Постанова № 70446977, 15.11.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року справа № 823/878/17

09 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

за участю: представника позивача 1 ОСОБА_1 - за договором про надання правової допомоги, представника позивача 2 ОСОБА_2 - за договором про надання правової допомоги, представника відповідача Желізняк Ю.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач 1) та ОСОБА_5 (далі - позивач 2) звернулись в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 та п. 2 наказу Головного управління Національної поліції України в Черкаській області від 03.05.2017 №1196 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП»;

- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції України в Черкаській області «По особовому складу» від 04.05.2017 №125 о/с;

- поновити ОСОБА_4 (проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 05.05.2017;

- поновити ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 05.05.2017;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 57, м. Черкаси, ідентифікаційний код 40108667) на користь ОСОБА_4 (проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2017 до моменту фактичного поновлення на публічній службі та на користь ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2017 до моменту фактичного поновлення на публічній службі.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідач, звільняючи його, згідно з оскаржуваними наказами, з посад інспектора та поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області за вчинення проступків несумісних із подальшим проходженням служби діяв неправомірно, оскільки фактично звільнив їх за вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР прокуратурою Черкаської області за № 42017250000000062.

У судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю.

Згідно з наданими суду 19.07.2017 запереченнями, відповідач проти задоволення позову заперечує повністю, у задоволенні позовних вимог просить відмовити з огляду на те, що позивачів звільнено у зв'язку із вчиненням останніми грубих порушень службової дисципліни, законності та функціональних обов'язків, що виразилось у нескладенні протоколів про адміністративні правопорушення відносно громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також у необ'єктивності розгляду звернення громадянина ОСОБА_9 та прийнятті рішення по зазначеному зверненню всупереч вимог чинного законодавства України.

Також в запереченнях зазначено, що така поведінка позивачів дискредитує звання працівника поліції та суперечить змісту Присяги працівника Національної поліції України, так як підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижує їх авторитет.

Крім того, у запереченнях відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 29.09.2015 у справі № 21-1288а15 та від 20.10.2015 по справі № 21-2103а15 та яка полягає у тому, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю є вчиненням такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю, у задоволенні позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивачів, представника відповідача, покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6 у судовому засіданні 12.10.2017, дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у відкритому судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_4 згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.12.2016 № 227 о/с проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора сектора реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

ОСОБА_5 згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.12.2016 № 227 о/с проходив службу в Національній поліції України на посаді поліцейського сектора реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

На підставі наказу ГУНП від 20.04.2017 № 1097 старшим інспектором відділу ІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачами та у зв'язку із реєстрацією в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєння службовими особами Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області кримінального правопорушення, за результатами якого складено висновок від 03.05.2017.

Згідно із вказаним висновком, службовим розслідуванням встановлено, що 07-08.04.2017 поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського РВП Черкаського ВП ГУІТП в Черкаській області старший сержант поліції ОСОБА_5 спільно із інспектором сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського РВП лейтенантом поліції ОСОБА_4 на службовому автомобілі ВАЗ-21099, р.н. НОМЕР_4 несли службу в добовому наряді, в тому числі по здійсненню контролю за дотриманням Правил дорожнього руху України його учасниками на території Черкаського району.

08.04.2017, близько 08 год. 00 хв., перебуваючи у с. Яснозір'я Черкаського району зазначеними поліцейськими був помічений автомобіль Газель, реєстраційній номер НОМЕР_3 з причіпом, борт якого був відкритий і закривав реєстраційний номер. У зв'язку із чим, старший сержант поліції ОСОБА_5 зупинив вказаний вище автомобіль.

Під час перевірки документів поліцейським стало відомо, що цим транспортним засобом керував гр. ОСОБА_6, у якого були відсутні посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також поліцейські запідозрили, що гр. ОСОБА_6 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

З метою не притягнення до адміністративної відповідальності вказаного водія старший сержант поліції ОСОБА_5 запросив від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 3 000 грн.

У свою чергу, ОСОБА_6 повідомив, що при собі він має лише 1 000 грн, які він одразу передав старшому сержанту поліції ОСОБА_5, решту ОСОБА_6 пообіцяв віддати згодом, на що старший сержант поліції ОСОБА_5 погодився.

Періодично старший сержант поліції ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_6 та вимагав решту грошей.

У зв'язку із чим, ОСОБА_6 звернувся до прокуратури Черкаської області із заявою про вимагання поліцейським Черкаського районного відділення поліції грошових коштів.

13.04.2017 за вказаним фактом прокуратурою Черкаської області розпочато кримінальне провадження № 42017250000000062, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

20.04.2017 старший сержант поліції ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив останньому про свій намір отримати від нього решту грошових коштів у сумі 2 000 грн за не притягнення його до адміністративної відповідальності.

Цього ж дня, ОСОБА_6 передав старшому сержанту поліції ОСОБА_5 2 000 грн, після чого останнього було затримано працівниками УСБУ в Черкаській області і прокуратури Черкаської області.

21.04.2017 старшому сержанту поліції ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Також службовим розслідуванням, згідно з довідкою Черкаського районного відділення поліції від 20.04.2017 встановлено, що позивачі 08.04.2017 протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_6 за вчинення останнім адміністративних правопорушень не складали.

Крім того, при проведенні службового розслідування було перевірено службову документацію старшого сержанта поліції ОСОБА_5, в ході якої було виявлено бланк пояснення лейтенанта поліції ОСОБА_4, на якому громадянин ОСОБА_7 власноручно написав пояснення про те, шо 10.04.2017 близько 08 год. 30 хв., він керуючи мотоциклом в с. Лозівок по вул. Шевченка, на вимогу поліцейських не зупинився, вчинив непокору поліцейським, а також у нього було відсутнє посвідчення водія.

Опитаний в ході службового громадянин ОСОБА_7, пояснив, що 10.04.2017 близько 08 год. 30 хв. двоє поліцейських на службовому автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_4 в с. Елизаветівка за допомогою ввімкнених проблискових маячків наказали йому зупинитися, проте оскільки у нього було відсутнє водійське посвідчення та на мотоциклі відсутні реєстраційні номери, він почав тікати. Під час переслідування у мотоциклі закінчилося пальне і поліцейські його наздогнали та затримали. У подальшому, вказані поліцейські не представившись, повідомили ОСОБА_7, що він вчинив ряд адміністративних правопорушень, за вчинення яких його позбавлять права керування транспортним засобом, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 діб. Після чого, поліцейські надали ОСОБА_7 бланк пояснення, на якому він власноручно написав пояснення.

Пізніше поліцейські запропонували ОСОБА_7 вирішити питання щодо уникнення ним адміністративної відповідальності, за що він зобов'язаний надати поліцейським грошові кошти в сумі 5 000 грн, а вони при цьому винесуть лише постанову у справі про адміністративне правопорушення за відсутність номерних знаків, на що ОСОБА_7 погодився.

Як пояснив ОСОБА_7 під час проведення службового розслідування, у подальшому він поїхав додому, взяв обумовлену суму грошей та передав їх поліцейським. Після чого, один із поліцейських виніс постанову та наклав штраф у розмірі 170 грн, який він станом на день проведення службового розслідування відносно позивачів сплатив.

Крім того, в ході службового розслідування установлено 10.04.2017 о 08 год. 30 хв., громадянина ОСОБА_7 зупиняв старший сержант поліції ОСОБА_5, який на службовому автомобілі ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_4, перебуваючи у добовому наряду спільно із лейтенантом поліції ОСОБА_4, цього ж дня, відносно вище вказаного громадянина виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 929689, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП за керування незареєстрованим в установленому порядку мотоциклом «МТ-10».

Згідно бази ІІПС ОВС та довідки Черкаського районного відділення поліції від 20.04.2017 № 4911/47/01-17, ні старший сержант поліції ОСОБА_5, ні лейтенант поліції ОСОБА_4 відносно громадянина ОСОБА_7 більше жодних протоколів чи постанов про вчинення адміністративних правопорушень не складали.

Відповідно до ст.ст. 8 та 36 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення та при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Згідно з п. 2.4 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376 у разі вчинення адміністративного правопорушення особами, які досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, уповноважені на те посадові особи органів поліції складають протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_5 та лейтенант поліції ОСОБА_4 в порушення вимог ст.ст. 8, 36 КУпАП, ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 2.4 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, не склали протоколи про адміністративні правопорушення відносно гр. ОСОБА_7 за вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-2, 185 та ч. 1 ст.126 КУпАП.

Як зазначено у висновку службового розслідування, громадянин ОСОБА_7 з вини старшого сержанта ОСОБА_5 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 уникнув адміністративної відповідальності.

Також у висновку службового розслідування вказано, що старший сержант поліції ОСОБА_5 згідно своїх функціональних обов'язків зобов'язаний складати у межах компетенції протоколи про адміністративні правопорушення та здійснювати у визначених законом випадках провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Крім того, при проведенні службового розслідування було перевірено службову документацію лейтенанта поліції ОСОБА_4, в ході якої було виявлено схему ДТП, яка трапилась по вул. Небесної Сотні в с. Руська Поляна, Черкаського району та пояснення громадянина ОСОБА_8, який власноручно написав, що 07.04.2017, близько 20 год. 00 хв., керуючи автомобілем реєстраційний номер НОМЕР_5 та рухаючись по вул. Небесної Сотні в с. Руська Поляна, Черкаського району, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та виїхав на узбіччя, внаслідок чого скоїв зіткнення з електроопорою.

Опитаний в ході службового розслідування громадянин ОСОБА_8, пояснив, що після вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди, він забрав свій автомобіль з місця ДТП, проте повернувся на місце пригоди, куди цього ж дня, тобто 07.04.2017, приїхали двоє поліцейських, яким він розповів про дану пригоду та надав їм письмове пояснення. Чому зазначеними поліцейськими відносно нього не складалися протоколи про адміністративні правопорушення, йому не відомо.

Службовим розслідуванням також установлено, що 07.04.2017, о 20 год. 50 хв., до Черкаського районного відділення поліції від громадянина ОСОБА_9 надійшло повідомлення про те, по вул. Небесної Сотні в с. Руська Поляна Черкаського району автомобіль збив електроопору.

Цього ж дня, вказане повідомлення було зареєстровано в Журналі ЄО Черкаського районного відділення поліції за № 2077, а на місце пригоди направлено наряд поліції в складі лейтенанта поліції ОСОБА_4 та старшого сержанта поліції ОСОБА_5

У подальшому, розгляд матеріалів по даному факту керівництвом вказаного районного відділення поліції було доручено лейтенанту поліції ОСОБА_4, який до рапорту старшого інспектора чергового про надходження та реєстрацію до Журналу ЄО повідомлення гр. ОСОБА_9 додав лише рапорт, згідно якого він 07.04.2017, близько 20 год. 50 хв., спільно із старшим сержантом поліції ОСОБА_5 виїхав до с. Руська Поляна Черкаського району, звідки надійшло повідомлення про зіткнення автомобіля з електроопорою. Під час проведення відповідних заходів встановити свідків події та водія автомобіля, який скоїв зіткнення не вдалось.

За результатами проведеної перевірки лейтенант поліції ОСОБА_4 склав виснововок, згідно якого в ході перевірки автомобіля та водія, який скоїв зіткнення з електроопорою по вул. Небесної Сотні в с. Руська Поляна, Черкаського району встановлено не було. Про що 21.04.2017 за вих. № 4926/47/01-2017 було направлено письмову відповідь громадянину ОСОБА_9

Таким чином, як зазначено в акті службового розслідування, лейтенант поліції ОСОБА_4 та старший сержант поліції ОСОБА_5, встановивши особу водія, який вчинив ДТП, укрили зазначений факт та не притягнули гр. ОСОБА_8, до адміністративної відповідальності, чим порушили вимоги ст.ст. 8, 36 КУпАП, ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» та п. 2.4 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України відь 06.11.2015и № 1376.

Також у акті службового розслідування вказано, що лейтенант поліції ОСОБА_4 згідно своїх функціональних обов'язків за фактами вчинення правопорушень зобов'язаний забезпечувати в межах компетенції збирання матеріалів для прийняття протягом зміни рішень про їх закінчення в порядку, визначеному ЗУ «Про звернення громадян», КУпАП.

Таким чином, лейтенант поліції ОСОБА_4 приховав особу правопорушника та в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про звернені громадян» не об'єктивно розглянув звернення громадянина ОСОБА_9, а також прийняв рішення всупереч чинного законодавства України.

В ході проведення службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_4 та старший сержант поліції ОСОБА_5, скориставшись, передбаченим ст. 63 Конституції України, правом відмовились від надання будь-яких пояснень.

03.05.2017 наказом начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1196 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни і законності, порушення вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, функціональних вимог п. 2.4 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, ст.ст. 8, 36 КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у нескладенні протоколів про адміністративні правопорушення відносно громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, тобто за вчинення проступків несумісних з подальшим проходженням служби позивачів звільнено зі служби в поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.05.2017 № 125 о/с позивачів звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача позивачі звернувся до суду.

Досліджуючи правомірність винесених наказів та доцільність застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції, суд виходить із дослідження обставин, що стали підставою для прийняття відповідних наказів.

Як встановлено судом, наказ про звільнення позивачів було видано на підставі висновків службового розслідування, проведеного у зв'язку із реєстрацією в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєння службовими особами Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області кримінального правопорушення.

Однак в ході проведення службового розслідування було встановлено грубе порушення позивачами службової дисципліни і законності, порушення вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, функціональних вимог п. 2.4 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, ст.ст. 8, 36 КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у нескладенні протоколів про адміністративні правопорушення відносно громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, тобто за вчинення проступків несумісних з подальшим проходженням служби позивачів звільнено зі служби в поліції України.

В судовому засіданні 12.10.2017 року допитано свідків - ОСОБА_6 та ОСОБА_8, якими повідомлено суду обставини аналогічні зазначеним у висновку про результати службового розслідування від 03.05.2017 та поясненням, наданим в рамках службового розслідування, та копії яких наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 12.10.2017 ОСОБА_6 та ОСОБА_8, допитані як свідки, підтвердили, що ними дійсно вчинялись адміністративні правопорушення, про що позивачі дізналися в день їх вчинення, у зв'язку із виконанням своїх службових обов'язків, однак відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 протоколи про адміністративні правопорушення позивачами не складались.

Крім того, суд з матеріалів справи встановив, що ОСОБА_7 також дійсно вчинив адміністративні правопорушення передбачені ст.ст. 122-2, 185 та ч.1 ст.126 КУпАП, про що позивачі дізналися в день їх вчинення, у зв'язку із виконанням своїх службових обов'язків, проте позивачі в порушення вимог ст.ст. 8, 36 КУпАП, ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 2.4 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, не склали протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_7

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з функціональними обов'язками працівників сектору реагування патрульної поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, затверджених начальником Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області 17.01.2017 інспектор сектору реагування патрульної поліції, зокрема, за фактами вчинення правопорушень забезпечує в межах компетенції збирання матеріалів для прийняття протягом зміни рішення про їх закінчення в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», КУпАП (некримінальні) або передачі до слідчого підрозділу (з ознаками кримінального правопорушення); поліцейський групи реагування патрульної поліції, серед іншого - складає, у межах компетенції, протоколи про адміністративні правопорушення та здійснює, у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) визначено положеннями Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція № 1376).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №1376 встановлено, що складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.

У разі вчинення адміністративного правопорушення особами, які досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, уповноважені на те посадові особи органів поліції складають протокол про адміністративне правопорушення (п. 4 розділу ІІ Інструкції №1376).

Згідно зі ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

У відповідності до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до п.п. 6, 8 ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно із п. 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.

Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського незалежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як встановлено судом, позивачів було звільнено зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни і законності, порушення вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, функціональних вимог п. 2.4 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, ст.ст. 8, 36 КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у нескладенні протоколів про адміністративні правопорушення відносно громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Дослідженими під час судового розгляду справи доказами та показаннями свідків підтверджено порушення службової дисципліни зі сторони позивачів.

Водночас, суд наголошує, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними та самостійними видами відповідальності особи.

Позивачі прийняли Присягу працівника поліції та добровільно взяли на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися; за порушення вимог Закону №580-VIII, несуть дисциплінарну відповідальність згідно Дисциплінарного статуту.

На підставі статті 13 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Вирішення питання щодо виду застосованого дисциплінарного стягнення є переважним правом керівника, який наділений правом накладання дисциплінарних стягнень.

В матеріалах службового розслідування серед вчинків, які дискредитуюсь звання працівника поліції вказується не складання адміністративних протоколів відносно громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Зазначені дії позивачів є несумісними з проходженням служби в поліції, суперечать змісту Присяги працівника Національної поліції України, оскільки підривають довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижують їх авторитет.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 15.10.2013 року К/800/16508/13 та від 28.08.2014 року К/800/66697/13.

Як вбачається з оскаржуваних наказів, вони прийняті уповноваженою особою з дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно з ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Пунктом 2.1 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі - Інструкція) передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Крім того, у постановах Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року (справа №21-1288а15) та від 20 жовтня 2015 року (справа №21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Абзацом 2 частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, відповідач при звільненні позивачів діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, оскаржувані накази є правомірними, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вимоги позивача 1 щодо поновлення його на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 05.05.2017, позивача 2 щодо поновлення його на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 05.05.2017 та стягнення на їх користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.05.2017 до моменту фактичного поновлення на публічній службі також не підлягають до задоволення, оскільки є похідними від перших вимог, у задоволенні яких судом відмовлено у повному обсязі.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених під час судового розгляду фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачами під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними, та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідача суд дійшов до висновку, що у задоволені позову слід відмовити повністю.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), зокрема у п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04 повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно положень ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 14, 41, 71, 86, 94, 128, 159-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 20.11.2017.