
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" листопада 2017 р.Справа № 916/2269/17
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА МК"
До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕРА"
про стягнення
Суддя Рога Н. В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності № 1 від 05.09.2017 р.;
ОСОБА_2 на підставі довіреності № 2 від 05.09.2017 р.;
Від відповідача: ОСОБА_3 - на підставі довіреності від 26.10.2017 р.
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА МК" (далі ТОВ "ВЕСТА МК"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕРА" (далі СТОВ "ВЕНЕРА") про стягнення заборгованості за договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. у розмірі 15 300 грн. 00 коп., пені у розмірі 11 482 грн. 14 коп., 3 % річних у розмірі 159 грн. 71 коп.
Представники позивача позовну заяву підтримують в повному обсязі, наполягають на задоволенні позову.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд встановив:
15 березня 2017 р. між ТОВ "ВЕСТА МК" (Виконавець) та СТОВ "ВЕНЕРА" (Замовник) укладено Договір монтажу № 0315-1М, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання з монтажу комплекту ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 "Аксіома" з найбільшою границею зважування 80 т і довжиною вантажоприймальної платформи 18 м естакадного виконання (Ваги).
Сторони домовилися, що Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим Договором .
Згідно розділу 2 договору Виконавець зобовязався провести монтаж, пусконалагоджувальні роботи і калібрування ваг наданим Замовником вантажем; виконати монтаж ваг в погоджену з Замовником дату, але не пізніше десяти робочих днів від дати отримання листа про готовність до монтажу ваг від Замовника.
Відповідно до п. 3.3 Договору готовність до монтажу ваг підтверджується листом-зобов`язанням Замовника про готовність до монтажу ваг на імя Виконавця, та фотографіями готового фундаменту ваг з одним заїзним пандусом.
Відповідно до п. 1.2 Договору вартість робіт складає 35 300 грн. 00 коп. з ПДВ. За вимогами п. 4.2 договору Замовник проводить оплату 100 % від вартості згідно п. 1.2 договору протягом двох банківських днів після монтажу ваг на розрахунковий рахунок Виконавця.
За умовами розділу 5 Договору по закінченні проведення роботи з встановлення та пусконалагоджувальних робіт Виконавець передає Замовнику підписаний зі свого боку акт виконаних робіт. Протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт Замовник зобовязаний прийняти виконані роботи та підписати акт виконаних робіт. Акт виконаних робіт вважається підписаним Замовником, а роботи прийнятими, за відсутності мотивованої відмови , наданої на умовах і в терміни протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту .
На виконання п. п. 5.1, 5.2 Договору 27 квітня 2017 р. ТОВ "ВЕСТА МК" та СТОВ "ВЕНЕРА" підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 17042701, відповідно до якого ТОВ "ВЕСТА МК" виконало роботи (надало послуги), а саме: "монтаж ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 "Аксіома" з найбільшою границею зважування 80 т і довжиною платформи 18 м", вартість яких склала 35 300 грн. 00 коп. ( з ПДВ) , а СТОВ "ВЕНЕРА" прийняло виконання таких робіт (послуг). Згідно тексту акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 17042701 від 27.04.2017 р. Замовник претензій по обєму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Позивач зазначає, що повну оплату вартості виконаних робіт (послуг), а саме - 35 300 грн. 00 коп., в порядку п. 4.2 Договору СТОВ "ВЕНЕРА" мало здійснити до 02 травня 2017 р. 28 квітня 2017 р. відповідачем сплачено на користь позивача 20 000 грн. 00 коп. Однак, станом на 05 вересня 2017 р. СТОВ "ВЕНЕРА" не сплачено на користь ТОВ "ВЕСТА МК" 15 300 грн. 00 коп., у звязку з чим утворилася заборгованість за Договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. у розмірі 15 300 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідності до п. 8.1 Договору одностороння відмова сторін від взятих на себе зобовязань за Договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. не допускається. Невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо проведення оплати у розмірі 100% від вартості згідно п.1.2 Договору протягом 2-х банківських днів після монтажу ваг, позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у звязку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15 300 грн. 00 коп.
На виконання п. 8.9 договору, відповідно до якого спори і розбіжності, як можуть виникнути при виконанні цього договору, або у звязку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, позивачем 13 липня 2017 р. направлено на адресу відповідача претензію № 170713-01 щодо оплати заборгованості за Договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. у розмірі 15 300 грн. 00 коп. та пені у розмірі 9 601 грн. 86 коп., нарахованої позивачем за 73 дні прострочення здійснення оплати. Однак, вказана претензія була залишена без задоволення, а заборгованість за Договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. у розмірі 15 300 грн. 00 коп. визнана відповідачем такою, що не існує.
03 серпня 2017 р. ТОВ "ВЕСТА МК" повторно направлено на адресу СТОВ "ВЕНЕРА" претензію № 170813-01 щодо оплати заборгованості за Договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. у розмірі 15 300 грн. 00 коп. та пені у розмірі 10 333 грн. 08 коп., нарахованої за прострочення здіснення оплати на 94 дні, яка також була залишена СТОВ "ВЕНЕРА" без задоволення.
Згідно п. 6.4 Договору у разі несвоєчасної оплати згідно п. 4.2 Договору Виконавець має право в односторонньому порядку відключити ваги до моменту виконання Замовником своїх зобовязань згідно п.4.2 Договору, а саме: оплати 100% від вартості робіт. З урахуванням даного пункту Договору ТОВ "ВЕСТА МК" здійснено в односторонньому порядку відключення вмонтованих ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 "Аксіома", а як наслідок, ДП "ОДЕССТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ" не мало можливості провести повірку ваг.
Відповідно до п. 6.2 Договору за порушення термінів оплати, зазначених у п. 4.2 договору, Замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 36 % річних від вартості робіт, за кожний день прострочення, при простроченні платежу більше ніж на 10 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 20 % від вартості цього договору.
Позивач, керуючись п. 6.2 Договору, нарахував відповідачу, станом на 05 вересня 2017 р., пеню у розмірі 11 482 грн. 14 коп., з яких власне пеня 4 422 грн. 14 коп. та штраф 7 060 грн. 00 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу станом на 05 вересня 2017 р. 3 % річних у розмірі 159 грн. 71 коп. та інфляційні втрати у розмірі 474 грн. 30 коп. Однак, згідно прохальної частини позову, позивач просить суд стягнути з відповідача лише 3 % річних у розмірі 159 грн. 71 коп.
Позивач також вказує, що у зв'язку з неналежним виконанням СТОВ "ВЕНЕРА" умов Договору монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р., ТОВ "ВЕСТА МК" було вимушене звернутися до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "ОСОБА_2 та партнери" (далі ТОВ "Юридичне бюро "ОСОБА_2 та партнери") за наданням правової допомоги. Так, 29 серпня 2017 р. між ТОВ "ВЕСТА МК" та ТОВ "Юридичне бюро "ОСОБА_2 та партнери" укладено договір № 245/А, відповідно до п. 1.1 якого ТОВ "ВЕСТА МК" доручає, а ТОВ "Юридичне бюро "ОСОБА_2 та партнери" зобовязується надавати послуги, визначені цим договором, а саме: представництво інтересів ТОВ "ВЕСТА МК" в господарському суді Одеської області, включаючи досудове врегулювання спору щодо стягнення з боржника СТОВ "ВЕНЕРА" заборгованості за Договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. На виконання договору № 245/А від 29.08.2017 р., ТОВ "ВЕСТА МК" перераховано на рахунок ТОВ "Юридичне бюро "ОСОБА_2 та партнери" 6 000 грн. 00 коп., з яких 3000 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення № 10656 від 18.09.2017 р., та 3000 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення № 10584 від 31.08.2017 р. З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на оплату послуг по наданню правової допомоги. .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім того, позивач посилається на ч. 1 ст. 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, та , зокрема, зазначає, що згідно розділу 2 Договору обовязками Виконавця є: провести монтаж, пусконалагоджувальні роботи і калібрування ваг наданим Замовником вантажем (п. 2.1 Договору); виконати монтаж ваг в погоджену з Замовником дату, але не пізніше 10 робочих днів від дати отримання листа про готовність до монтажу ваг від Замовника (п. 2.2 договору); передати Замовнику копію базового програмного забезпечення "Автовага" (п. 2.3 договору).
З урахуванням зазначеного та положень ст. ст. 1, 8, 16, 27 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" відповідач вважає, що для повноцінної безпечної експлуатації ваги мають бути не тільки правильно змонтовані , але й проведена їх повірка та калібрування виробником за обовязковій участі метрологічного центру.
Відповідач вважає, що Договором не ототожнюється поняття "робіт" та поняття "монтажу", та "монтаж" є поняттям вужчим, ніж комплекс робіт, які мали бути надані Замовнику. За таких обставин, відповідач вважає, що за умовами п.1.2 Договору він мав оплатити саме "роботи", а не тільки "монтаж".
Відповідач вважає, що станом на 12 червня 2017 р. позивачем свої обовязки за Договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. виконано не в повному обсязі. Так, відповідач вважає, що позивач - ТОВ "ВЕСТА МК" виконав лише монтаж ваг, що відповідає лише п. 2.2 Договору. Тому, підписуючи акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 17042701 від 27.04.2017 р. до Договору монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р., СТОВ "ВЕНЕРА" погоджувалося на прийняття робіт суто з монтажу комплекту ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 "Аксіома".
З урахуванням зазначеного, із посиланням на ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково, відповідач зазначає, що ним було сплачено лише попередню оплату у розмірі 20 000 грн. Залишок від передбаченої умовами Договору вартості робіт мав бути перерахований після виконання позивачем всього обєму робіт, передбачених умовами Договору.
Також відповідач зазначає, що на виконання умов Договору монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р., сторони узгодили повірку та калібрування ваг на 20.06.2017 р. 12 червня 2017 р. між СТОВ "ВЕНЕРА" (Замовник) та ДП "ОДЕССТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ" (Виконавець) було укладено договір № МД-1432 на виконання (передачу) робіт , згідно умов якого Виконавець мав надати метрологічні роботи (послуги), повірку (калібрування) засобів вимірювальної техніки, вимірювання, атестацію випробувального обладнання, розробку або метрологічну експертизу документації, координацію робіт з міжлабараторних порівнянь результатів вимірювання, консультаційні послуги. На виконання вищевказаного договору СТОВ "ВЕНЕРА" сплачено на користь ДП "ОДЕССТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ" 2 524 грн. 56 коп. згідно платіжного доручення № 284 від 12.06.2017 р., на оплату рахунку № МС-4118 від 12.06.2017 р. Однак, 20 червня 2017 р., в день виїзду до СТОВ "ВЕНЕРА" в порядку виконання договору № МД-1432 від 12.06.2017р., ДП "ОДЕССТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ" складено акт про неможливість введення в експлуатацію та проведення повірки ваг у звязку з неготовністю ваг до калібрування, у звязку з чим відповідачем понесено витрати на компенсацію робочого часу працівника на виїзд для здіснення метрологічних робіт та послуг на території замовника.
У подальшому СТОВ "ВЕНЕРА" взагалі уклало з ТОВ "Вес-Сервіс" договір № 0522/1 від 22.06.2017 р., на виконання якого ТОВ "Вес-Сервіс" здійснило необхідні дії щодо введення ваг в експлуатацію, і 07.07.2017 р. отримано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 2718-МХ.
Щодо стягнення з відповідача пені в порядку п. 6.2 Договору СТОВ "ВЕНЕРА" зазначає, що у відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами та доповненнями), розмір пені, встановленої за домовленістю сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення з СТОВ "ВЕНЕРА" заборгованості за Договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. та штрафних санкцій, суперечать положенням Цивільного кодексу України, а тому задоволенню не підлягають.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2017 р. між ТОВ "ВЕСТА МК" (Виконавець) та СТОВ "ВЕНЕРА" (Замовник) укладено Договір монтажу № 0315-1М, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання з монтажу комплекту ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 "Аксіома" з найбільшою границею зважування 80 т і довжиною вантажоприймальної платформи 18 м естакадного виконання (Ваги).
У відповідності до п. п. 2.1, 2.2 Договору виконавець зобовязується провести монтаж, пусконалагоджувальні роботи і калібрування ваг наданим замовником вантажем та виконати монтаж ваг в погоджену з Замовником дату, але не пізніше десяти робочих днів від дати отримання листа про готовність до монтажу ваг від замовника.
Відповідно до п. 1.2 Договору вартість робіт складає 35 300 грн. 00 коп. ( з ПДВ). Згідно п.3.1 Договору Замовник зобовязався виплатити повну суму Договору згідно п.4. За умовами п.4 Договору розрахунок проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Замовник проводить оплату 100% від вартості згідно п.1.2 протягом 2-х банківських днів після монтажу ваг, на розрахунковий рахунок Виконавця (п.4.2) . Вартість Договору дійсна на дату підписання Договору.
Отже, укладаючи Договір сторони домовилися , що Замовник проводить оплату 100% від вартості робіт 35 300 грн. (з ПДВ) протягом 2-х банківських днів після монтажу ваг.
За матеріалами справи, 27 квітня 2017 р. ТОВ "ВЕСТА МК" та СТОВ "ВЕНЕРА" підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 17042701, відповідно до якого ТОВ "ВЕСТА МК" виконало роботи (надало послуги), а саме: "монтаж ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 "Аксіома" з найбільшою границею зважування 80 т і довжиною платформи 18 м", вартість яких склала 35 300 грн. 00 коп. (з ПДВ), а СТОВ "ВЕНЕРА" прийняло виконання таких робіт (послуг). Згідно тексту акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 17042701 від 27.04.2017 р. Замовник претензій по обєму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Таким чином, оплату вартості виконаних робіт (послуг) в розмірі 35 300 грн. 00 коп., СГТОВ "ВЕНЕРА" мало здійснити до 02 травня 2017 р.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, і кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони. За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.
За матеріалами справи, 28 квітня 2017 р. відповідачем сплачено на користь позивача лише 20 000 грн. 00 коп. на виконання умов Договору монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р., у звязку з чим суд погоджується з позицією позивача у справі щодо наявності заборгованості СТОВ "ВЕНЕРА" на користь ТОВ "ВЕСТА МК" у розмірі 15 300 грн. 00 коп.
Щодо позиції відповідача про відсутність у нього заборгованості у розмірі 15 300 грн. у звязку із перерахуванням попередньої оплати у розмірі 20 000 грн. та невиконанням позивачем у повному обсязі своїх зобовязань за Договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р., слід зауважити, що умовами Договору монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. не передбачено проведення попередньої оплати та не визначено її розмір. Отже, проведення оплати саме у розмірі 20 000 грн. є одноособовим рішенням СТОВ "ВЕНЕРА", яке з Виконавцем не узгоджувалося. Крім того, як вже зазначалося вище, сторони домовилися, що Замовник проводить оплату 100% від вартості згідно п.1.2 протягом 2-х банківських днів після монтажу ваг, на розрахунковий рахунок Виконавця (п.4.2). При цьому, сторони у Договорі не обумовили, що оплата проводиться після виконання всього переліку робіт, передбачених умовами Договору. Згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 17042701 від 27.04.2017 р. ТОВ "ВЕСТА МК" виконало роботи (надало послуги), а саме: "монтаж ваг автомобільних тензометричних ВАТ-80 "Аксіома" з найбільшою границею зважування 80 т і довжиною платформи 18 м", вартість яких склала 35 300 грн. 00 коп. (з ПДВ). Правовідносини ж щодо виконання інших, передбачених умовами Договору робіт пусконалагоджувальні роботи і калібрування ваг, не повязані з моментом оплати .
За таких обставин, на думку суду, правомірною та обґрунтованою є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 15 300 грн. 00 коп.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за порушення термінів оплати, зазначених у п. 4.2 договору, замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 36 % річних від вартості робіт, за кожний день прострочення, при простроченні платежу більше ніж на 10 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 20 % від вартості цього договору.
Відповідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлюється, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З наведеного випливає, що правова природа штрафу у розмірі 7 060 грн. 14 коп., що становить 20 % від вартості Договору монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р., носить відмінну правову природу від пені, заявленої позивачем до стягнення з відповідача у розмірі 4 422 грн. 14 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд доходить до висновку про його правильність, у звязку з чим позовна вимога щодо стягнення з СГТОВ "ВЕНЕРА" пені у розмірі 4 422 грн. 14 коп. та штрафу у розмірі 7 060 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд доходить до висновку про його правильність, у звязку з чим позовна вимога щодо стягнення з СГТОВ "ВЕНЕРА" 3 % річних у розмірі 159 грн. 71 коп. підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем у справі заявлено про стягнення з відповідача витрати на оплату юридичних послуг в розмірі 6 000 грн. 00 коп.
На підтвердження здійснення позивачем таких витрат, позивач надав до суду договір про надання юридичних послуг № 245/А, укладений між ТОВ "ВЕСТА МК" та ТОВ "Юридичне бюро "ОСОБА_2 та партнери", комерційну пропозицію ТОВ "Юридичне бюро "ОСОБА_2 та партнери" щодо вартості конкретних юридичних послуг та платіжні доручення № 10656 від 18.09.2017 р. на 3 000 грн. 00 коп. та № 10584 від 31.08.2017 р. на 3 000 грн. 00 коп.
Згідно п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Відповідно до п. 6. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
З наданих позивачем на підтвердження оплати послуг з надання правової допомоги платіжних доручень вбачається, що в графі "призначення платежу" платіжного доручення № 10584 від 31.08.2017 р. зазначено "За юридичні послуги (50%) згідно рахунку № 15 від 30.08.2017 р." , в графі "призначення платежу" платіжного доручення № 10656 від 18.09.2017 р. вказано: "За юридичні послуги згідно рахунку № 15 від 30.08.2017 р. за договором № 245/А від 29.08.2017",
Але, відповідно до п. 6.5 зазначеної Постанови Пленуму вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Зважаючи на те, що ГПК не передбачено застосування господарським судом закону за аналогією (у здійсненні господарського судочинства), при визначенні згаданих сум не підлягають застосуванню за аналогією приписи Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 N 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням розміру суми основного боргу, з підстав неможливості встановлення позивачем конкретної кількості годин, протягом яких слухалася справа № 916/2269/17 господарським судом Одеської області, на момент оплати юридичних послуг, а саме 31.08.2017 р. та 18.09.2017 р., суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ТОВ "ВЕСТА МК" витрати на оплату юридичних послуг у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням зазначеного, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА МК" є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у звязку з чим підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА МК" задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕРА" (67622, Одеська область, Біляївський район, Сільрада Березанська, Комплекс будівель і споруд № 2, б. 1, код ЄДРПОУ 32012567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА МК" (61502, м. Харків, вул. Малопанасівська, б. 4/7, код ЄДРПОУ 35659310) заборгованість за договором монтажу № 0315-1М від 15.03.2017 р. у розмірі 15 300 грн. 00 коп., пеню у розмірі 4 422 грн. 14 коп., штраф у розмірі 7 060 грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 159 грн. 71 коп., витрати на юридичні послуги у розмірі 3 000 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн. 00 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22 листопада 2017 р.
Суддя Н.В. Рога
Судове рішення № 70448717, Господарський суд Одеської області було прийнято 17.11.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/2269/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: