Ухвала суду № 70448790, 21.11.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"21" листопада 2017 р. Справа № 54/298-07

вх. № 202

Суддя господарського суду: Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання: Васильєв А.В.

за участю представників сторін:

Представник стягувача (скаржника) - ОСОБА_1, дов. № 14-74 від 14.04.2017р.;

Представник боржника - ОСОБА_2, дов. № 38-2072/470 від 10.05.2012р.;

Представник головного територіального управління юстиції у Харківській області - ОСОБА_3, дов. № 117 від 29.12.2016р.

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на дії органу державної виконавчої служби (вх. № 202 від 10.08.2017р.) по справі

за позовом : Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" м. Київ,

до: Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,

про: стягнення грошових коштів в розмірі 508442,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

10.08.2017р. за вх. №202 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - скаржник, стягувач) подало до господарського суду Харківської області скаргу №14/5-805В від 07.08.2017 р. на дії органу державної виконавчої служби по справі №54/298-07, в якій просить суд:

1) визнати незаконними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в особі Відділу примусового виконання рішень. щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №6095696;

2) визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №6095696, яку було винесено 17.07.2017 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.08.2017р. у зв'язку з обранням на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду судді Хачатрян В.С. був призначений повторний автоматичний розподіл скарги по справі №54/298-07 та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної скарги призначено суддю Ольшанченко В.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2017 у даній справі (суддя Ольшанченко В.І.) відхилено клопотання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення процесуального строку для подачі скарги на дії державної виконавчої служби; залишено без розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії державної виконавчої служби.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. ухвалу господарського суду Харківської області від 14.08.2017р. у справі №54/298-07 скасовано. Справу №54/298-07 направлено до господарського суду Харківської області для вирішення питання щодо прийняття до розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 07.08.2017 на дії державної виконавчої служби.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2017р. задоволено самовідвід судді Ольшанченко В.І. у справі №54/298-07.

Розпорядженням керівника апарату суду від 05.10.2017р. у зв'язку з самовідводом судді Ольшанченко В.І. був призначений повторний автоматичний розподіл скарги по справі №54/298-07 та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2017р. для розгляду даної скарги призначено суддю Аюпову Р.М.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2017р. призначено скаргу Публічного акціонерного товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до розгляду у судовому засіданні на 06.11.2017р. о 10:30 год.

У судовому засіданні 06.11.2017р. оголошувалась перерва до 21.11.2017р. об 11:30 год.

У судовому засіданні 21.11.2017р. представник скаржника підтримав подану скаргу та просив суд її задовольнити. Через канцелярію суду надав додаткові письмові докази в обґрунтування скарги (вх. № 38033), які судом досліджуються та долучаються до матеріалів справи.

Представник боржника у судовому засіданні 21.11.2017р. проти задоволення скарги заперечував, з підстав, викладених у відзиві на скаргу (вх. № 36385), який судом досліджується та долучається до матеріалів справи. Зокрема, боржник наголосив на тому, що виходячи із вимог пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження виконавче провадження", ВП № 6095696, де стягувачем є НАК "Нафтогаз України", а боржником теплопостачальне підприємство КП "Харківські теплові мережі", що включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, підлягає зупиненню. Таким чином, на думку боржника, дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області по зупиненню виконавчого провадження ВП № 6095696 є законними та правомірними.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у судовому засіданні 21.11.2017р. проти доводів скаржника заперечував, зазначив, що дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області по зупиненню вчинення виконавчих дій по ВП № 6095696 є законними, правомірними, а вимоги скарги стягувача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні скарги ПАТ НАК «Нафтогаз України» у повному обсязі. До матеріалів справи долучається наданий представником ДВС відзив на позов (вх. № 36517).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог скарги, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2007 р. у справі №54/298-07 (суддя Хачатрян В.С.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства Харківські теплові мережі на користь Відкритого акціонерного товариства Харківська ТЕЦ-5 335053,62 грн. інфляційних, 124839,71 грн. 3% річних, 4598,93 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.01.2008р. на примусове виконання вказаного рішення був виданий відповідний наказ.

31.01.2008р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області за заявою ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» відкрито виконавче провадження ВП 6095696 з виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 54/298-07 про стягнення з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (62371, Харківська область, Дергачівський район, сел. Подвірки, код ЄДРПОУ 05471230) 335 053,62 грн. інфляційних, 124 839,71 грн. 3% річних, 4 598,93 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2014р. у даній справі (суддя Макаренко О.В.) було замінено стягувача у виконавчому провадженні №86/4 від 01.02.2008 р. з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.01.2008 р. по справі №54/298-07 - Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення 335053,62 грн. інфляційних, 124839,71 грн. 3% річних та 3331,50 грн. витрат по сплаті державного мита.

24.07.2017р. на адресу стягувача надійшла постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 6095696, яку було винесено 17.07.2017р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 з підстав, передбачених пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).

Стягувач вважає, що постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, яку винесено 17.07.2017р. в межах виконавчого провадження ВП № 6095696 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3, прийнято з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим остання підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення стягувача до господарського суду із відповідною скаргою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.

Судове рішення є обов'язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Частиною 1 статті 116 ГПК України встановлено, що виконання рішень господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Примусове виконання судових рішень регулюється Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з викорисутанням внутрішньобудинкових систем).

Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - реєстр), - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та Житлово-комунального господарства України від 16.06.2017р. №152 «Про включення до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб'єктів господарювання» Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" включено переліку суб'єктів господарювання, які включаються до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

За приписами статті 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» дія Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, що спожиті енергоносії це - спожиті природний газ, електрична енергія.

Згідно з частиною 1 статті 1 вказаного Закону заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону це, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Постачальник природного газу - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та її дочірня компанія "Газ України".

Оскільки спожитими енергоносіями Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" визначає лише природний газ та електричну енергію, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, то, відповідно, дія цього закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення лише за спожиті природний газ та електричну енергію.

Як встановлено судом, в травні 2006 року ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", про стягнення вартості отриманої за договором № 492 від 30.09.2005 р. в жовтні 2005 р. - березні 2006 р. теплової енергії в сумі 8117743,43 грн., а також 155900,60 грн. інфляційних втрат та 52257,82 грн. - 3% річних.

Позивач зазначав, що 30.09.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Харківська ТЕЦ-5" (позивачем у справі) та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" було укладено договір № 492 про надання послуг з переробки палива (природного газу) в теплову енергію, за яким позивач зобов'язався виконувати роботу з переробки природного газу, наданого відповідачем, в теплову енергію та передати її відповідачу, а відповідач зобов'язався забезпечити позивача природним газом для виробітку теплової енергії, приймати теплову енергію та сплачувати позивачу вартість переробки газу в теплову енергію.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2007р. у справі №54/298-07 (суддя Хачатрян В.С.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства Харківські теплові мережі на користь Відкритого акціонерного товариства Харківська ТЕЦ-5 335053,62 грн. інфляційних, 124839,71 грн. 3% річних, 4598,93 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, зі змісту рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2007р. вбачається, що заборгованість у КП «Харківські теплові мережі» виникла перед ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» у звязку з несвоєчасним виконанням умов договору від 30.09.2005р. № 492 з оплати наданих послуг з переробки газу в теплову енергію.

Доказів, які б підтверджували виникнення у ПАТ «Харківські теплові мережі» заборгованості перед ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» за природний газ чи електричну енергію, матеріали справи не містять.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2014р. у справі №21/335-04 задоволено заяву ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником; змінено стягувача ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» його правонаступником НАК «Нафтогаз України».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2014р. у справі №21/335-04 встановлено, що 27.12.2013р. між ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» укладений договір про відступлення права вимоги №14/6339/13, за умовами якого первісний кредитор - ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника - КП «Харківські теплові мережі» за договором про надання послуг по переробці палива (природного газу) в теплову енергію від 30.09.2005р. № 492.

З наведеного вище вбачається, що заборгованість КП «Харківські теплові мережі» виникла не у звязку з отриманням від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природного газу чи електричної енергії, а у звязку з невиконанням зобовязань перед ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» за договором від 30.09.2005р. № 492 за послуги з переробки газу в теплову енергію.

У частині 4 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Вєренцов проти України» від 11.04.2013р. зазначив, що закони мають відповідати встановленому Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод стандарту, який вимагає достатньо чіткого формулювання правових норм у тексті нормативно-правових актів. Зокрема, «…Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними за потреби, за відповідної консультації передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою його дія».

Враховуючи відсутність належних доказів, які б свідчили про те, що заборгованість КП «Харківські теплові мережі», яка підлягає стягненню на підставі рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2007р. у справі №54/298-07, утворилась перед кредитором за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зупинення вчинення виконавчих дій з примусового його виконання.

Судом не приймаються заперечення боржника відповідно того, що у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» зупинення виконавчих дій здійснюється не тільки по виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за природний газ, а й по іншим виконавчим провадженням, де стягувачами є - АТ «НАК «Нафтогаз України», ДК «Газ України», ПАТ «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, оскільки для зупинення виконавчого провадження з підстав, встановлених пунктом 10 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» необхідно встановити не лише відповідний субєктний склад сторін виконавчого провадження, але й підстави виникнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника на підставі рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2007р. у справі №54/298-07, виникла не у зв'язку з простроченням виконання зобовязань КП "Харківські теплові мережі" за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, а у зв'язку з несвоєчасним здійсненням розрахунків за надані ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" послуги з переробки газу в теплову енергію відповідно до договору від 30.09.2005р. № 492, а отже, відсутні правові підстави для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Згідно з частиною 3 статті 121-2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Зважаючи на викладене вище, суд визнав скаргу ПАТ "НАК Нафтогаз України" на дії Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6095696 обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 86, 115, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "НАК Нафтогаз України" (вх. № 202 від 10.08.2017р.) на дії Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6095696 - задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6095696.

Визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6095696, яку було винесено 17.07.2017р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3

Апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом

Ухвала господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Аюпова Р.М.

справа № 54/298-07