Рішення № 70442003, 18.10.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.10.2017

Справа № 320/6294/16-ц

Провадження № 2/320/259/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

при секретарі Луценко П.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» про зміну формулювання причини звільнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом в якому просить змінити формулювання причини його звільнення 31 серпня 2016 року з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» із «звільнений за прогул без поважних причини, п.4 ст. 40 КЗпП України» на «звільнений за власним бажанням у звязку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору, за ч.3 ст. 38 КУпП» та стягнути з відповідача на його користь судовий збір в розмірі 551, 20 грн.

Свій позов позивач мотивує тим, що 29 січня 2016 року він був прийнятий на роботу охоронцем до відділу охорони і режиму ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» у м. Мелітополі Запорізької області. 19 квітня 2016 року він був переведений на посаду охоронця до відділу хорони і економічної безпеки. 12 травня 2016 року він був переведений на посаду начальника варти відділу охорони і економічної безпеки. 31 серпня 2016 року його було звільнено з займаної посади за прогул без поважних причин відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що таке звільнення є незаконним, неправомірним, порушує його права та законні інтереси, у звязку з чим, звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Крім того позивач суду пояснив, що 16.08.2016 року з ранку він здав зміну з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 новому караулу. По обіду йому подзвонив начальник охорони ОСОБА_5 та повідомив, що у них на чергуванні сталася крадіжка. В цей час він вже їхав до матері в Херсон і сказав, щоб вони розбиралися самі. ОСОБА_5 йому повідомив, що він та ОСОБА_3 звільненні і на роботу можуть не виходити. Він проконсультувався у юристів і йому повідомили, що він може вийти на роботу, але якщо його не допустять то скласти акт. О 05-00 годині ранку 19.08.2016 року він виїхав з Херсонської області Новотроїцького району смт. Чкалове від матері, щоб до 08-00 годині прибути на роботу. Але по дорозі йому стало зле, у с. Волчанське Якимівського району Запорізької області він зателефонував своєї знайомої ОСОБА_6, яка зателефонувала своїй подрузі, яка працює у ФАП с. Волчанське. Коли він приїхав зі знайомою до ФАП с. Волчанське, йому зробили якісь уколи. Близько о 09-00 годині він поїхав до м. Мелітополя. В нього у той день були симптоми, схожі на ті, що передували його першому інфаркту, були болі в груді, він нервував із-за негараздів на роботі, був у стресовому стані. Приїхавши до міста Мелітополя він намагався відлежатись вдома, йому допомагала співмешканка ОСОБА_7. Він намагався додзвонитися до начальника охорони ОСОБА_5, але він не брав слухавку, ігнорував його виклики. Вночі 20.08.2016 року йому стало дуже погано і десь о 03-00 годині ночі ОСОБА_7 викликала швидку допомогу і його доставили в кардіологію, де він перебував на лікуванні до 30.08.2016 року. 31.08.2016 року він приїхав на роботу зранку з заявою про звільнення його на підставі ст. 38 п.3 КЗпП України, але у нього сталося розмова з юристом підприємства ОСОБА_6, який йому запропонував звільнитися за власним бажанням. Він не погодився на це і тоді його звільнили за прогули. При цьому, він пояснював, що з поважних причин не прибув на роботу, оскільки хворів і має на це докази, довідки з лікарень. Але його не послухали і цього ж дня видали на руки наказ про його звільнення за прогули та трудову книжку.

Представник відповідача - ПАТ Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» в судове засідання не зявися надавши суду письмовий відзив обґрунтування на позовну заяву, в яких просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, судовий розгляд проводити за його відсутністю, на підставі наявних матеріалів та з урахуванням позиції наданої у цьому відзиві, про не згоду з позовом ОСОБА_1

Суд заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29 січня 2016 року позивача ОСОБА_1 прийняли на роботу охоронцем до відділу охорони і режиму ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» у м. Мелітополі Запорізької області. 19 квітня 2016 року його було переведено на посаду охоронця до відділу хорони і економічної безпеки. 12 травня 2016 року ОСОБА_1 був переведений на посаду начальника варти відділу охорони і економічної безпеки. 31 серпня 2016 року позивача було звільнено з займаної посади за прогул без поважних причин відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України, що також підтверджується копією трудової книжки серія БТ-ІІ № 6639890, яка видана Новотроїцькою районною лікарнею Херсонської області 04.03.1991 року (а.с. 8).

19 серпня 2016 року позивач був відсутнім на робочому місці через погіршення стану здоровя , у звязку з чим він звертався за наданням медичної допомоги до Волчанського ФАП Якимівського району Запорізької області, що підтверджується копією довідки від 19.08.2016 року.

20 серпня 2016 року позивач був госпіталізований до Мелітопольської міської лікарні № 2 де він перебував на стаціонарному лікуванні до 30.08.2016 року, що підтверджується епікризом № 3776 від 30.08.2016 року.

31 серпня 2016 року позивач подав до відділу кадрів ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» заяву про звільнення з роботи у звязку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору за ч.3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується її копією (а.с.9). Заява була прийнята та зареєстрована 31 серпня 2016 року в журналі заяв на звільнення під №3.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору підтверджується рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 11 жовтня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, з якого вбачається, що на момент його звільнення з товариства заборгованість по заробітній платі складала 9551 грн. 97 коп.

Однак, незважаючи на подачу позивачем заяви про звільнення на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України, представником ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» ОСОБА_1 було повідомлено, що його звільнено за прогул без поважних причин згідно п.4 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. В день звільнення позивач знаходився на заводі з напарником ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана особа в судовому засіданні підтвердила той факт, що власник або уповноважений ним орган не зажадав від позивача письмових пояснень відсутності його на роботі.

31 серпня 2016 року позивач був ознайомлений з наказом про звільнення на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України та отримав трудову книжку з відповідним записом про звільнення.

Так, в наказі про звільнення №44 від 31 серпня 2016 року відповідачем не зазначено коли, ким і у якій спосіб було зафіксовано роботодавцем прогул, чим це підтверджується. Крім того, відповідачем не було досліджено обставини невиходу на роботу позивача 19 серпня 2016 року та не враховані його доводи щодо поважності причин відсутності на робочому місці .

При ознайомленні з наказом про звільнення ОСОБА_1 написав, що не згоден із статтею звільнення. За весь період роботи він жодного разу не притягувався до дисциплінарною відповідальності.

Відповідно до ст. 149 Кодексу Законів про Працю України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь важкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку.

Однак, керівник ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» не дотримався вищевказаного порядку застосування дисциплінарного стягнення, в наказі не зазначено коли, ким та як був зафіксований роботодавцем прогул, чим це підтверджується, також не вказано чому не приймаються до уваги причини відсутності на роботі, зазначені працівником.

Відповідно до ст.115 Кодексів Законів про Працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановленні колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом ( а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженим трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.ст.22,24 Закону України «Про оплату праці» субєкти організації оплати праці не мають право в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови встановленні законодавством,угодами і колективними договорами. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановленні колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом ( а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженим трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона з позивачем працювали на ПАТ «Рефма». У серпні 2016 року позивача звільнили з підприємства. А вона звільнилась 06 жовтня 2016 року. Вона памятає, що складався акт про відсутність позивача на робочому місці. Акт складав начальник охорони підприємства ОСОБА_5 у її присутності та у присутності ОСОБА_8 Позивач подавав заяву про звільнення його за ст. 38 КЗпроП у звязку із порушення роботодавцем колективного договору. Акт складався за відсутністю ОСОБА_1 Чи відмовлявся він від надання пояснень, їй не відомо. На той момент вона працювала начальником відділу роботи з персоналом (відділ кадрів). Начальник служби безпеки та охорони ОСОБА_5 попросив її підписати цей акт, а тому вона не могла відмовити. Характеризує позивача з позитивної сторони та підтвердила, що раніше в нього не було будь-яких порушень трудової дисципліни. В той день 31.08.2016 року був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 за прогул. В бесіді з ОСОБА_10 вона дізналась, що пропуск робочого часу в нього виник внаслідок захворювання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8: суду повідомила, що ОСОБА_1 дійсно працював на «Рефмі» в охороні. Вона в той час працювала на даному підприємстві інспектором з кадрів. На даний час звільнилася з підприємства з листопада 2016 року. Памятає, що 19.08.2016 року ОСОБА_1 не вийшов на роботу та був складений акт про його відсутність на роботі. З 20 серпня ОСОБА_1 захворів, про що надав лікарняний лист. В акті зазначено, що ОСОБА_1 по телефону щось пояснював про вживання спиртного, але кому саме він це пояснював та хто про це говорив, не памятає. 31.08.2016 року був складений акт про відмову про надання пояснень, але цей акт був складений кимось з начальників. Хтось з керівництва казав, що ОСОБА_1 відмовився від пояснень, а тому вона підписала цей акт. В той день, 31.08.2016 року, вона позивача взагалі не бачила. Акт був складений без його присутності. Раніше ОСОБА_1 ніколи не був помічений у порушеннях трудової дисципліни.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, суду пояснив, що він знає позивача вже більше 15 років, має з ним добрі стосунки. В період з травня 2016 року по серпень 2016 року працював з ОСОБА_1 в службі охорони на «Рефмі». Позивач був начальником зміни. З 15 на 16 серпня 2016 року ОСОБА_1 зателефонував йому після здачі зміни та повідомив йому, що їх зміну звинувачують у вчиненні крадіжки на підприємстві. 31.08.2016 року вони прийшли на підприємство, де їм сказали писати заяви про звільнення за власними бажанням. Однак вони від цього відмовились та написали заяви про звільнення за порушенням підприємством умов трудового договору. Ці заяви вони подали до відділу кадрів, де в них їх прийняли та поставили відмітку про прийняття. Після цього юрист підприємства ОСОБА_6 підійшов та сказав, що вони будуть звільнені за статтею за прогул. При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 про те, що 19 серпня 2016 року він звертався до ФАП та може надати довідку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що з знає ОСОБА_1 вже давно. 19.08.2016 року близько 10-00 години їй зателефонував позивач та сказав, що погано себе почуває та попросив у неї ключі від дому, щоб трохи перепочити. Він заїхав до неї на роботу та вона передала йому ключі від будинку, що знаходиться по вул. Сопіна, 42 у м. Мелітополі. Приблизно о 14-00 годині вона відпросилась з роботи та поїхала додому, щоб допомогти ОСОБА_1 Позивач у її присутності дзвонив начальнику охорони - ОСОБА_5, щоб повідомити про причини не виходу на роботу, але так і не зміг йому додзвонитися, так як той не брав телефон. Вона також телефонувала ОСОБА_5, але так і не додзвонилась. Вночі ОСОБА_1 стало зовсім зле та приблизно о 02-00 годині вона викликала швидку допомогу. Після приїзду швидкої допомоги, позивача увезли до лікарні, де він пробув тиждень.

Показання свідків підтверджуються іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме, довідкою про звернення позивача до Волчанського ФАП Якимівського району Запорізької області 19 серпня 2016 року, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 11 жовтня 2016 року про стягнення з ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Згідно ст.235 Кодексу Законів про Працю України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобовязаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункту) закону.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що при звільненні позивача керівництвом ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА», було допущено порушення його трудових прав, а саме, не були відібрані пояснення щодо причин відсутності на робочому місці, не враховано та не розглянуто подану позивачем заяву про звільнення за власним бажанням у звязку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору, за ч.3 ст.38 КЗпП України. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки вони законні та обґрунтовані.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38,40, 115,147,149, 235 Кодексу Законів про Працю України, ст.ст. 22,24 Закону України «Про оплату праці», ст..ст. 3,10,58,60,88,212,214-215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» про зміну формулювання причини звільнення задовольнити.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з посади начальника варти відділу охорони і економічної безпеки Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» у наказі №44 від 31.08.2016 року, виданому керівником ПАТ «Рефма» («Звільнений за прогул без поважних причин, за п. 4 ст. 40 КЗпП України») та вважати ОСОБА_1 звільненим за власним бажанням у звязку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА», код ЄДРПОУ 00217857, юридична адреса: 72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, 15, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, сплачений судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: Ю.В. Горбачова