Ухвала суду № 70440866, 22.11.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/799/2017(м)

264/2548/16-ц

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Литвиненко Н.В.

Доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів: Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.

з участю секретаря Герасимової Г.Є.,

розглянувши у судовому засіданні справу за заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21 листопада 2016 року були частково задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ( далі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 47 485,53 грн.

У травні 2017 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду до закінчення проведення антитерористичної операції в країні.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2017 року заяву представника ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21 листопада 2016 року у справі № 264/2548/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11 лютого 2010 року в сумі 47485,53 грн. та суми сплаченого судового збору в розмірі 1378,00 грн., строком на 1 рік з моменту набрання цієї ухвали законної сили, але в будь-якому випадку не довше ніж до моменту прийняття уповноваженим органом державної влади рішення про завершення (припинення) антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Не погодившись з вказаною ухвалою, представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 03 жовтня 2017 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - ОСОБА_3, заперечення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, в межах апеляційного оскарження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Встановлено, що рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21 листопада 2016 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 лютого 2010 року у розмірі 47 485,53 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Задовольняючи частково заяву представника відповідача ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявник надала докази наявності в неї виняткових обставин, які роблять неможливим виконання рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2016 року.

З висновками суду погодитися не можна.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст.14 ЦПК України).

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Звертаючись 19 травня 2017 року до суду з заявою про відстрочку виконання судового рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилався на те, що у справі наявні обставини непереборної сили, що ускладнюють виконання рішення. На обґрунтування вимог зазначав, що на даний момент ОСОБА_1 є багатодітною, одинокою матір’ю. Єдиним джерелом її сім*ї є, одержувана нею заробітна плата за основним місцем роботи – Комунальної організації «Маріупольська міська лікарня імені Мацука № 4, міський центр з профілактики та боротьби зі СНІДом». На утриманні відповідача знаходяться неповнолітні діти - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Крім того, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій області ОСОБА_1 не має можливості своєчасно виконувати зобов'язання за кредитним договором та судове рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що представник заявника не навів обставин, які мають характер особливих або виняткових та які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду відповідно до ст. 373 ЦПК України.

Посилання на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є неспроможними, оскільки положеннями цього закону (ст.2) регулюються питання звільнення боржника від оплати штрафу та пені у правовідносинах з банком. Обмежень у часі щодо виконання рішення суду закон не містить.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи інтереси позивача на користь якого з ОСОБА_1 стягнуто 47 485,53 грн. та з метою недопущення порушення цих прав, колегія суддів вважає висновок суду про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2016 року не правильним.

Оскільки ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, висновки суду є необґрунтованими, апеляційний суд вбачає підстави для задоволення скарги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», скасування ухвали та відхилення заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі ч.5 ст.88 ЦПК України, у зв’язку з ухваленням нового рішення, колегія суддів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати у справі по оплаті судового збору в розмірі 1600 грн., які складаються з витрат по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги (а.с.118).

Керуючись п.2 ч.2 ст. 307, ст. 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2017 року скасувати.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 (Комсомольська), 112) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» у відшкодування судового збору 1600 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.М. Кочегарова

Судді: С.А. Зайцева

ОСОБА_7