Постанова № 70447550, 16.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року Справа № 910/19211/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого(доповідача),

суддів: Поліщука В.Ю., Удовиченка О.С.,

за участю представників:

ДП "Адміністрація морських портів України" - Очколяс Д.В. (дов. від 16.12.2016),

ДП "Чорноморндінпроект" - Власенка О.М. (дов. від 11.01.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів

України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017

та рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2017

у справі №910/19211/16 господарського суду міста Києва

за позовом Державного підприємства "Державний проектно-

вишукувальний та науково-дослідний інститут морського

транспорту "Чорноморндінпроект"

до Державного підприємства "Адміністрація морських портів

України",

третя особа: Південний науково-дослідний інститут морського рибного

господарства та океанографії,

про стягнення коштів,

встановив:

В вересні 2016 року позивач - Державне підприємство "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморндніпроект" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі-відповідач) 234 416,91 грн., з яких: 122 975,75 грн. основного боргу, 105 212,93 грн. інфляційних втрат та 9 228,23 грн. 3% річних, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 30-71 від 12.10.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 (суддя Мельник В.І.) позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на користь Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморндіпроект" 122 975,75 грн. - основного боргу, 105 212,93 грн. - інфляційних втрат, 9 228,23 грн. - 3% річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 (колегія суддів у складі: М.Л. Яковлєв, Л.В. Чорна, В.В. Сулім) рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 залишено без змін.

В касаційній скарзі Державне підприємство (ДП) "Адміністрація морських портів України" просить скасувати вказані вище рішення суду першої інстанції від 17.02.2017 та постанову суду апеляційної інстанції від 13.06.2017, прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморндніпроект" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а саме ст.ст. 526, 530, 610, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, порушення норм матеріального права, а саме ст. 625 ЦК України.

Державне підприємство "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморндніпроект" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві, просить оскаржувані рішення суду першої інстанції від 17.02.2017 та постанову суду апеляційної інстанції від 13.06.2017 залишити без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.10.2012 між ДП "Керченський морський торговельний порт" (Замовник) та ДП ДП "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "Чорноморндніпроект" (Генпроектувальник) укладено договір №30-71, відповідно до умов якого ДП "Чорноморндіпроект" за дорученням ДП "Керченський морський торговельний порт" зобов'язалося виконати роботи: "Технічні пропозиції по вибору місцеположення підводного відвалу і проект підводного відвалу ґрунтів днопоглиблення об'єктів ДП "Керченський морський торговельний порт" вартістю 799 679,64 грн. у т.ч. ПДВ.

Відповідно до Календарного плану (додаток №1 до Договору) роботи виконуються у 3 етапи, а саме: 1-й етап - розробка еколого-економічного обґрунтування ділянки складування ґрунтів невідкладних днопоглиблювальних робіт на підхідному каналі ДП "Керченський морський торговельний порт"; 2-й етап - науково-вишукувальна розробка - Технічні пропозиції по вибору місця по вибору ділянки дампінга ґрунтів днопоглиблення об'єктів ДП "Керченський морський торговельний порт"; 3-й етап - проект і ОВНС підводного відвалу ґрунтів днопоглиблення об'єктів ДП "Керченський морський торговельний порт".

При цьому, згідно абз. 3 ,4 п. 4.1 Договору при завершенні роботи кожного етапу Генеральний проектувальник (ДП "Чорноморндіпроект" - позивач) направляє роботу замовнику (відповідач) в межах обсягів, передбачених Завданням та Календарним планом, а також двосторонній акт здачі-приймання роботи у 4-х екз. Замовник впродовж 5-ти робочих днів зобов'язаний прийняти роботу та підписати акти здачі-приймання.

Відповідно до п.4.2 Договору за наявності обґрунтованих зауважень до результатів робіт замовник в обумовлені для приймання робіт строки, направляє Генеральному проектувальнику мотивовану відмову від приймання робіт з вказівкою необхідних доробок.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що при неотриманні Генеральним проектувальником акта здачі-приймання робіт або мотивованої відмови від приймання робіт в строк, встановлений п.4.1 Договору, робота вважається прийнятою.

Пунктами 2.2, 3.3.1 Договору передбачений обов'язок замовника сплатити Генеральному проектувальнику повну суму вартості робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що 14.12.2012 ДП "Керченський морський торговельний порт" прийняло від ДП "Чорноморндіпроект" обсяг робіт 1-го етапу на суму 192 000,00 грн. у т.ч. ПДВ (Акт здачі-приймання №1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.13 №133-р та наказом Мінінфраструктури України від 19.03.13 №163 ДП "Керченський морський торговельний порт" реорганізовано, права і обов'язки по Договору перейшли до утвореної внаслідок виділу ДП "Адміністрація морських портів України".

13.06.2013 між ДП "Чорноморндіпроект" та ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Керченської філії ДП "Адміністрація морських портів України" підписано відповідну додаткову угоду №1 до Договору, якою підтверджено перехід права та обов'язки за Договором до Адміністрації.

25.12.2013 ДП "Адміністрація морських портів України" в особі його Керченської філії прийняла від ДП "Чорноморндіпроект" обсяг робіт 2-го етапу на суму 432 000,00 грн. у т.ч. ПДВ (Акт здачі-приймання №2).

04.03.2014 ДП "Чорноморндіпроект" надіслав Керченській філії ДП "Адміністрація морських портів України" результати робіт 3-го етапу на суму 175 679,64 грн. у т.ч. ПДВ, однак як вказує позивач, у передбачений п.4.1 Договору термін Керченська філія не повернула оформлений нею Акт здачі-приймання №3, а також не надала мотивованої відмови від приймання робіт, тому в силу п.4.3 Договору робота вважається прийнятою і підлягає оплаті у термін 10-ти робочих днів (п.3.3.1 Договору).

Загальна вартість виконаних ДП "Чорноморндіпроект" робіт 1-го, 2-го і 3-го етапів становить 799 679,64 грн.

За виконані роботи позивачу було сплачено - 676 703,89 грн.

Вищенаведене стало підставою для звернення з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за 3-й етап по Договору у розмірі 122975,75 грн., суми інфляційних втрат за несвоєчасну оплату робіт за період з березня 2014р. по серпень 2016р. - 105212,93 грн. та 3% за період з 15.03.2014 по 14.09.2016 - 9 228,23 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 525 цього ж Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Місцевий господарський суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, встановив, що 04.03.2014 позивач, який є Генеральним проектувальником по Договору, через кур'єрську службу доставки - ТОВ "КСД Південь" направив Керченській філії ДП "АМПУ" результати виконаних ним робіт 3-го етапу та відповідні акти здачі-приймання цих робіт. 05.03.2014 документація була отримана Керченською філією, що підтверджується Актом приймання-здачі наданих кур'єрських послуг від 31.03.2014, кур'єрською накладною №268287 від 04.03.2014, рапортом на відправку проектної документації від 04.03.2014.

07.12.2016 позивачем направлено відповідачу результати робіт 3-го етапу, що підтверджується листом №Ю1-10/1181.

ДП "Чорноморндіпроект" неодноразово зверталося до ДП "Адміністрація морських портів України", як до юридичної особи, з проханням сплатити борг (листи від 26.08.14 №1Т14-11/908, від 29.07.16 №784), однак борг залишився не погашеним.

Оскільки відповідач не заявляв мотивованої відмови від приймання робіт в строк, встановлений п.4.1 Договору, робота вважається прийнятою відповідно до п.4.3 Договору.

У відповідності до ст.ст. 95, 96 Господарського кодексу України філія не має статусу юридичної особи, а є відокремленим підрозділом юридичної особи, за зобов'язаннями юридичної особи відповідає юридична особа самостійно.

За таких обставин, встановивши, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 122975,75 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем не спростований, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимоги, стягнення з відповідача заборгованості за договором, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості відповідно до положень ст. 625 ЦК України стягнення.

Доводи відповідача як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог на форс-мажорні обставини, що підтверджується Сертифікатом № 7088 про форс-мажорні обставини від 13.12.2016р., обґрунтовано не були прийняті до уваги судом апеляційної інстанції з огляду на положення п.5.4 та п. 5.5 Договору, якими врегульовано застосовується форс-мажор із застереження "окрім оплати робіт".

Крім того, в порушення вимог п. 5.5 Договору відповідач не повідомив іншу сторону (позивача) про настання обставин, що перешкоджають виконанню зобов'язань з представленням документального підтвердження їх наявності та тривалості. Копію сертифікату ТПП №7088 від 13.12.2016 відповідач надав суду для долучення до матеріалів справи лише від час розгляду справи, позивачу сертифікат надано не було.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій факту наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 122975,75 грн., який належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про стягнення основного боргу, на який нараховані інфляційні стати та 3% річних у зв'язку простроченням відповідачем грошового зобов'язання.

Доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції, у зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2017 по справі №910/19211/16 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Поліщук В.Ю.

Удовиченко О.С.