Постанова № 70447423, 14.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Справа № 910/7149/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Сибіги О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 02 червня 2017

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 року

у справі № 910/7149/17

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"

про стягнення 2 834 215 685,68 грн.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про вжиття заходів до забезпечення позову

за участю представників сторін:

позивача: Мосійчук Яніна Ігорівна, Будниченко Олег Валерійович

відповідача: Аністратенко Ольга Олександрівна

вільний слухач: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" про стягнення 2 834 215 685,68 грн. заборгованості за облігаціями, з яких: 2 243 644 000,00 грн. - заборгованість по номінальній вартості облігацій, 354 091 896,08 грн. - заборгованість за відсотковим доходом за облігаціями, 119 161 233,75 грн. - пеня за прострочення зобов'язань за облігаціями за період з 25 липня 2016 року по 25 квітня 2017 року, 92 370 304,05 грн. - інфляційні втрати та 24 948 251,80 грн. - три відсотки річних у зв'язку з простроченням зобов'язань за облігаціями за період з 25 липня 2016 року по 25 квітня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як емітент, в порушення Проспекту емісії облігацій ТОВ "ЕСУ", зареєстрованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 12 квітня 2013 року, не виконав своїх зобов'язань перед АТ "Укрексімбанк" за облігаціями, придбаними банком у ТОВ "ЕСУ" за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 455-ДД/2013, № 456-ДД/2013, № 457-ДД/2013, № 458-ДД/2013, № 459-ДД/2013, № 460-ДД/2013, № 461-ДД/2013, № 462-ДД/2013, № 463-ДД/2013 від 24 квітня 2013 року, а саме: не перерахував у встановлені Проспектом емісії облігацій строки грошові кошти в рахунок погашення облігацій на поточний рахунок АТ "Укрексімбанк", не виплатив номінальної вартості облігацій станом на дату подання позовної заяви, не сплатив відсотковий дохід з 9 - 16 відсоткові періоди, а за 8-й період здійснив виплату відсоткового доходу з простроченням.

10 травня 2017 року позивач подав до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA 4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178- UA40013151, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк".

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки у відповідача перед позивачем існує невиконані зобов'язання за іменними відсотковими звичайними облігації (код ISIN UA 4000163901) серії "С", заборгованість за якими є значною сумою, відповідач ухиляється від їх виконання, затягує настання моменту виконання своїх зобов'язань, про що свідчить подання ним позову про визнання недійсними пунктів договорів купівлі-продажу цінних паперів, які передбачають нарахування пені за порушення зобов'язань за облігаціями, зловживає своїми процесуальними права та затягує розгляд справ про стягнення заборгованостей за облігаціями. За твердженням позивача, фінансовий стан відповідача є тяжким і нестабільним, відповідач не веде господарської діяльності, згідно з Квартальною фінансовою звітністю, яка розміщена в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Звітом про фінансовий стан за 1-й квартал 2017 року не отримує жодних доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), не акумулює достатній розмір грошових коштів на своїх рахунках, який був би співрозмірним з розміром існуючого боргу перед АТ "Укрексімбанк" за облігаціями та має значну заборгованість перед своїми контрагентами, про що свідчить порушення проти відповідача інших судових справи про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02 червня 2017 року (суддя Демидов В.О.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 року (склад колегії суддів: Буравльов С.І. - головуючий, Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.), накладено арешт на 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178-UA400013151, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк".

Суди попередніх інстанцій визнали достатніми та обґрунтованими підстави, наведені позивачем в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки дійшли висновку про те, що права на зазначені акції обліковуються за відповідачем, заявлена позивачем до стягнення з відповідача заборгованість за облігаціями є значною, фінансовий стан відповідача є тяжким і нестабільним, ТОВ "ЕСУ" не має достатнього розміру грошових коштів на своїх рахунках, який є співрозмірним із розміром заявленого до стягнення АТ "Укрексімбанк" боргу за облігаціями, такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на прості іменні акції відповідача, є обґрунтованим, адекватним і відповідає предмету позовної вимог, спрямований на запобігання ймовірним порушенням майнових прав позивача, а невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою та постановою, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Експортно-імпортний банк України" про забезпечення позову. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до абз.4 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 2 834 215 685,68 грн. заборгованості за облігаціями, яка є значною сумою, що виникла внаслідок порушення відповідачем умов Проспекту емісії облігацій ТОВ "ЕСУ", зареєстрованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 12 квітня 2013 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач перебуває у тяжкому та нестабільному фінансовому стані. Прийнявши до уваги Звіт про фінансовий стан ТОВ "ЕСУ" станом на 01 квітня 2017 року, суди встановили, що відповідач не отримує жодних доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), має довгострокову позику від нерезидента у розмірі 2 903 247 000,00 грн.; поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями у розмірі 7 108 047 000,00 грн., ТОВ "ЕСУ" не має достатнього розміру грошових коштів на своїх рахунках, який був би співрозмірним з розміром заявленого до стягнення АТ "Укрексімбанк" боргу за облігаціями. Крім того, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за облігаціями, про що свідчить подання ним позову про визнання недійсними пунктів договорів купівлі-продажу цінних паперів, які передбачають нарахування пені за порушення зобов'язань за облігаціями.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, врахувавши наявні в матеріалах справи докази, дійшли обґрунтованого висновку, про те, що між позивачем та відповідачем виник спір щодо стягнення значної суми заборгованості, яку відповідач не погашає та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки фінансове становище і господарська діяльність ТОВ "ЕСУ" є нестабільними та незадовільними.

При цьому судами встановлено, що згідно з випискою про стан рахунку ТОВ "ЕСУ" в цінних паперах станом на 15.09.2015 р. на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178-UA 4000137244, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк", обліковуються права на 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA 4000137244).

Встановивши те, що наявні у відповідача грошові кошти та їх еквіваленти станом на 01 квітня 2017 року складають лише 114 000,00 грн., майже всі активі ТОВ "ЕСУ" - це акції. З'ясувавши розмір позовних вимог, який є значним, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що такий заявлений позивачем до забезпечення позову захід, як накладення арешту на належні відповідачу прості іменні акції ПАТ "Укртелеком", є адекватним заходом, відповідає предмету позовних вимог, а також буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що накладення арешту на належні ТОВ "ЕСУ" акції не призведе до порушення прав ТОВ "ЕСУ", як їх власника, а також до порушення прав третіх осіб, не призведе до погіршення стану майна, зниження вартості майна або припинення господарської діяльності відповідача у справі.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача в касаційній скарзі про те, що арешт у даній справі був накладений місцевим господарським судом всупереч положень ч. 6 ст. 67 ГПК України на прості іменні акції ПАТ "Укртелеком", на які вже було накладено арешт ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року у справі 757/20532/17-к відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, станом на момент винесення оскаржуваної ухвали у даній справі, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості щодо накладення арешту на майно ТОВ "ЕСУ", а 25 липня 2017 року в судовому засіданні в Київському апеляційному господарському суді сторони у справі підтвердили, що зазначену ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року у справі 757/20532/17-к було скасовано апеляційним судом міста Києва.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно забезпечив позов шляхом накладення арешту на 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ", відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк", оскільки такі заявлені позивачем заходи забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним, відповідають предмету позову та не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності відповідача, а лише спрямовані на запобігання ймовірним порушенням майнових прав позивача.

Оскаржувані відповідачем ухвала господарського суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі та постанова апеляційного господарського суду відповідають вимогам закону, а посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права під час винесення судами оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 року у справі № 910/7149/17 залишити без змін.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді М.М. Малетич

О.М. Сибіга