Постанова № 70446652, 14.11.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року справа № 823/1437/17

13 год. 14 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Мельникової О.М.,

позивача ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2017 у Черкаський окружний адміністративний суд звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі відповідач), в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.09.2017 №0001234057, №0001244057, №0001254057.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що до позивача безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно з оскаржуваними рішеннями, оскільки висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому позивач не може погодитись з прийнятим рішенням, оскільки вважає останнє таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача, надав суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у звязку з встановленням факту зберігання для подальшого продажу прозорої рідини із характерним запахом спирту у пляшках місткістю 5 л. у кількості 3 шт., що не марковані марками акцизного податку, чим порушено вимоги Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 12.12.1997, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Відповідно до ліцензії від 04.05.2017 №172305-64-2349 здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою: 19723, Черкаська обл., Золотоніський район, с. Піщана, вул. Леніна.

Суд зясував, що на підставі направлень від 16.08.2017 згідно з наказом відповідача від 15.08.2017 №1327 службовими особами відповідача здійснена фактична перевірка позивача за місцем здійснення господарської діяльності в с. Піщаному, Золотоніського району, на вул. Леніна в магазині «Надія».

Під час перевірки виявлено факт зберігання прозорої рідини з характерним запахом спирту в пластиковій тарі обємом 5 літрів, кількістю 3 шт., чим порушено ч.1 ст.9, п.1, 4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі Закон №481/95-ВР), абз.8 п.5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251.

За наслідками перевірки складений акт податкової фактичної перевірки позивача від 22.08.2017 №58/23-00-40-043/НОМЕР_1 (далі акт перевірки), на підставі якого прийняті оскаржувані ППР від 07.09.2017:

№0001234057, яким застосовано до позивача штраф у сумі 17000,00 грн;

№0001244057, яким застосовано до позивача штраф у сумі 17000,00 грн;

№0001254057, яким застосовано до позивача штраф у сумі 17000,00 грн.

Надаючи оцінку спірним рішенням в контексті позовних, суд врахував таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно з підп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 226.1 ст. 226 ПК України визначено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до п. 226.5 ст. 226 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 226.6 ст. 226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Пунктом 226.9 ст. 226 ПК України визначено, що вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Крім того, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України № 481/95-ВР від 19.12.1995 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон №481/95-ВР).

Частиною 4 ст.11 Закону №481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

На підставі ч.2 ст.11 Закону №481/95-ВР маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином:

на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються:

загальна та власна назви виробу;

найменування виробника (у разі зміни найменування виробника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство);

знак для товарів і послуг;

географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання;

вміст спирту (% об.);

місткість посуду;

абзац дев'ятий частини першої статті 11 виключено

вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами);

позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).

На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.

Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.17 Закон України №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абз.16 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР встановлено, що виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, передбачає штраф 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №790 від 02.06.2003 (далі Порядок), фінансові санкції застосовуються у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом, до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень.

З акту вбачається, що податковою перевіркою за місцем здійснення господарської діяльності позивача: Черкаська обл., Золотоніський район, с. Піщана, вул. Леніна, в магазині «Надія» - службовими особами відповідача виявлено факт зберігання прозорої рідини з характерним запахом спирту в пластиковій тарі обємом 5 літрів, кількістю 3 шт., які немарковані марками акцизного податку.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка під кримінальну відповідальність продавець магазину «Надія» ОСОБА_4 повідомила, що вищевказані ємності, обємом 5 літрів з прозорою рідиною, кількістю 3 шт. перебували у підсобному приміщенні вищевказаного магазину тимчасово з метою подальшої передачі третім особам у запакованому вигляді без мети продажу. Також свідок повідомив, що вказані ємності з прозорою рідиною позивачу не належать позивачу та зберігалися у підсобному приміщенні магазину «Надія» без її відома.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка під кримінальну відповідальність начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_5 також підтвердив, що ємності, обємом 5 літрів з прозорою рідиною, кількістю 3 шт. перебували у підсобному приміщенні вищевказаного магазину у запакованому вигляді та продаж цієї продукції не здійснювався.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що під час проведення перевірки позивача, представниками відповідача було порушено порядок вилучення пластикової тари обємом 5 літрів, кількістю 3 шт.

Так, наказом Державної податкової адміністрації України від 21.08.2009 № 453 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок окремих видів діяльності суб'єктів господарювання, визначено оформлення результатів позапланових виїзних перевірок суб'єктів господарювання стосовно організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового, контроль за виконанням якого покладено на Департамент та його регіональні управління, здійснюється згідно з додатками 1 і 2 до Методичних рекомендацій та з урахуванням особливостей діяльності суб'єкта господарювання та питань, що підлягають перевірці.

Акт перевірки (довідка) складається з чотирьох розділів: розділу I Вступна частина; розділу II Загальні положення; розділу III Результати перевірки; розділу IV Висновок; інформативні додатки.

В розділі III Результати перевірки, при описі встановленого(их) порушення(нь) в обов'язковому порядку зазначаються: запис про відібрання та опечатування зразків продукції відповідними компетентними органами.

Як встановлено під час розгляду справи відібрання вищевказаної тари здійснювалось без опечатування, опломбування та без складання відповідного акту зняття матеріальних цінностей, що є порушенням вимог чинного законодавства України.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновками акту перевірки та матеріалами справи не доведено зберігання ФОП ОСОБА_1М належної їй алкогольної продукції немаркованої акцизними марками для подальшої її реалізації, а відтак, у складі вчиненого позивачем правопорушення відсутня така складова як вина.

Отже, твердження відповідача про порушення позивачем вимог Закону №481/95-ВР є безпідставними.

Отже, оскільки матеріали справи свідчать про помилковість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем ст.9 Закону №481/95-ВР, що унеможливлює застосування до позивача санкцій, передбачених абзацом 16 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, то суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та як наслідок необхідність їх скасування.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 86, 94, 159 163, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.09.2017 №0001234057, №0001244057 та №0001254057.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у сумі 640,00 грн (шістсот сорок гривень 00 коп.).

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова складена у повному обсязі 20.11.2017.