Рішення № 70448041, 15.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2017Справа №910/15233/17Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15233/17

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Портал», м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

про стягнення 31 122,79 грн.,

за участю представників:

позивача - Блінова С.І. (довіреність від 02.02.2017 №13/205);

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Портал» (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець): 29 911,58 грн. боргу за кредитом, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 08.08.2016 №1612-ОВ про надання кредиту у формі овердрафту (далі - Договір); 660,51 грн. заборгованості за процентами; 491,70 грн. пені; 59 грн. 3% річних, а всього 31 122,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 10.10.2017.

Позивач 25.09.2017 подав суду документи підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 розгляд було справи відкладено на 15.11.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

30.10.2017 від Державної міграційної служби України надійшла відповідь від 26.10.2017 № 6.2-8135/6-17 на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; відзив на позовну заяву суду не подав.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані сторонам на адреси, зазначені в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується відмітками канцелярії суду на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за адресами сторін. Крім того, до матеріалів справи долучено конверт-повернення з адреси відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова №18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.08.2016 Банком (кредитодавець) і Підприємцем (позичальник) було укладено Договір, за умовами якого:

- кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в кредит у формі овердрафту шляхом оплати розрахункових документів позичальника грошовими коштами з його поточного рахунку НОМЕР_2 у Банку, понад залишок коштів на цьому рахунку (кредитування рахунку), але в межах суми 30 000 грн., а позичальник зобов'язується до закінчення встановленого Договором строку овердрафту повернути кредитодавцю суму грошових коштів, отриманих за овердрафтом, і сплатити проценти за ним (пункт 1.1 Договору);

- проценти за овердрафтом встановлюються у розмірі 26% річних від суми дебетових залишків за овердрафтом на рахунку НОМЕР_3; процентна ставка за овердрафтом - фіксована (пункт 1.3 Договору);

- овердрафт надається на строк з 08.08.2016 до 07.08.2017 (пункт 2.1 Договору);

- у разі неповернення у встановлені Договором строки грошових коштів за овердрафтом та/або несплати (перерахування) у встановлені Договором строки процентів за овердрафтом, позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, чинної у період прострочення, від суми заборгованості за овердрафтом та/або за несплаченими процентами за кожний календарний день прострочення (пункт 5.2 Договору);

- Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє виключно до дня повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - головою правління ОСОБА_3, який діяв на підставі рішення (протоколу засідання) наглядової ради Банка від 10.07.2015 про призначення на посаду та відповідно до прав за посадою, передбачених статутом Банка, та від відповідача - ОСОБА_1 особисто, який діяв на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, та скріплено печатками.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Банком було видано Підприємцю кредит у сумі 29 911,58 грн.

Відповідач умови Договору не виконав та кредит у визначений Договором строк не повернув.

09.08.2017 Банком на адресу Підприємця було надіслано претензію від 08.08.2017 №13/317-бт з вимогою про негайне погашення заборгованості.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого Підприємець має заборгованість на загальну суму 31 122,79 грн., а саме: 29 911,58 грн. боргу за кредитом; 660,51 грн. заборгованості за процентами; 491,70 грн. пені; 59 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості зі сплати процентів за користуванням кредитом, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок правильний та підлягає задоволенню.

Що ж до стягнення пені, то Господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі умов Договору позивачем нараховано пеню у сумі 491,70 грн.

Так, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 59 грн. 3% річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, суд дійшов висновку про те, що він правильний.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04209, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Портал» (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 5а; ідентифікаційний код 38870739): 29 911 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 58 коп. боргу за кредитом; 660 (шістсот шістдесят) грн. 51 коп. заборгованості за процентами; 491 (чотириста дев'яносто одну) грн. 70 коп. пені; 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 3% річних і 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Згідно з частиною п'ятою статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 22.11.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук