Постанова № 70445838, 20.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 р. Справа №805/3293/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15:35

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 19.08.2017

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність від 11.07.2017 № 12783/10/05-99-10-02

ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25 квітня 2017 року за № 000031/05-99-40-03/НОМЕР_1 на суму 17 000,00 грн.

Позов вмотивовано тим, що проведена податковим органом перевірка була здійснена безпідставно та з порушеннями статей 86, 58, 42 Податкового кодексу України щодо підстав, порядку проведення та оформлення перевірки, тобто є незаконною. Отже прийняте за результатами такої перевірки оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій підлягає скасуванню. Окрім того, позивач зазначив, що акті перевірки відсутні будь-які докази на підтвердження факту відсутності акцизних марок. Позивач просить суд скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 25 квітня 2017 року за № 000031/05-99-40-03/НОМЕР_1 на суму 17 000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, в яких зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України та з урахуванням висновків акту перевірки. Окрім того, відповідач зазначив, що за результатами проведеної ГУ ДФС у Донецькій області фактичної перевірки, встановлено факт, що на вітрині магазину «Градус» в реалізації знаходилась 1 пляшка коньяку «Белый Аист», місткістю 0,5 л, міцністю 40 % об.од. за ціною реалізації 164,50 грн., дата виробництва 19.02.2015, виготовлено та розлито АТ «Арома», імпортер ТОВ «Косовський винзавод» без марки акцизного податку, чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця 2 270 000 0000 017788 від 08.04.2015 року. Позивач перебуває на обліку платника податків в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, що діє на підставі Положення про Головне управління ДФС у Донецькій області, затвердженого наказом ДФС від 27 березня 2017 року № 202 та керуючись Податковим кодексом України.

Судом встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що відповідно до вимог статті 80 Податкового кодексу України та на підставі наказу начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 04 квітня 2017 року № 261 та направлень на перевірку від 04 квітня 2017 року № 258 та № 259 проведено фактичну перевірку магазину «Градус», що розташований за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 13 та належить субєкту господарювання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону № 481, Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 218, Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833, та з інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на контролюючі органи.

За наслідками фактичної перевірки позивача складено Акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 11 квітня 2017 року № 0027/99/10/40/НОМЕР_1. У ході проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено зберігання алкогольних напоїв для подальшої реалізації без марки акцизного податку встановленого зразка, а саме в ході перевірки встановлено на вітрині магазину знаходилась 1 пляшка коньяку «Белый Аист», місткістю 0,5 л, міцністю 40 % об.од. за ціною реалізації 164,50 грн., дата виробництва 19.02.2015, виготовлено та розлито АТ «Арома», імпортер ТОВ «Косовський винзавод», яка знаходилась в реалізації без марки акцизного збору встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З урахуванням висновків акту фактичної перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області 25 квітня 2017 року прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000031/05-99-40-03/НОМЕР_1, яким за порушення вимог статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Не погодившись з означеним рішенням податкового органу ОСОБА_1 подано скаргу до Державної фіскальної служби України (ДФС). Рішенням ДФС про результати розгляду скарги від 07.07.2017 року вих. № 8562/п/99-99-11-03-01-25 позивача повідомлено, що відповідно до п. 56.10, пп. 56.17.3 п. 56.17 і п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.04.2017 № 000031/05-99-40-03/НОМЕР_1 не підлягає адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному чинним законодавством.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не в повній мірі довів правомірність прийнятого ним рішення про застосування фінансових санкцій від 25 квітня 2017 року, яким до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з огляду на наступне наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.19, 19-.1.1.20 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; організовують роботу, повязану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;забезпечують контроль за дотриманням субєктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;забезпечують контроль за дотриманням субєктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6, 20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Згідно п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

На підставі пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити субєкта (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як встановлено судом перевірку було проведено у присутності продавця ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВТ номер 152053, виданий Добропільським МВ ГУМВС України в Донецькій області 1-.09.2015 року), яка підписала направлення на проведення перевірки від 04.04.2017 року № 258 та від 04.04.2017 року № 259, що підтверджено наявними матеріалами справи.

Як зазначалось судом раніше, за результатами проведеної перевірки було складено Акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 11 квітня 2017 року № 0027/99/10/40/НОМЕР_1. Продавець ОСОБА_4, яка була присутня під час проведення перевірки відмовилась від підписання та отримання відповідного акту перевірки, про що складено відповідний акт відмови від підписання та отримання акта перевірки від 11 квітня 2017 року № 0027/99/10/40/1/НОМЕР_1, наявний в матеріалах справи.

Таким чином, відповідачем проведено фактичну перевірку позивача у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо фактів, викладених в акті перевірки та підстав для застосування фінансових санкцій суд зазначає про наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 року №481-95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Статтею 17 вказаного Закону визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі:

-виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", приймаються, зокрема, керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу державної податкової служби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

За приписами п. 8 Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Судом встановлено, що податковим органом 25 квітня 2017 року було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000031/05-99-40-03/НОМЕР_1, згідно якого на підставі акту про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 11 квітня 2017 року № 0027/99/10/40/НОМЕР_1 згідно з абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень. Зазначене рішення з супровідним листом від 25.04.2014 року вих. № 6066/10/05-99-40-03-13-4 направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 (84331, АДРЕСА_1), яке отримано останнім 05.05.2017 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Одночасно податковим органом було складено протокол № 226 про адміністративне правопорушення відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який направлений до Дружківського міського суду Донецької області.

Згідно ч.1 ст.164-5 Кодексу про адміністративні правопорушення України зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Відповідно до постанови Дружківського міського суду Донецької області від 30 травня 2017 року по справі № 3/229/276/2017 (ЄУН 229/1725/17) провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП за матеріалами, які надійшли від Головного управління ДФС у Донецькій області закрито у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Дружківським міським судом Донецької області встановлено, що у матеріалах справи, яка надійшла від Головного управління ДФС в Донецькій області відсутні будь-які докази, що свідчать про скоєння ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення. Суд зазначив, що в матеріалах про адміністративне правопорушення № 226 від 25 квітня 2017 року немає підпису правопорушника, також відсутні пояснення правопорушника ОСОБА_1 та продавця ОСОБА_4, до матеріалів не додано фото фіксацію правопорушення та не вилучено саму пляшку коньяку «Белый Аист», будь-яких свідків, що було виявлено одну пляшку коньяку без марки акцизного податку та факту відмови ОСОБА_4 від підпису немає. Сукупність перелічених фактів викликала у суду певній сумнів в існуванні нібито виявленої пляшки коньяку без марки акцизного податку, тому суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Частиною 4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто обєктивних доказів порушення позивачем вимог статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів суду не надано, з огляду на що, застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 17 000, 00 грн. за дане порушення є неправомірним, отже вимоги позивача підлягають задоволенню, а відповідне рішення скасуванню.

Відповідно до положень статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Нормами статті 70 КАС України встановлюються правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Згідно з положеннями частини першої зазначено статті належними вважаються докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування, згідно з частиною першою статті 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду, розмір судових витрат тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд не вважає належними доказами та не приймає їх до уваги при прийнятті рішення, надані відповідачем фотокопії, на яких зображена пляшка з назвою «Белый Аист», оскільки з наданих фотокопій неможливо встановити чи були вони зроблені саме в магазині ФОП

ОСОБА_1 та саме під час проведення перевірки.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність дій податкового органу, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при предявленні адміністративного позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн. (квитанція ПриватБанк № 0.0.838406572.1 від 30.08.2017 року). Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування фінансових санкцій від 25 квітня 2017 року за № 000031/05-99-40-03/НОМЕР_1 на суму 17 000,00 грн.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок суми судового збору, сплаченого Платіжним дорученням від 30 серпня 2017 року № 0.0.8384065472.1.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 20 листопада 2017 року.

Постанову складено у повному обсязі 22 листопада 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.