 року 0 грн.;

9) ОСОБА_1: за жовтень 2011 року 0 грн.; за листопад 2011 року 0 грн.; за грудень 2011 року 102770,98 грн.; за січень 2012 року 0 грн.; за лютий 2012 року 0 грн.; за березень 2012 року 81462,78 грн.; за квітень 2012 року 0 грн.; за травень 2012 року 0 грн.; за червень 2012 року 0 грн.; за липень 2012 року 0 грн.; за жовтень 2012 року 0 грн.; за грудень 2012 року 0 грн.;

10) ОСОБА_2: за жовтень 2011 року 0 грн.; за листопад 2011 року 0 грн.; за грудень 2011 року 0 грн.; за січень 2012 року 0 грн.; за лютий 2012 року 0 грн.; за березень 2012 року 0грн.; за квітень 2012 року 11334,66 грн.; за травень 2012 року 0 грн.; за червень 2012 року 0 грн.; за липень 2012 року 0 грн.; за жовтень 2012 року 0 грн.; за грудень 2012 року 0 грн.

Разом до вказаних операціях податковий кредит складає: за жовтень 2011 року 1021208,63 грн.; за листопад 2011 року 837107,62 грн.; за грудень 2011 року 1825348,07 грн.; за січень 2012 року 829368,47 грн.; за лютий 2012 року 846120,73 грн.; за березень 2012 року 3269149,27 грн.; за квітень 2012 року 604835,79 грн.; за травень 2012 року 952722,34 грн.; за червень 2012 року 3703231,33 грн.; за липень 2012 року 1795719,35 грн.; за жовтень 2012 року 341298,77 грн.; за грудень 2012 року 548192,69 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряє мий період мав господарські відносини з придбання акумуляторних батарей з наступними контрагентами:

1) Україно-угорським ЗАТ з іноземними інвестиціями «Веста-Дніпро» відповідно до договору купівлі-продажу №118 ВД-06 від 01.06.2006 року, додаткової угоди №163 ВД-11 від 26.12.2011 року (т.10 а.с.38-40) та податкових накладних.

2) ТОВ «Трансмаг» згідно з договором №ТК-003/07 від 12.02.2007 року, додаткової угоди від 01.10.2007 року, додаткової угоди №1 від 08.11.2007 року (т.10 а.с.41-44) та податкових накиданих;

3) ТОВ «Промислові енергетичні системи» відповідно до договору №ТК-19/08 від 14.05.2008 року, додаткової угоди №1/1 від 03.10.2008 року, додаткової угоди №3 від 21.11.2011 року (т.10 а.с.48-51) та податкових накладних;

4) ТОВ «Ін-Веста» - договір № ТК-28/08 від 28.08.2008 року, додаткова угода № 2 від 21.11.2011 року (т.10 а.с.56-58), податкові накладні: від 27.04.2012 року № 162 (т.7 а.с. 39), від 15.06.2012 року № 51 (т.9 а.с. 126) ;

5) ТОВ «Рекуперація свинцю» відповідно до договору № 22Р-08/АКБ від 03.11.2008 року, додаткової угоди № 5 від 26.12.2012 року (т.10 а.с.36-37) та податкових накладних;

6) ТОВ «Веста Індастріал» - договір №17 ВІ-08/АКБ від 03.11.2008 року, додаткова угода №4 від 28.12.2010 року, додаткова угода №5 від 28.12.2011 року (т.10 а.с.52-55) та податкових накладних;

7) ПП Кузьменко ОСОБА_3 договір №ТК-12/09 від 27.02.2009 року, додаткова угода № 4 від 21.11.2011 року (т.10 а.с.45-47) та податкових накладних;

8) ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод» відповідно до договору №ТК-16/11 від 29.04.2011 року, додаткової угоди №1 від 05.12.2011 року (т.10 а.с.59-62) та податкових накладних;

9) ТОВ «Веста Ритейл» згідно до договору купівлі-продажу від 28.04.2009 року №ТК-28/09 (т.15 а.с.33-34), додаткової угоди №1 до договору від 24.12.2009 року (т.15 а.с.35), додаткової угоди №2 до договору від 28.04.2009 року (т.15 а.с.36), додаткової угоди №3 до договору від 25.03.2011 року (т.15 а.с.37) та податкових накладних;

10) ПП Лінчевський ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу від 19.07.2010 року №ТК-14/10 (т.15 а.с.38-39), додаткової угоди до договору №ТК-14/10 №1 від 22.11.201 року, від 24.04.2012 року № 36 (т.7 а.с.37).

Придбані за вказаними договорами акумуляторні батареї були реалізовані ТОВ «Техкомплект» на експорт відповідно до наданих контрактів та ВМД з:

1. ТОВ «ТД-Веста» (м. Ростов-на-Дону, Росія) контракт №АКБ-108 від 19.03.2008 року (т.1 а.с. 69-70) та контракт №АКВ-2709 від 29.12.2009 року (т.1 а.с. 67-68) та згідно ВМД від 19.09.2011 року №110000014/2011/414368 (т.8 а.с.10-11), від 21.09.2011 року №110000014/2011/414331 (т.8 а.с.18-19).

Відповідно до контрактів з ТОВ «ТД-Веста» відвантаження продукції здійснюється на умовах поставки DAF кордон Україна Росія, відповідно до ІНКОТЕРМС 2000 року. За умов поставки автомобільним транспортом, постачання товару на умовах FCA-м. Дніпропетровськ, або DDU м. Ростов-на-Дону (ІНКОТЕРМС), про що зазначається у специфікації (п. 2.5. контрактів). Податки, збори, мито, що виникають за вказаними контрактами, які повинні бути сплачені в країні продавця, сплачує продавець, а витрати в країні покупця, включаючи податки, мито та збори сплачує покупець (п. 3.8. контракту № АКВ-2709). Пунктами 5.1 та 5.4 контракту встановлено, що товар, який поставляється продавцем, повинен бути упакований та замаркірований таким чином, щоб забезпечити його зберігання при транспортуванні. Вартість тари, упаковки та маркірування враховується в ціну на товар та додаткової оплати не потребує.

2. З ТОВ «Сahandar 2008» (м. Габала, Республіка Азербайджан) №АКВ-709 від 24.03.2009 року (т.1 а.с.73-74) та згідно ВМД від 24.01.2012 року №110120000/2012/400827 (т.4 а.с.145-146), від 12.12.2011 року №110000014/2011/419392 (т.6 а.с.131-132).

Відповідно до контракту з ТОВ «Сahandar 2008» відвантаження продукції здійснюється на умовах поставки DAFмитниця Росія Азербайджан (станція переходу Самур) (п. 2.4. контракту). Податки, збори, мито, що виникають за вказаними контрактами, які повинні бути сплачені в країні продавця, сплачує продавець, а витрати в країні покупця, включаючи податки, мито та збори сплачує покупець (п. 3.6 контракту). Пунктами 5.1 та 5.4 контракту встановлено, що товар, який поставляється продавцем, повинен бути упакований та замаркірований таким чином, щоб забезпечити його зберігання при транспортуванні. Вартість тари, упаковки та маркірування враховується в ціну на товар та додаткової оплати не потребує.

3. З ТОВ «MMS-Group» (м. Кутаїсі, Грузія) №АКБ-1009 від 27.03.2009 року (т.1 а.с.77-78) та відповідно до ВМД: від 08.06.2012 року № 110120000/2012/407881 (т.2 а.с.248-249).

Відповідно до контракту з ТОВ «MMS-Group» відвантаження товару здійснюється залізничним транспортом на умовах СРТ м. Кутаїсі. Податки, збори, мито, що виникають за вказаними контрактами, які повинні бути сплачені в країні продавця, сплачує продавець, а витрати в країні покупця, включаючи податки, мито та збори сплачує покупець (п. 3.6. контракту). Пунктами 5.1 та 5.4 контракту встановлено, що товар, який поставляється продавцем, повинен бути упакований та замаркірований таким чином, щоб забезпечити його зберігання при транспортуванні. Вартість тари, упаковки та маркування враховується в ціну на товар та додаткової оплати не потребує.

4. З ТОВ «Mega-Mebiko» (м. Ташкент, Узбекистан) відповідно до контракту №АКВ-1609 від 08.07.2009 року (т.1 а.с.75-76) та згідно ВМД: від 12.01.2012 року №110000014/2012/400264 (т.4 а.с.121-122).

Відповідно до контракту з ТОВ «Mega-Mebiko» поставка товару продавцем покупцю здійснюється на умовах DAFмитниця Казахстан/Узбекистан (ст. Сари-Агач), відповідно до ІНКОТЕРМС 2000 року (п. 2.6. контракту). Податки, збори, мито, що виникають за вказаними контрактами, які повинні бути сплачені в країні продавця, сплачує продавець, а витрати в країні покупця, включаючи податки, мито та збори сплачує покупець. Банківські витрати на території Республіки Узбекистан відносяться на рахунок покупця, банківські витрати за межами Республіки Узбекистан - за рахунок продавця. (п. 3.6. контракту). Пунктами 5.1 та 5.4 контракту встановлено, що товар, який поставляється продавцем, повинен бути упакований та замаркірований таким чином, щоб забезпечити його зберігання при транспортуванні. Вартість тари, упаковки та манкіровки враховується в ціну на товар та додаткової оплати не потребує.

6. ТОО «Акумуляторний центр «Алатау» (м. Алмати, Казахстан) згідно контракту №АКВ-610 від 29.04.2010 року, умови поставки DDU-Казахстан (п. 2.1 контракту). В п. 3.2 контракту зазначено, що ціна на товар включає доставку товару на умовах DDU-Казахстан (станція Алма-Ати - 1 КЗХ Ж/Д код станції 700007), відповідно до ІНКОТЕРМС-2000, вартість технічної документації, тари, упаковки, маркірування, транспортування. Пунктами 4.3-4.4 контракту зазначено, що продавець несе всі витрати, повязані з поставкою товару до місця його поставки ст. Алма-Ати КЗХ Ж/Д, а покупець несе всі витрати, повязані з товаром з моменту доставки. Податки, збори, мито, що виникають за вказаними контрактами, які повинні бути сплачені в країні продавця, сплачує продавець, а витрати в країні покупця, включаючи податки, мито та збори сплачує покупець (т.1 а.с.71-72).

7. З ТОВ «Торгівельний дом «Істочник току Курський» (м. Курськ, Росія) згідно контрактів №АКВ-411 від 23.05.2011 року (т.1 а.с.57-58), №АКВ-511 від 23.05.2011 року (т.1 а.с.65-66); № АКВ-611 від 08.09.2011 року (т.1 а.с.59-61); №АКВ-711 від 08.09.2011 року (т.1 а.с.62-64); №АКВ-01/12 від 25.06.2012 року (т.1 а.с.55-56).

Відповідно до контрактів з ТОВ «Торгівельний дом «Істочник току Курський», ТОВ «ТД-Веста» поставка товару здійснюється продавцем покупцю на умовах DAP відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 року поставка в пункті митниця Україна-Росія чи СРТ ст. Ришково м. Курськ, або на умовах DAFмитниця Україна-Росія відповідно до ІНКОТЕРМС 2000, або при поставці автомобільним транспортом на умовах FCA м. Дніпропетровськ чи DDU м. Ростов на Дону (ІНКОТЕРМС 2000) ( п. 2.5. контрактів).

В пунктах 3.8 контрактів зазначено, що податки, збори, мито, що виникають за вказаними контрактами, які повинні бути сплачені в країні продавця, сплачує продавець, а витрати в країні покупця, включаючи податки, мито та збори сплачує покупець. Пунктами 5.1 та 5.4 контракту встановлено, що товар, який поставляється продавцем, повинен бути упакований та замаркірований таким чином, щоб забезпечити його зберігання при транспортуванні. Вартість тари, упаковки та маркування враховується в ціну на товар та додаткової оплати не потребує.

Вивезення придбаного товару (акумуляторів) за межі митної території України підтверджено оформленими відповідно до вимог Інструкції вантажними митними деклараціями, у додатках до графи 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» яких зазначено позивача.

Факт придбання та подальшої реалізації товару податковим органом не заперечується, аналіз придбання та подальшого продажу наведено у додатку 14 до акту перевірки.

Доводи ж апеляційної скарги щодо не дослідження доказів чинності договорів придбання акумуляторів позивачем не можуть братися до уваги, оскільки про ці факти не зазначалося в акті перевірки як порушення позивачем норм податкового законодавства.

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України).

За змістом п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пп.14.1.71. п. 14.1 ст. 14 звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Проте, обставини справи щодо невідповідності договірних цін при здійснені позивачем експортних операцій рівню звичайних цін не були досліджені контролюючим органом.

При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування податком на додану вартість, виходячи з собівартості товару.

Відповідно до п.14.1.71 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом України. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з п.39.1 ст. 39 ПК України, звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті.

У відповідності до п.39.2 ст. 39 ПК України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) «витрати плюс»; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку. При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особами у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

Для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку (п.39.11 ст. 39 ПК України).

Відповідно до п. 39.14 ст. 39 ПК України обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

Надаючи аналіз спірним правовідносинам суд першої інстанції вірно виходив з помилковості висновків податкового органу щодо виключення із складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем у складі ціни товару, оскільки таке віднесення повністю відповідає вимогам статті 198 Податкового кодексу України, відображення таких окремо взятих операції здійснено на підставі вищевказаних первинних документів та сумнівів у їх реальності не вбачається.

Експортуючи товар позивач мав право на застосування нульової ставки оподаткування ПДВ таких операцій відповідно до статті 195 Податкового кодексу України.

Обмежень проведення таких операцій законодавством не визначено.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не дотримано процедури визначення звичайної ціни відповідно до статті 39 ПК України, а тому не доведено належними засобами доказування того, що ціна реалізації позивачем товару на експорт не відповідає рівню звичайних цін.

Факт поставки товарів (послуг) за означеними правочинами відповідачем не заперечується, поставка позивачем таких товарів (послуг) за цінами, нижче звичайних, відповідачем не виявлена, про не включення позивачем до складу договірної (контрактної) вартості будь-яких сум коштів, що передані платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг, відповідачем не зазначено.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, отримання прибутку від кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, оскільки вона може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами, продаж позивачем товару за ціною, нижчою ціни придбання, не можна розглядати як операцією, вчинену поза межами його господарської діяльності.

Отже, визначальним фактором є наявність мети суб'єкта господарювання на отримання прибутку та здійснення діяльності у відповідності з такими цілями. Проте, неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з його господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик неотримання доходу від конкретної операції.

Положеннями норм діючого законодавства визначено базу оподаткування щодо операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту за нульовою ставкою, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо недоведеності факту отримання позивачем позитивного економічного ефекту від зазначених вище господарських операцій за рахунок лише податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, що виник при придбанні акумуляторів у продавців, зі сплатою останнім сум ПДВ у складі ціни товару.

За таких обставин позивачем з додержанням норм податкового законодавства правомірно було сформовано податковий кредит та підстави для його зменшення відсутні, а тому висновок суду першої інстанції повністю відповідає встановленим обставинам справи.

Таким чином, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, є безпідставними, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:Д.В. Чепурнов

Суддя:С.В. Сафронова

Суддя:В.В. Мельник