Ухвала суду № 70445696, 21.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

21 листопада 2017 р. Справа № 804/6229/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання: Карімовій Ю.Р.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Нікопольський південно-трубний завод» про стягнення 15385 грн. 69 коп. , -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2017р. Нікопольське обєднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «Нікопольський південно-трубний завод» та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за серпень 2017р. у розмірі 15385 грн. 69 коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином 06.11.2017р., що підтверджується наявних в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с. 27).

10.11.2017р. представником позивача засобами електронного звязку на адресу суду було надіслано клопотання про розгляд даної справи без участі представника позивача (а.с.29).

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином 09.11.2017р., що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с.28).

У відповідності до вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, подане представником позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, строки вирішення і розгляду справи встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача у письмовому провадженні згідно до вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. було порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нікопольський південнотрубний завод» (код ЄДРПОУ 05393108) у справі №904/8989/17.

Згідно постанови господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017р. у справі №904/8989/17 визнано ПАТ «Нікопольський південнотрубний завод» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці до 02.03.2018р. (а.с.31-36).

Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури стосовно боржника ПАТ «Нікопольський південнотрубний завод» (код ЄДРПОУ 05393108) опубліковано на сайті Вищого господарського Суду України 02.11.2017р., що підтверджується відповідною копією повідомлення (а.с.37).

Відповідно до статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-ХІІ ( далі Закон №2343) грошове зобовязання це зобовязання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобовязань відносяться також зобовязання щодо сплати податків,зборів (обовязкових платежів), страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобовязання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобовязань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

До складу грошових зобовязань боржника, в тому числі зобовязань щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів), страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобовязання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоровю громадян, зобовязання з виплати авторської винагороди, зобовязання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобовязань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобовязаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом. Кредитор юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно зі ст.ст.2,7,10 Закону №2343 провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України; провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

У відповідності до вищенаведених положень Закону №2343 щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори за вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, повязаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобовязань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.15 ст.16 Закону №2343 з моменту порушення провадження у справі про банкрутство:

-предявлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство;

- предявлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.23 Закону №2343 конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Також і за приписами ч.8 ст.23 вказаного Закону №2343 встановлено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть предявити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство предявлення як конкурсних, так і поточних вимог кредиторами до боржника та їх задоволення може відбуватися у спосіб та у порядку, передбаченому цим Законом. При цьому, таким порядком є предявлення як конкурсними, так і поточними кредиторами вимог після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури до господарського суду, які вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Таким чином, провадження у справі про банкрутство є комплексною процедурою, яка має на меті задоволення вимог усіх кредиторів боржника, охоплює усе його майна і усіх кредиторів такого боржника. При цьому, не допускається стягнення з боржника заборгованості за позовами окремих кредиторів поза межами провадження у справі про банкрутство.

Так, як вбачається із матеріалів справи, Нікопольське обєднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовними вимогами майнового характеру щодо стягнення заборгованості по наукових пенсіях, призначених згідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» за серпень 2017р. у розмірі 15385 грн. 69 коп. з Публічного акціонерного товариства «Нікопольський південнотрубний завод»(код ЄДРПОУ 05393108) відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. у справі №904/8989/17.

Таким чином, позивач є конкурсним кредитором за майновими вимогами до ПАТ «Нікопольський південнотрубний завод» про стягнення з останнього заборгованості за серпень 2017р. у розмірі 15385 грн. 69 коп., які, в свою чергу, є грошовими зобовязаннями відповідача.

При цьому, слід зазначити, що у відповідності до п.7 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати: поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, повязаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобовязань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання свої повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Також згідно і з ч.9 ст.16 Господарського процесуального кодексу України справи у майнових спорах, передбачених п.7 ч.1 ст.12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини та проаналізувавши наведені вище правові норми, суд приходить до висновку, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нікопольський південнотрубний завод» (код ЄДРПОУ 05393108) позовні вимоги позивача про стягнення з останнього заборгованості на користь управління пенсійного фонду України за серпень 2017р. у розмірі 15385 грн. 69 коп. є майновими вимогами, які підлягають розгляду у порядку господарського судочинства за правилами, визначеними п.7 ч.1 ст.12 ГПК України та Закону №2343.

За таких обставин спір у даній справі не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для закриття провадження у даній справі згідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.40,49,51, 128, п.1 ч.1 ст. 157, ч.3,7 ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №804/6229/17 за адміністративним позовом Нікопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Нікопольський південно-трубний завод» про стягнення 15385 грн. 69 коп. закрити.

Розяснити позивачеві, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається згідно ч.2, ч.3 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1