Рішення № 70447611, 21.11.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/123/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2017 Справа № 908/1825/17

за позовом: державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція, 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133

до відповідача: комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1

про стягнення 3 810,44 грн.

суддя Корсун Віталій Леонідович

У засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 08.12.16 № 3194

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

11.09.17 до господарського суду Запорізької області звернулось державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (далі ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС) із позовною заявою до комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради (надалі КП ПКВ ЕМР) про стягнення 23 018,19 грн. заборгованості за договором від 30.06.16 № 75/44-16, з якої: 19 981,65 грн. - основний борг, 1316,87 грн. - пені, 323,54 грн. - 3 % річних та 1396,13 - індексу інфляції.

11.09.17 автоматизованою системою документообігу суду визначено наведену вище позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 11.09.17 судом порушено провадження у справі № 908/1825/17, якій присвоєно № провадження 17/123/17. Судове засідання призначено на 25.10.17.

Ухвалою від 25.10.17 судом строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 28.11.17, розгляд справи відкладено на 21.11.17.

20.11.17 до суду від ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС надійшла заява за вих. від 15.11.17 № 28-23/24508 в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу та уточнення суми 3 % річних та індексу інфляції, в прохальній частині якої заявник просить суд стягнути з КП «ПКВ» ЕМР на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС: 1 316,87 грн. пені, 2 063,28 грн. - індексу інфляції та 430,29 грн. - 3 % річних, а всього 3 810,44 грн.

В судовому засіданні 21.11.17 представник позивача надав письмові пояснення (які відобразив на останній сторінці заяви за вих. від 15.11.17 № 28-23/24508), в яких зазначив, що заявою за вих. від 15.11.17 № 28-23/24508 позивач просить суд зменшити суму позову в частині суми основного боргу у розмірі 19 981,65 грн. та збільшити суму 3 % річних та індексу інфляції, які підлягають стягненню з відповідача, у звязку із збільшенням періоду прострочення оплати основної суми боргу.

На підставі ст. 22 ГПК України, в засіданні 21.11.17 заява позивача за вих. від 15.11.17 № 28-23/24508 прийнята судом до розгляду.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 21.11.17, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про час виготовлення повного рішення.

Позивач, в особі уповноваженого представника, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви за вих. від 15.11.17 № 28-23/24508 про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 198, 218, 230, 231 ГК України, а також на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором від 30.06.16 № 75/44-16 щодо оплати наданих позивачем послуг по відшкодуванню витрат за скидання очищених стоків з ООС КП ПКВ ЕМР до підвідного каналу ВП ЗАЕС за IV квартал 2016 року на суму 19 981,65 грн., які підтверджуються актом від 31.12.16 за № 2. Враховуючи, що заявою відповідача від 20.10.17 за вих. № 22109 припинено зобовязання по сплаті 19 981,65 грн. за актом від 31.12.16 за № 2 по договору від 30.06.16 № 75/44-16, відповідач просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання основного зобовязання 1 316,87 грн. пені на підставі п. 2.6. договору, 2 063,28 грн. - індексу інфляції та 430,29 грн. - 3 % річних.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (у відповідній редакції), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом (абз. 3) зазначеної ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено до матеріалів справи № 908/1825/17, станом на час розгляду цієї справи судом місцезнаходженням комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради є: 71503, Запорізька обл., м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1.

З метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1825/17 господарським судом на адресу відповідача (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1) направлялись копії ухвал господарського суду Запорізької області від 08.09.17 про порушення провадження у справі та від 25.10.17 про відкладення розгляду справи.

Як свідчить наявне в матеріалах цієї справи повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119), ухвала суду від 08.09.17 про порушення провадження у цій справі вручена уповноваженому представнику відповідача працівником відповідного виробничого підрозділу ДППЗ Укрпошта 15.09.17.

Ухвала від 25.10.17 по даній справі, яка 27.10.17 судом направлена на адресу відповідача, станом на 21.11.17 до господарського суду Запорізької області від відповідного підприємства поштового звязку з позначкою про відмову від одержання поштового відправлення адресатом чи за закінченням терміну зберігання чи з інших причин не поверталась.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.16 між державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Заступника генерального директора з економіки та фінансів Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС ОСОБА_2 (Сторона 1) та комунальним підприємством Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради, в особі виконуючого обовязки генерального директора ОСОБА_3 (Сторона 2) укладено договір про скидання очищених стоків ООС ПКВ ЕМР до підвідного каналу ВП ЗАЕС та відшкодування витрат за скидання очищених стоків № 75/44-16, за умовами якого (п. 1.1 договору) Сторона 2 здійснює цілодобово скидання очищених стічних вод з власних об'єднаних очисних споруд (ООС) в підвідний канал ВП ЗАЕС.

За умовами договору (п. 1.2. договору), Сторона 2 зобов'язується щоквартально відшкодовувати Стороні 1 витрати за скидання очищених стоків з об'єднаних очисних споруд (ООС) КП ПКВ ЕМР до підвідного каналу ВП ЗАЕС згідно розрахунків забруднюючих речовин, які надходять з ООС КП ПКВ ЕМР (Додаток № 2, який відповідає Постанові КМУ від 25.03.99 № 465 Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами).

Відповідно до п. 2.1. договору, з урахуванням протоколу розбіжностей від 18.07.16, граничний (підсумковий) розмір відшкодування витрат за скидання очищених стоків з ООС до підвідного каналу ВП ЗАЕС за календарний рік складає 100 000,00 грн. (без ПДВ).

Пунктом 2.2. договору (в редакції протоколу розбіжностей від 18.07.16) сторонами погоджено, що фактичний розмір відшкодування нараховується з першого по останнє число кожного кварталу, визначається із розрахунку екологічного податку ВП ЗАЕС в частині скидання забруднених речовин у водні об'єкти, на підставі фактичних об'ємів за звітний квартал очищених скинутих стоків, наданих КП ПКВ ЕМР до 5-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, але підсумково не перевищуючи граничний (підсумковий) розмір граничної суми відшкодування витрат за скидання очищених стоків за календарний рік з урахуванням п. 2.1. та п.2.1.1. договору.

За умовами п. 2.3. договору, на підставі розрахунків забруднюючих речовин, зазначених у п. 1.2. даного договору, Сторона 1 по закінченню звітного кварталу, оформлює ОСОБА_1 про відшкодування витрат за скидання очищених стоків з ООС до підвідного каналу ВП ЗАЕС до 7-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, та направляє його Стороні 2 для підписання.

Згідно із п. 2.4. договору, Сторона 2 на протязі 2-х днів оформлює ОСОБА_1 про відшкодування витрат за скидання очищених стоків з ООС до підвідного каналу ВП ЗАЕС зі своєї сторони та направляє Стороні 1, або надає мотивовану відмову від підписання.

Відповідно до п. 7.1. договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.16. Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, Сторони прийшли до згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, що виникли до його укладання, з 01.01.16. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах, якщо за 1 (один) місяць до закінчення строку дії договору жодна із Сторін не заявить про його розірвання.

Розглядаючи справу по суті спору суд виходив з того, що вказаний договір в установленому законом порядку не розірвано, його дія не припинена. Доказів зворотнього представники сторін суду не надали.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, на виконання умов договору позивачем за IV квартал 2016 р. надано послуги за скидання очищених стоків з ООС КП ПКВ ЕМР до підвідного каналу ВП ЗАЕС на суму 19 981,65 грн., що підтверджується актом від 31.12.16 № 2 до договору від 30.06.16 № 75/44-16, який засвідчено підписами уповноважених представників сторін та відтисками печаток, як позивача, так і відповідача (належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи).

Відповідно до п. 2.5. договору, Сторона 2 здійснює оплату згідно ОСОБА_1 про відшкодування витрат за скидання очищених стоків з ООС до підвідного каналу ВП ЗАЕС шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Сторони 1 не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом із тим, як свідчать матеріали справи № 908/1825/17, відповідач взяті на себе договірні зобовязання належним чином не виконав, розрахунки за надані позивачем послуги по скиданню очищених стоків з ООС КП ПКВ ЕМР до підвідного каналу ВП ЗАЕС за IV квартал 2016 р. на суму 19 981,65 грн. у строк визначений п. 2.5. договору від 30.06.16 № 75/44-16 не провів.

20.11.17 на адресу суду позивачем разом із заявою за вих. від 15.11.17 № 28-23/24508 до матеріалів справи надана заява за вих. від 20.10.17 № 22109 про припинення зобовязання зарахуванням за підписом генерального директора ВП «ЗАЕС» ОСОБА_4 та головного бухгалтера ВП «ЗАЕС» ОСОБА_5, яка адресована т.в.о. генерального директора КП «ПКВ» ЕМР ОСОБА_6, згідно із змістом якої позивач на підставі ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України заявив КП «ПКВ» ЕМР (відповідачу у цій справі) про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 318 881,09 грн., у т.ч. 19 981,65 грн. по акту від 31.12.16 № 2 по договору № 75/44-16.

За приписами ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобовязання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 202 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною 2 ст. 598 ЦК України закріплено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

За змістом ч. 2 вказаної вище статті, зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Згідно із ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

З системного аналізу наведених вище законодавчих норм вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому зобов'язанні навпаки - боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформлюється заявою однієї із сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона праві на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Заява відповідача про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних однорідних вимог у сумі 121 500,00 грн. не викликає сумнівів в дійсності, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 601 ЦК України та ч. 3 ст. 203 ГК України, зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

З огляду на викладене, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази визнання судом недійсною заяви за вих. від 20.10.17 № 22109 про припинення зобовязання зарахуванням, суд дійшов висновку, що зобовязання відповідача за договором від 30.06.16 № 75/44-16 згідно з актом від 31.12.16 № 2 на суму 19 981,65 грн. перед позивачем є припиненим з 20.10.17 на підставі ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, у звязку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог строк виконання яких настав.

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням умов п. 2.5. договору від 30.06.16 № 75/44-16 та ч.1 ст. 530 ЦК України, останнім днем оплати послуг наданих позивачем відповідачу згідно із актом від 31.12.16 № 2 на суму 19 981,65 грн. є 31.01.17. Отже, днем початку прострочення відповідача є 01.02.17.

Зобовязання, в частині оплати суми 19 981,65 грн. за актом від 31.12.16 № 2 по договору від 30.06.16 № 75/44-16 припинене 20.10.17 заявою за вих. від 20.10.17 № 22109 про припинення зобовязання зарахуванням.

Таким чином, факт прострочення платежу за надання послуг за договором № 75/44-16 від 30.06.16 згідно із актом від 31.12.16 № 2 в сумі 19 981,65 грн. з 01.02.17 по 19.10.17 підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку і простроченням виконання основного зобовязання за договором № 75/44-16 від 30.06.16 згідно із актом від 31.12.16 № 2 на суму 19 981,65 грн. позивачем нараховано відповідачу 1 316,87 грн. пені за період з 31.01.17 по 31.07.17, 430,29 грн. - 3 % річних за період з 31.01.17 по 19.10.17 та 2 063,28 грн. - індексу інфляції за період з 31.01.17 по 19.10.17 (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами ст.ст. 549-552, 611, 625 ЦК України.

Згідно із частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що за несвоєчасне внесення оплати Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення за весь період невиконання зобов'язань.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розяснень викладених у п. 2 інформаційного листа ВГСУ від 17.07.12 № 01-06/928/2012 (із відповідними змінами), сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97.

Згідно положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з ст.ст. 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

З огляду на викладені вище обставини справи, умови договору від 30.06.16 № 75/44-16, приписи чинного законодавства, розяснення п. 2 інформаційного листа ВГСУ від 17.07.12 № 01-06/928/2012, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем на суму 19 981,65 грн., тобто на суму простроченого відповідачем грошового зобов'язання: 3 % річних за період з 01.02.17 по 19.10.17; пеню за період з 01.02.17 по 31.07.17 (у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня); індексу інфляції за період з лютого по жовтень 2017 р. (включно).

З урахуванням викладеного, за перерахунком суду: розмір пені за період з 01.02.17 по 31.07.17 (у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня) нарахованої на суму 19 981,65 грн. становить 1 309,21 грн.; розмір 3% річних за період з 01.02.17 по 19.10.17 нарахований на суму 19 981,65 грн. становить 428,65 грн.; розмір індексу інфляції за період з лютого по жовтень 2017 р. нарахованої на суму 19 981,65 грн. становить 2 063,28 грн.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення індексу інфляції за наведений вище період в сумі 2 063,28 грн. задовольняється судом повністю.

Щодо вимог позивача в частині стягнення 3% річних та пені, то останні судом задовольняються частково, а саме: пеня в сумі 1 309,21 грн. за період з 01.02.17 по 31.07.17, 3% річних в сумі 428,65 грн. за період з 01.02.17 по 19.10.17.

В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних та пені судом відхиляються через необґрунтованість та безпідставність.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1596,09 грн., покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1, код ЄДРПОУ 32166551) на користь державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964, рахунок № 26001212001241 в ПАТ АБ «Укргазбанк», м. Енергодар, МФО 320478) 1 309 (одну тисячу триста девять) грн. 21 коп. пені, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 65 коп. 3 % річних, 2 063 (дві тисячі шістдесят три) грн. 28 коп. індексу інфляції та 1 596 (одну тисячу пятсот девяносто шість) грн. 09 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 23.11.2017.

Суддя В.Л. Корсун