Ухвала суду № 70444168, 21.11.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

при секретарі - Коваль О.І.

та сторін -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника ради адвокатів — ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 19 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 до Ради адвокатів Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення ради адвокатів, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі звернулися в суд із позовом до Ради адвокатів Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення № 382/11 від 28.09.2017 року “Про скасування рішень ради адвокатів Тернопільської області про скликання Конференції адвокатів Тернопільської області, яка призначена на 30.09.2017 року та скликання звітно-виборної Конференції адвокатів Тернопільської області”.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 19 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 до Ради адвокатів Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення ради за №382/11 від 28.09.2017 року “Про скасування рішень ради адвокатів Тернопільської області про скликання конференції адвокатів Тернопільської області, яка призначена на 30.09.2017 року та скликання звітно - виборчої конференції адвокатів Тернопільської області”.

Роз'яснено позивачам право на звернення за даною вимогою в порядку КАС України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 просять ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі, посилаючись на те, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та постановити нову ухвалу про відкриття провадження по справі.

Заслухавши сторони, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 не можуть розглядатись в порядку цивільного судочинства, а підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір є публічно-правовим.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 звернулися в порядку цивільного судочинства з позовною заявою до Ради адвокатів Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення ради адвокатів № 382/11 від 28.09.2017 року “Про скасування рішень ради адвокатів Тернопільської області про скликання Конференції адвокатів Тернопільської області, яка призначена на 30.09.2017 року та скликання звітно-виборної Конференції адвокатів Тернопільської області”, посилаючись на перевищення відповідачем делегованих законом, зокрема ст.43, 47-48 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та приписів Положення про раду адвокатів України щодо порядку оскарження рішень Ради, тобто позивачі просять суд надати оцінку законності дій відповідача, чи не перевищив останній делеговані законом повноваження скасовувати власні, вже попередньо ухвалені рішення, й ці спірні повноваження комісії є реалізацією функції адвокатури із захисту невизначеного кола осіб, а також порушується їх право на волевиявлення, обирати та бути обраним, гласність, адвокатське самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатись будь-які справи, у яких хоча б одна із сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з ч.1,3 ст.17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, зокрема, щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункт 4).

Конституційний статус адвокатури визначено ст.131-2 Конституції України, згідно з якою незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Преамбулою до Закону №5076-VІ встановлено, що цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За частинами 1, 2, 3 ст.2 Закону №5076-VІ адвокатурою України визнається недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно зі ст.3, ч.1 ст.4, п.2, 1 ч.1 ст.1 цього ж Закону правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон № 5076-VІ, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під адвокатською діяльністю розуміється незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатом визнається фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.5 Закону № 5076-VІ адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

У п.3 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VІ адвокатське самоврядування визначається як гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

За ч.1 ст.43 та пунктами 1, 2, 3, 6, 7 ч.1 ст.44 цього Закону адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Завданнями адвокатського самоврядування є: забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; підтримання високого професійного рівня адвокатів; утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; забезпечення ведення ЄРАУ; участь у формуванні ВРЮ у порядку, визначеному законом.

Адвокатське самоврядування реалізується через утворені ним структурні організаційні форми, необхідні для функціонування адвокатури як інституту, на який покладається забезпечення права кожного на отримання правової допомоги.

Згідно з ч.2 ст.46 Закону №5076-VІ адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, РАУ, з'їзду адвокатів України.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що при розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних правовідносин.

У контексті конкретних обставин цієї справи зміст спірних правовідносин обмежується з'ясуванням правової природи рішень ради адвокатів області як органу адвокатського самоврядування, які за законом і статутом віднесені до повноважень цієї самоврядної організації адвокатів і є питаннями їхньої внутрішньої діяльності.

В зв'язку з цим на дані правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

Такий висновок узгоджується із правовими висновками, висловленими в постановах ВСУ №6-2873цс15 від 17.02.2016 р., № 21-966а16 від 6.09.2016 р., які відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПКУ є обов'язковими для всіх судів України.

Таким чином, суд першої інстанції не правильно оцінив викладене, вірно не визначив природу спірних правовідносин, не врахував, що спір стосується внутрішньостатутної діяльності адвокатів регіону, на розгляд спорів з таких правовідносин суди адміністративних юрисдикцій не мають компетенцій, а тому у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України безпідставно відмовив у відкритті провадження у справі, при тому, що позовна заява заявлена в межах цивільного судочинства.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права і у відповідності до вимог ст. 311 ЦПКУ підлягає до скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 — задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 19 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: