Рішення № 70444147, 14.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді: Грицака P.M.

при секретарі: Чех Ю.Ю.

представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Корольова-5, приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» про визнання правочину частково недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» Корольова-5» (далі ОК «ЖБК «Корольова-5»), приватного підприємства Тернопільська фірма «Будівельник» про визнання правочину часткового недійсним. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 13 серпня 2007 року між нею та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» був укладений договір про пайове будівництво критої стоянки для автомобіля за №27, проектною площею 23,91 кв.м. за адресою: м.Тернопіль, вул. Корольова-5, блок «Б», згідно умов якого підприємство зобов’язувалося побудувати за рахунок позивача криту автостоянку. На виконання вказаних умов договору вона сплатила забудовнику обумовлені договором 59775,00 грн. вартості будівництва. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2011 року за нею визнано майнові права на криту стоянку для автомобіля площею 23,91 м.кв. за адресою: село Байківці, вул.Корольова-5. 11 серпня 2011 року між ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» та ОК «ЖБК «Корольова-5» укладено договір, згідно умов якого ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» безоплатно передала, а обслуговуючий кооператив «ЖБК «Корольова-5» прийняв у власність матеріали та обладнання, які були використанні в процесі будівництва незавершеного багатоквартирного будинку за адресою: село Байківці, вул.Корольова, 5, в тому числі і об'єкт майнові права на який належать їй. В червні 2013 року вона звернулася до ОК «ЖБК «Корольова-5» з проханням надати необхідні документи для реєстрації права власності на нерухоме майно згідно вищевказаного рішення суду, проте листом від 02 липня 2013 року отримала відмову. Вважає, що договір, укладений від 11 серпня 2011 року між ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» та ОК «ЖБК «Корольова-5» є недійсним, оскільки ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» не мав права відчужувати об’єкт майнові права на який визнано за позивачем в судовому порядку. Тому в порядку захисту порушених її майнових прав просить визнати договір від 11 серпня 2011 року укладений між ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» та ОК «Житлово-будівельний кооперативу «Корольова-5» недійсним в частині відчудження матеріалів та обладнання, що відповідає критій стоянці для автомобіля № 27 площею 23,91 м. кв. за адресою м. Тернопіль, вул. Корольова, 5.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, з підстав і мотивів наведених у ньому та просить його задовольнити.

Представник відповідача ОК «ЖБК «Корольова-5» в судовому засіданні позову не визнав та просить відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у поданому ним письмовому запереченні в якому вказав, що на момент укладення договору від 11.08.2011р. позивач не мала права власності на об’єкт незавершеного будівництва по вул. Корольова, 5 с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, а наявність у ОСОБА_3 визнаним судом майнових прав на криту стоянку для автомобіля №27 площею 23,91 кв. м. за цією адресою засвідчує її правомочність отримати право власності на криту стоянку №27 в майбутньому за умови виконання нею обов’язку щодо вчинення певних дій стосовно майна, передбачених законом або договором, та на інших підставах. ОСОБА_4 від 11.08.2011 року, укладений між ПП «ТФ «Будівельник» і ОК «ЖБК «Корольова-5» не суперечить вимогам ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу оскільки укладений на підставі вільного волевиявлення сторін у ньому та реального правових наслідків, після ОК «ЖБК «Корольова-5» були виконані роботи по завершенню будівництва житлового будинку та здачі його в експлуатацію. Позивачу ОСОБА_3, шляхом направлення відповідного листа, пропонувалось вступити в члени кооперативу із зазначенням суми пайових внесків, однак останньою не виявлено бажання цього зробити. Крім цього, зазначив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21.08.2014р. та ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27.11.2014р. у справі №607/4682/14-ц в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОК «ЖБК «Корольова-5», ПП «ТФ «Будівельник» про визнання договору від 11.08.2011 року між ПП «ТФ «Будівельник» і ОК «ЖБК «Корольова-5» удаваним відмовлено.

Представник відповідача ПП «ТФ «Будівельник» в судове засідання не з’явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухаши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав: 13 серпня 2007 року між ОСОБА_3 та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» був укладений договір пайової участі у будівництві критої стоянки для автомобіля за №27, площею 23,91 кв. м., яка знаходиться у житловому будинку за адресою вул. Корольова,5 м.Тернопіль. Відповідно до умов п.п. 1.1 Договору, ПП «ТФ «Будівельник» зобов'язалося збудувати, здати в експлуатацію та передати у власність ОСОБА_3 вказану стоянку до кінця четвертого кварталу 2009 року. За умовами п. 2.1 Договору ОСОБА_3 при складанні Договору оплатила кошти в сумі 59775, 00 грн., що становить 100% вартості стоянки і є фіксованою до кінця будівництва. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22.06.2011 року за ОСОБА_3 визнано майнові права на криту стоянку для автомобіля площею 23,91 кв. м., яка знаходиться по вул. Корольова, 5 в с. Байківці, Тернопільського району Тернопільської області. 11.08.2011р. між ПП «ТФ «Будівельник» та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Корольова-5» укладено договір, за умовам якого Будівельник передало Кооперативу у власність матеріали та обладнання, які були використанні у процесі будівництва об'єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку) по вул. Корольова,5, село Байківці, Тернопільського району Тернопільської області. Вказані матеріали та обладнання придбано ПП «ТФ «Будівельник» за кошти осіб, з якими були укладенні договори щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку. Кооператив взяв на себе подальші зобов'язання щодо організації завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Корольова, 5 в с. Байківці, Тернопільського району Тернопільської області. Відповідно до п. 1 Статуту Обслуговуючого кооперативу «Корольова-5» - Кооператив не є правонаступником ПП «ТФ «Будівельник» за зобов'язаннями підприємства стосовно укладених із громадянами договорів про пайову участь у будівництві житла чи будь-якими іншими господарськими зобов'язаннями зазначеного підприємства. Договори про пайову участь громадян з ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» не накладають на Кооператив жодних обов'язків, а носять виключно характер підтверджуючих документів, які надають право відповідному Пайовику звернутися із заявою про вступ у члени кооперативу. Згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка затверджена 01.02.2013р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області за №ТП 14313014005, група зблокованих секційних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів на землях Байковецької сільської ради Тернопільського району по вул.Корольова, 5, 4 (четвертий пусковий комплекс) є закінченим будівництвом і готовим до експлуатації. Замовником будівництва згідно Декларації є ОК «ЖБК «Корольова-5». В судовому засіданні встановлено та визнається позивачем, що ОСОБА_3 не є членом ОК «ЖБК «Корольова-5», між нею та кооперативом не було укладено жодних угод з приводу будівництва стоянки чи проведення будівельних робіт, необхідних для здачі будинку в експлуатацію, не погоджувалися суми, які повинна сплатити ОСОБА_3 на рахунок Кооперативу. Згідно із вимогами ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. В силу вимог ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.2 ст.190 ЦК України майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ст.179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користуванні та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п.15 постанови Пленунуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає.

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 січня 2013 р. у справі № 6-168цс12 зроблено висновок, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об’єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділенні певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Згідно ст. 876 Цивільного кодексу України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. Згідно з вимогами ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину б недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства його моральним засадам. Оспорюваний позивачем ОСОБА_4 від 11.08.2011 року є двостороннім правочином, права та обов'язки за яким виникають як у ПП «ТФ «Будівельник», так і у ОК «ЖБК «Корольова-5», та сторонами вчинялися дії, направлені на схвалення правочину, між ними підписувався акт приймання-передачі матеріалів та обладнання від 11.08.2011р., після чого роботи по закінченню будівництва житлового будинку були виконані ОК «ЖБК «Корольова-5» та останнім зазначений об’єкт будівництва був зданий в експлуатацію. ОСОБА_4 від 11.08.2011 року, укладений між ПП «ТФ «Будівельник» і ОК «ЖБК «Корольова-5» не суперечить вимогам ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу оскільки укладений на підставі вільного волевиявлення сторін у ньому та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Доводи позивача, що зазначений договір порушує майнові права позивача суд вважає безпідставними, оскільки на момент укладення оспорюваного правочину позивач не мала права власності на об’єкт незавершеного будівництва по вул. Корольова, 5 с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, а наявність у ОСОБА_3 визнаним судом майнових прав на криту стоянку для автомобіля №27 площею 23,91 кв. м. за цією адресою засвідчує лише її правомочність отримати право власності на криту стоянку №27 в майбутньому за умови виконання нею обов’язку щодо вчинення певних дій стосовно майна, передбачених законом або договором, та на інших підставах. Однак позивач ОСОБА_3, відмовилася вступити в члени ОК «ЖБК «Корольова-5» та вчинити відповідні дії щодо реалізації свого права на отримання у власність об’єкта будівництва.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 10, 11, 57, 58, 60, 213, 218, 224-226, 228, 232, 294 ЦПК України, ст.ст. 203,204, 215 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Корольова - 5», приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» про визнання договору від 11.08.2011 року укладеного між ПП «Тернопільська фірма «Будівельни» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Корольова - 5» недійсним в частині відчуження матеріалів та обладнання, що відповідає критій стоянці для автомобіля №27 площею 23,91 м.кв. по вул.Корольова, 5 в м.Тернополі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.