Ухвала суду № 70447121, 20.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 листопада 2017 року Справа № 922/1619/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків"на рішення та постановугосподарського суду Полтавської області від 04.07.2017 Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017у справі№ 922/1619/17 господарського суду Полтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Нафтогазмаш"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЧерметХарків"простягнення 112 349,67 грн.,

в с т а н о в и в:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" касаційна скарга на рішення господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі № 922/1619/17 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.01.2017, чинній на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані судові рішення прийнято щодо позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 112 349,67 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги, становив 2 022,29 грн.

До касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № ПН45828 від 26.09.2017 про сплату судового збору у розмірі 1 500,00 грн., тобто в меншому розмірі ніж встановлено.

Водночас скаржник звернувся до Вищого господарського суду України із клопотанням про відстрочення сплати частини судового збору у розмірі 522,29 грн. за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі № 922/1619/17 до розгляду касаційної скарги по суті. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" перебуває у скрутному матеріальному становищі. У зв'язку з викладеним, зважаючи на майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків", скаржник на разі не може сплатити судовий збір у повному обсязі.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз'яснено у пп. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного ст. 1118 ГПК України строку розгляду касаційної скарги, і він зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати частини судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" на рішення господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі № 922/1619/17 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати частини судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі № 922/1619/17.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чермет Харків" на рішення господарського суду Полтавської області від 04.07.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі № 922/1619/17 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук