Ухвала суду № 70442608, 23.11.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5011/17

Провадження № 1-кс/461/8160/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.,

за участю:

прокурора Величко Т.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу,-

в с т а н о в и в :

Адвокат ОСОБА_2 21.11.2017 р. звернувся до Галицького районного суду м. Львова в інтересах ОСОБА_1 про зміну обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави. Зазначає, що за час утримання ОСОБА_1 в слідчому ізоляторі з ним не проводили жодних слідчих дій, а тому утримують безпідставно. Зазначає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні, а підозрюваний бажає довести свою невинуватість. Крім цього, ОСОБА_1 має важке захворювання.

ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити. Додатково зазначили, що в матеріалах клопотання про застосування запобіжного заходу відсутні будь які дані, які могли б свідчити про застосування ОСОБА_1 насильства чи погроз застосування такого.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти клопотання. Пояснив, що обґрунтованість підозри в частині здійснення ОСОБА_1 погроз фізичного насильства підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, матеріалами НСРД. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши думку підозрюваного та його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи та докази, долучені захисником на підтвердження доводів клопотання приходжу до наступного.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 за вищезазначеними статтями КК України стверджується зібраними доказами, а саме: протоколами проведення НС(Р)Д, протоколами обшуків, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 та свідків. Тобто, суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обовязків, передбачених частиною пятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 12.10.2017 р. до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.190, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, КК УкраїниОСОБА_1застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у ЛУВП №19 на строк до 11.12.2017 року включно. На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обовязків підозрюваним ОСОБА_1 у розмірі 50000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20.10.2017 року ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 12.10.2017 р. скасовано. Клопотання старшого слідчого другого СВ СУ прокуратури Львівської області ОСОБА_5 задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_1, 05.09.1972р. народження, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, тобто до 11.12.2017 р. включно.

З приводу посилання прокурора на те, що обґрунтованість підозри в частині здійснення ОСОБА_1 погроз фізичного насильства підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, матеріалами НСРД, висновком експертизи відео звуку, суд приходить до наступного висновку. Суд, вивчивши ці докази, приходить до висновку про відсутність в них фактів на підтвердження скоєння ОСОБА_1 погроз застосування фізичного насильства. В показаннях свідка ОСОБА_3 зазначено: «через три дні після нападу на ОСОБА_4, до нього звернувся чоловік на ім'я Назар, запропонував останньому взяти до себе квартиранта, оскільки якщо він цього не зробить напади на нього будуть продовжуватись». Тобто, в них зазначено про можливе продовження насильства (припущення) , але вони не містять даних про те, що це насильство з боку «Назара» і що саме «Назар» причетний то насильства.

В показаннях потерпілого ОСОБА_4 взагалі йдеться про те, що «Назар» може допомогти, щоб на ОСОБА_4 не продовжувались напади. Тобто, вони не містять погроз застосування фізичного насильства.

З результатів НСРД, що зафіксовані в протоколі про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії також чітко не вбачається погроз з боку «Назара».

Всі вище перелічені докази в частині погроз застосування насильства є неконкретними, вони є оціночними судженнями органів досудового розслідування про наявність погроз, і тому вони в достатній мірі не обґрунтовують підозру ОСОБА_1 в частині застосування ним погроз насильством.

Крім цього, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів в злочинній змові з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. Але вказаним особам обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки не підтвердилось застосування насильства чи здійснення погроз застосування насильства даними особами. Це також підтверджує відсутність у діях ОСОБА_1 погроз застосування насильства.

За таких обставин обґрунтованість підозри ОСОБА_1 в частині застосування насильства не є обґрунтованою і тому суд приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_2 є обгрунтованим та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 заставу.

Визначаючи розмір застави суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується в т.ч. у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, тому суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 48000 грн.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить субєкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 розяснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на строк до 11.12.2017 року включно покладаються наступні обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із м. Львова, без дозволу слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Також підозрюваному і заставодавцю розяснюється, що у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не зявиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці розяснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця увязнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області; р/р 37315022000757; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26306742.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 201 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді тримання під вартою у державній установі Львівська установа виконання покарань (№ 19) на строк до 11.12.2017 року включно з можливістю внесення застави.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави в сумі 48000 грн.

У разі застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, - на строк до 11.12.2017 року включно покласти на нього наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із м. Львова, без дозволу слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя Радченко В.Є.