Ухвала суду № 70440780, 22.11.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/423/2017(м)

263/12596/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р.В.

суддів Топчій Т.В., Гришина Г.А.

секретаря Меляник К.В.

за участю прокурора Борисевича М.В.

представника юридичної особи Ільченка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42017000000001712 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, за апеляційною скаргою представника ТОВ «Екозерно» м.Херсон адвоката Ільченка Д.О. на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04 жовтня 2017 року про арешт майна.

ВСТАНОВИЛА:

Першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Донецької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001712 від 25 травня 2017 року за фактом створення (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, чим завдано велику матеріальну шкоду державі, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, вчиненого за участю колишніх працівників правоохоронних органів, а також зловживання службовим становищем службовими особами правоохоронних органів, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України.

Згідно клопотання, встановлено ряд підприємств, які пов'язані між собою, не звітують взагалі або звітність не відповідає обсягам проведених операцій, зокрема у 2017 році цими підприємствами здійснено експортні операції на загальну суму 4,4 млрд. грн. При цьому, згідно відомостей щодо отриманих доходів у 2016-2017 роках службові особи та засновники даних підприємств доходи не отримують, що свідчить про фіктивний характер зазначених підприємств. Підприємства не відображають у податковій звітності операції з придбання експортованої продукції, що може свідчити про проведення операцій з легалізації товарів невстановленого походження. За даними ДФС України експортована продукція закуповується у фермерських господарств та населення за готівку, без відповідного утримання з них податків. Крім того, зазначеними підприємствами не декларується та відповідно не сплачується податок на прибуток.

Таким чином, група суб'єктів господарської діяльності, зареєстрована на ряд підконтрольних підставних осіб, використовується для документального оформлення незаконних операцій з експорту продукції невстановленого походження.

Вказані дії містять ознаки порушень п.44.1 ст.44, пп.49.1, 49.18 ст.49, 134.1.1 ст.134, п.135.1 ст.135, пп.137.1, 137.4 ст.137, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ та інших норм законодавства України.

Згідно інформації, наданої органами ДФС України, діяльність зазначеної організованої групи призводить до завдання збитків державі, у вигляді несплати податку на прибуток на суму 412 млн. грн.

До зазначеної групи суб'єктів господарської діяльності за версією органу досудового розслідування входить, зокрема, ТОВ «Укрфорвард», код 31579347.

02 жовтня 2017 року до Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області надійшло клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області про накладення арешту на сільськогосподарську продукцію, яка відвантажена (поставлена) ТОВ «Укрфорвард», код 31579347, що на даний час зберігається у складських приміщеннях ТОВ «Екозерно» за адресою: м.Херсон, площа Одеська, 6 - зерно пшениці в кількості 1 166,095 тонн, з яких зерно пшениці 2 класу - 70,760 тонн, зерно пшениці 3 класу - 246,260 тонн, зерно пшениці 5 класу - 273,780 тонн, зерно пшениці 6 класу - 575,295 тонн, а також клопотання вчинити певні дії.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04 жовтня 2017 року частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на сільськогосподарську продукцію, в іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.

В апеляційній скарзі представника ТОВ «Екозерно» м.Херсон адвокат Ільченко Д.О. просить ухвалу слідчого судді скасувати, як незаконну та необґрунтовану, таку, що не відповідає вимогам ст.ст.169,170,173 КПК України, та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. В обґрунтування скарги вказує, що на момент звернення слідчого із клопотанням про арешт майна зазначена сільськогосподарська продукція вже втратила статус тимчасово вилученого майна, так як слідчим клопотання про арешт майна було подано з пропуском строків, визначених вказаними процесуальними нормами, а тому на законних підставах була відвантажена ТОВ «Екозерно» на морський корабель, відповідно до умов договору. Зазначає, що на момент винесення оскаржуваної ухвали майно вибуло з володіння ТОВ «Укрфорвард» та не зберігалось в приміщеннях ТОВ «Екозерно», тому ухвала про накладення арешту на неіснуюче майно жодним чином не сприяє досягненню мети кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, представника юридичної особи на підтримання вимог апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав судове рішення законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

При розгляді апеляційних скарг колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,170,171,172,173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Згідно вимог ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, а саме забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ряд підприємств, які пов'язані між собою, не звітують взагалі або звітність не відповідає обсягам проведених операцій, зокрема у 2017 році цими підприємствами здійснено експортні операції на загальну суму 4,4 млрд. грн., в тому числі й ТОВ «Укрфорвард». При цьому, згідно відомостей щодо отриманих доходів у 2016-2017 роках службові особи та засновники даних підприємств доходи не отримують, що свідчить про фіктивний характер зазначених підприємств. Підприємства не відображають у податковій звітності операції з придбання експортованої продукції, що може свідчити про проведення операцій з легалізації товарів невстановленого походження. За даними ДФС України експортована продукція закуповується у фермерських господарств та населення за готівку, без відповідного утримання з них податків. Крім того, зазначеними підприємствами не декларується та відповідно не сплачується податок на прибуток. Враховуючи те, що суб'єкти господарської діяльності не відображають у податковій звітності операції з придбання вказаної сільськогосподарської продукції, тому на даний час відсутня інформація щодо її походження, власники цього майна не встановлені.

Даний факт, зокрема, підтверджується витягом з ЄРДР, куди 25.05.2017 року внесено відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, вчинених рядом підприємств, зокрема, ТОВ «Укрфорвард»; протоколом обшуку від 06 вересня 2017 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 29 серпня 2017 року, на підставі якого проведено обшук у приміщеннях та прилеглій території ТОВ «Екозерно» (код 39783527) за адресою: м.Херсон, площа Одеська, 6, та в ході якого виявлено та вилучено сільськогосподарську продукцію, яка відвантажена (поставлена) ТОВ «Укрфорвард», код 31579347, яка на той час зберігалася у складських приміщеннях ТОВ «Екозерно», код 39783527 за адресою: м.Херсон, площа Одеська, 6 - зерно пшениці в кількості 1 166,095 тонн, з яких зерно пшениці 2 класу - 70,760 тонн, зерно пшениці 3 класу - 246,260 тонн, зерно пшениці 5 класу - 273,780 тонн, зерно пшениці 6 класу - 575,295 тонн, та інші документи.

Ті обставини, що до ТОВ «Екозерно» це зерно було відвантажено саме ТОВ «Укрфорвард» підтверджуються матеріалами кримінального провадження та не оскаржуються самим апелянтом.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для арешту зазначеного майна, яке залучено у якості речових доказів з метою забезпечення кримінального провадження шляхом збереження цього майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення та обґрунтованих підстав вважати, що це майно може бути предметом зазначених злочинних дій, враховуючи обставини самого кримінального правопорушення та відсутність жодних документів про походження цього зерна та його правовий статус.

Такі висновки слідчого судді цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою обставин вчинення та розслідування самого злочину, що потребує проведення певних слідчих дій. Вилучене зерно з великою долею вірогідності може бути доказом злочину, відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, що підтверджується відповідним процесуальним рішенням, а саме постановою прокурора про визнання речовим доказом, метою ж арешту майна є саме забезпечення кримінального провадження, його завданням є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що прямо передбачено ст.170 КПК України в якості правових підстав застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Як вбачається з ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук від 29.08.2017 року, дозвіл було надано саме з метою та відшуканням сільськогосподарської продукції (предмету злочину у даному кримінальному провадженні) в тому числі, яка належить ТОВ «Укрфорвард», а тому вилучене зерно не є тимчасово вилученим майном, відповідно до вимог ч.7 ст.236 КПК України та на нього не поширюються вимоги, передбачені ч.5 ст.171, ч.6 ст.173 КПК України, а тому посилання на це апелянта не є слушним, більш того, оцінка такого доказу не є предметом розгляду на даній стадії провадження.

Що стосується доводів апеляційної скарги про фактичне вибуття зерна з володіння як ТОВ «Екозерно», так й ТОВ «Укрфорвард», то це не спростовує висновків суду щодо правильності арешту майна, до того ж, ці обставини жодним чином не підтверджено апелянтом. А саме ТОВ «Укрфорвард» взагалі жодних претензій щодо арештованого майна не пред'являє.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права і свободи як ТОВ «Екозерно», так й ТОВ «Укрфорвард», про який йдеться в клопотанні, як арешт майна на сільськогосподарську продукцію, та надасть змогу виконати завдання, задля виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, то на підставі розумної оцінки наявних матеріалів кримінального провадження лише можна визначити, що причетність ТОВ «Укрфорвард» до ряду підприємств, які пов'язані між собою, не звітують взагалі або звітність не відповідає обсягам проведених операцій, а саме скоєння кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за №42017000000001712 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею такого заходу у виді тимчасового обмеження, як арешт майна. А тому доводи апелянта про це не є слушними.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст.409 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відповідає вимогам ст.ст.172,173 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132,170-173, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Екозерно» м.Херсон адвоката Ільченка Д.О. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04 жовтня 2017 року про арешт майна на сільськогосподарську продукцію, яка відвантажена (поставлена) ТОВ «Укрфорвард», код 31579347, що на даний час зберігається у складських приміщеннях ТОВ «Екозерно», код 39783527 за адресою: м.Херсон, площа Одеська, 6 - зерно пшениці в кількості 1 166,095 тонн, з яких зерно пшениці 2 класу - 70,760 тонн, зерно пшениці 3 класу - 246,260 тонн, зерно пшениці 5 класу - 273,780 тонн, зерно пшениці 6 класу - 575,295 тонн, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42017000000001712 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області