Постанова № 70446692, 22.11.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сарненської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т АН О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Сарненської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення – рішення від 30.06.2016 року № 822 -13 на суму 25 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є власником транспортного засобу марки LAND ROVER, об’ємом двигуна 2993 куб.см, 2014 року випуску. Позивач не погоджується з податковим повідомленням – рішенням, яким її було визначено суму податкового зобов’язання з транспортного податку за 2016 рік в розмірі 25 000, 00 грн., оскільки вважає що її автомобіль не є об’єктом оподаткування в 2016 році.

Позивач, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 14.11.2017 року, не прибула. Представником позивача через ВДЗ (канцелярію) суду було поданого клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Представником відповідача через ВДЗ (канцелярію) суду 31.10.2017 року було подано письмові заперечення з додатками. В даних запереченнях представник відповідача зазначила, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки з 01.01.2015 до Податкового кодексу України внесені зміни, відповідно до яких запроваджений новий податок – транспортний. З 2016 року об'єктом оподаткування даного податку визначено легкові автомобілі, з року випуску яких не минуло більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідач стверджує, що позивач є власником саме такого автомобіля, який підпадає під критерій визначення об'єкту оподаткування даного податку. Таким чином, контролюючий орган просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 14.11.2017, не прибув. Проте через ВДЗ (канцелярію) суду представником відповідача було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Керуючись ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ст. 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER SPORT, тип легковий універсал – В, номер шасі (кузова, рами) SALWA2KF6EА389371, об’ємом двигуна 2993 куб.см., 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХО 409565 (а.с.6).

На виконання вимог пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України Сарненською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення – рішення від 30.06.2016 року № 8221-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов’язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб на суму 25 000, 00 грн., податковий період – 2016 рік (а.с.5, 18).

Вважаючи, що вказане податкове повідомлення – рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернулася з позовом до суду.

Надаючи правову спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), згідно з яким, зокрема, статтю 267 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, якою запроваджено транспортний податок.

Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону №71-VIII) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону №71-VIII) передбачено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно пп.267.3.1. п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Пунктом 267.4 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до пп. 267.6.1. п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно пп. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Судом встановлено, що податкове повідомлення – рішення було відправлено ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення №3450303376522. Вказане відправлення вручено позивачу 19.08.2016 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с.19).

Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац а) підпункту 267.8.1.).

01.01.2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 року №909-VІІІ (далі - Закон № 909-VІІІ), відповідно до якого пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України викладено у такій редакції: "Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті".

Пунктом 7 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №909-VІІІ рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України транспортний податок є складовою податку на майно та відноситься до місцевих податків.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Згідно пп.12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Суд встановив, що Великовербченською сільською радою Сарненського району Рівненської області прийнято рішення від 13.07.2015 року №806 "Про встановлення ставок місцевих податків на 2016 рік та затвердження Положень про місцеві податки", яким затверджено Положення про транспортний податок, що є додатком до даного рішення (а.с.24 – 26).

За приписами даного Положення об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см (п. 3.1).

Відповідно до Положення про транспортний податок, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.3.1. розділу 3 цього Положення (п.5.1).

Окрім цього судом також встановлено, що Великовербченською сільською радою прийнято рішення від 29.12.2015 року №55 "Про внесення змін та доповнень до рішення про встановлення місцевих податків та зборів на території Великовербченської сільської ради та до положень про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік", яким встановлено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового звітного періоду.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (а.с. 27-29).

Таким чином, об’єкт оподаткування транспортним податком приведено у відповідність до положень пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України в редакції Закону №909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року.

В письмових запереченнях представник відповідача посилається на пп.267.6.10 п.267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Представником відповідача зазначено, що позивач із письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки не звертався.

Суд не бере до уваги дані твердження відповідача, оскільки, те що позивач не звертався до контролюючого органу в порядку пп.267.6.10 п.267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Принципи, проголошені у статті 4 Податкового кодексу повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов’язок сплати податку.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Принцип стабільності, закріплений у пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, має на меті встановлення незмінних умов оподаткування, елементів податків протягом певного часу.

Згідно з вказаною нормою, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, відповідно до положень пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу внесені Законом №909-VIII зміни щодо об’єкту оподаткування транспортним податком, можуть застосовуватись лише у 2017 році.

Крім того, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На думку суду, чинні норми Податкового кодексу України припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків контролюючих органів та платників податків в частині адміністрування та сплати транспортного податку в 2016 році, тому виходячи із положень п. 56.21 ст.56 Податкового кодексу України та закріпленого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України принципу презумпції правомірності рішень платника податків, при вирішенні цього спору рішення належить винести на користь платника податків.

Також, згідно із ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Як передбачено ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-ІV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При вирішенні цього спору необхідно застосувати рішення Європейського Суду з прав людини від 07.07.2011 року в справі "Сєрков проти України" (заява №39766/05), яким було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки державні органи обрали тлумачення національного законодавства, менш сприятливе для платників податку, що призвело до накладення на заявника зобов'язання зі сплати податку.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відтак, позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування підлягають до задоволення.

За приписами статті 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області від 30.06.2016 року №8221-13, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік в сумі 25000,00 грн.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.