Рішення № 70442154, 03.11.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Воробйова А.В., при секретарі Огнев”юк Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк”, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ „ПриватБанк” про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

24.10.2017 року позивачем подано уточнену позовну заяву.

В обґрунтування позову вказує наступне.

12.12.2011 року вона уклала з ПАТ КБ „Приватбанк” кредитний договір б/н, відповідно до умов якого їй було надано платіжну картку зі встановленим лімітом 25000 грн.. Відсотки за користування кредитом встановлено на рівні 27,6% на рік які нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитним договором, кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки.

Від державного виконавця їй стало відомо про існування виконавчого провадження №54377803, відкритого 26.07.2017 року на підставі виконавчого напису від 21.03.2017 року №2154, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з неї 24 897,25 грн., з яких 21 897,25 грн. – заборгованість за кредитним договором та 3 000 грн. витрати, пов’язані з вчиненням виконавчого напису.

З вказаним написом вона не згодна, оскільки з наданих документів нотаріусу ПАТ КБ „ПриватБанк” не вбачається без спірність заборгованості, стягнення за виконавчим написом проводиться за п’ять років і двадцять днів, а саме з 12.12.2011 року по 31.01.2017 року.

Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований 21.03.2017 року за №2154, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” грошових коштів на загальну суму 24 897,25 гривень. Стягнути з відповідача судові витрати.

В судове засідання позивач не з’явився, суду надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності без проведення фіксації судового процесу, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити їх в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Суду надав письмові заперечення на позов та заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та представник Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області в судове засідання не з’явились, суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.12.2011 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ КБ „Приватбанк” кредитний договір б/н, відповідно до умов якого їй було надано платіжну картку зі встановленим лімітом 25000 грн.. Відсотки за користування кредитом встановлено на рівні 27,6% на рік які нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитним договором, кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки, що сторонами не заперечується.

21.03.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №2154, яким пропонується стягнути грошові кошти у сумі 24 897 грн. 25. коп. з ОСОБА_1, які є її боргом за Кредитним договором №б/н від 12.12.2011 року, укладеним між позивачем та ПАТ КБ „ПриватБанк”.

Вказаним виконавчим написом пропонується задовольнити вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом перерахування коштів на рахунок в ПАТ КБ „ПриватБанк”, у розмірі:

- Залишок заборгованості за кредитом - 5 392,07 грн.;

- Залишок заборгованості за відсотками - 13 642,17 грн.;

- Пеня та комісія – 1 820,28 грн.;

- Штраф – 1 042,73 грн.,

що всього становить 21 897,25 грн.,

- Витрати, пов’язані із вчиненням виконавчого напису – 3000 грн..

Постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 ВП №54377803 від 04.10.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом на час виникнення спірних правовідносин регулювалося ст. ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»,

Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено главою 14 Закону України «Про нотаріат».

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За змістом ст. 87 Закону України «Про нотаріат» заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені наведеним вище Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а дії нотаріуса при вчиненні виконавчого напису мають бути спрямовані на перевірку безспірності заборгованості.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 05 липня 2017 року в справі № 6- 887 цс17).

Предметом укладеного між сторонами кредитного договору є надання картки зі встановленим лімітом 25000 грн.. Відсотки за користування кредитом встановлено на рівні 27,6% на рік які нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитним договором, кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки.

12.03.2017 року р. ПАТ КБ „ПриватБанк” направило ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором №б/н від 12.12.2011 року а саме: дострокове виконання всіх боргових зобов’язань за кредитним договором, та сплати суми боргу яка станом на 31.01.2017 року становить 22 397,25 грн., з урахуванням:

- заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 392,07 грн.;

- заборгованість за відсотками у розмірі 13 642,17 грн.;

- заборгованість за пенею та комісією у розмірі 1 820,28 грн.;

- заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500 грн.;

- заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 1 042,73 грн..

Детальний аналіз розрахунку заборгованості за кредитом, наданий нотаріусу на підтвердження доказів безспірності вимоги, свідчить про те, що крім заборгованості за основним кредитом і відсотками, Банком нараховані суми пені, комісії і штрафів.

Також матеріали кредитної справи, наданої нотаріусу не містять доказів на підтвердження того, що за 30 днів до вчинення виконавчого напису така вимога направлялась боржнику та була отримана ним, що не уможливлювало боржника ліквідувати заборгованість, а вразі непогодження з нею виставити свої заперечення або оскаржити її в судовому порядку.

Викладене свідчить про те, що зазначені Банком у розрахунку заборгованості суми не були безспірними, зібрані у справі докази не спростовують доводи позивача про те, що досудову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту він не отримував.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, знайшли своє підтвердження наданими позивачем доказами, і не спростовані належним чином ні відповідачем, ні приватним нотаріусом, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк”, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований 21.03.2017 року за №2154, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” грошових коштів на загальну суму 24 897,25 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на сплату судового збору у сумі 640 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: А.В. Воробйов