Постанова № 70440268, 21.11.2017, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/4740/17

Провадження № 2-а/237/148/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.17 року м.Курахове

Мар’їнського району Донецької області

Мар’їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сметаняка А.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Курахове Мар’їнського району Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (третя особа ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить:

- визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області щодо припинення з квітня 2017 року виплати пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

- зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з моменту припинення її виплати, тобто з квітня 2017 року.

- розподілити судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України.

- допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць (а.с. 1-5, 45).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона здобула право на пенсію за віком у 1994 року. З березня 2015 року перебуває на обліку в УПФУ Мар’їнського району Донецької області, як отримувач пенсії. В березні 2017 року відповідачем припинено виплату пенсії належної позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з питання виплати належної йому пенсії та листом від 26.09.2017 року за № 139/К-08-01-08 УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області його було повідомлено про призупинення пенсії у зв’язку із обміном інформацією з єдиною інформаційною базою даних внутрішньо перемішених осіб з посиланням на Постанову КМУ № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам» від 08.06.2016 року, рекомендовано звернутись до органів пенсійного фонду з заявою про поновлення виплати пенсії по фактичному місцю проживання, а також роз’яснено порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України (а.с. 1-6).

Позивач та її представник про день, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, надали на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні (а.с. 24, 43).

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області ОСОБА_3 про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав до суду заяву в якій просив розглянути справу в порядку письмового провадження (а.с. 41).

В письмових запереченнях на позов відповідач посилався на положення Постанови КМУ № 365 від 08.06.2016 року, зазначивши що органами соціального захисту населення дію довідки тимчасово переміщеної особи позивача 15.05.2017 року було скасовано, про що було внесено відомості до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб, зазначені обставини слугували підставою для зупинення пенсії, проте зазначене рішення приймалось органом соціального захисту населення, а УПФУ в Мар’їнському районі лише виконував рішення про припинення відносно пенсійних виплат.

Разом із тим відповідач зазначив, що до внутрішньо переселених осіб, які є окремою категорією застосовуються положення підзаконних нормативно – правових актів.

Будь-яких дій щодо відновлення позивачу пенсійних виплат відповідач не здійснював, зазначену обставину пов’язував із дією інформаційної бази даних внутрішньо переселених осіб (а.с. 11-12).

Представник третьої особи про про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав до суду заяву в якій просив розглянути справу в порядку письмового провадження (а.с. 40).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з паспорту громадянина України серії ВС № 395400 виданого Амвросіївським РВ УМВС України в Донецькій області, пенсійного посвідчення серії АА № 721220 від 21.03.2001 року, довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 041585 позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є особою пенсійного віку отримує пенсію за віком, є інвалідом першої групи інвалідності безстроково, потребує стороннього догляду, номер пенсійної справи 10230 (а.с. 9-10, 13).

З довідки від 08.09.2016 року за № НОМЕР_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи місцем фактичного проживання позивача є вул. Слов’янська, 93, місто Красногорівка Мар’їнського району Донецької області.

За рішенням № 17 від 04.04.2017 року ухваленого УПСЗН Мар’їнської РДА в Донецькій області термін дії довідки скасовано та рішенням № 39 від 28.04.2017 року вирішено ОСОБА_1 припинити всі види державних соціальних допомог та пенсій. Підставою скасування довідки слугували положення п. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», тобто у зв’язку із поверненням переміщеної особи до покинутого місця постійного проживання (а.с. 34-35).

З довідки УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області від 21.11.2017 року за № 8671/03 вбачається, що в останнє виплату пенсії за віком в розмірі 1454,22 гривень позивачу фактично виплачено в березні 2017 року (а.с. 44).

Листом від 26.09.2017 року за № 139/К-08-01-08 УПФУ в Мар’їнському районі Донецької області позивача повідомлено про призупинення пенсії у зв’язку із обміном інформацією з єдиною інформаційною базою даних внутрішньо перемішених осіб (а.с. 22-23).

Судом застосовується законодавство на час виникнення правовідносин.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області щодо припинення з березня 2017 року виплати пенсії та зобов’язання ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області поновити виплату пенсії з моменту припинення її виплати, тобто з березня 2017 року суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 46 ОСОБА_4 України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

За положеннями ст. 2 та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року N 875-XII інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Соціальний захист інвалідів є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей інвалідів нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Преамбулою та положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV передбачено, що призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, регулюються зазначеним Законом. За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із ч. 1 ст. 47 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У ст. 49 цього Закону зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 цього Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених Законом № 1058.

З огляду на наведене, суд вказує на те, що відповідачем рішення про припинення виплати пенсії позивачу з березня 2017 року не приймалось. За таких обставин у позивача відсутні підстави звертатися до управління з заявою про поновлення виплати пенсії.

Суд вважає за необхідне відмітити, що припинення виплати пенсії на підставі положень постанов Кабінету Міністрів України без вирішення цього питання шляхом прийняття відповідного рішення не входить до вказаного вище переліку випадків, відповідно до яких припиняється виплата пенсії, а тому не може бути підставою для її припинення, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину ОСОБА_4 України.

Аналізуючи фактичні обставини справи суд зазначає, що комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат вирішено соціальні виплати ОСОБА_1 в тому числі пенсії, припинити у зв’язку з тим, що за зазначеною у довідці внутрішньо переміщеної особи адресою позивач не проживає, та дію довідки скасовано (а.с. 34-35).

Суд в межах предмету доказування вважає за необхідне зазначити, що відповідачем та третьою особою грубо порушені права позивача, інваліда першої групи на отримання пенсії, оскільки обов’язок держави та її органів прямо встановлений законом, а саме ст. 19 ОСОБА_4 України та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року N 875-XII у відповідності до яких органи державної влади діють в межах повноважень та у спосіб передбачений законами у зв’язку із чим соціальний захист інвалідів є складовою діяльності держави в межах ст. 19 ОСОБА_4 України

Суд вважає, що рішення комісії носить роз’яснювальний характер та не є нормативно - правовим актом вищої юридичної сили, яким встановлено обов'язок органів Пенсійного фонду України припинити виплату пенсій через скасування довідки, виданої згідно з Порядком № 509, а отже не є і належною підставою для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058 (а.с. 10, 13, 34-35).

Висновки суду першої інстанції узгоджуються із рішеннями ЄСПЛ, так, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У п. 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відтак суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати пенсії та зобов’язання відповідача поновити виплату пенсії з моменту припинення її виплати, тобто з березня 2017 року підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання в частині звернення постанови до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, з Державного бюджету України або поза бюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, у зв’язку з чим, вказана вимога позивача також підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових виплат, суд зазначає наступне у відповідності до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач є інвалідом першої групи, звільнений за законом від сплати судового збору, інших судових витрат у справі у справі не встановлено, відтак судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 46 ОСОБА_4 України, ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст. 2, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. за N 875-XII ст. 47, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV, ст. ст. 2, 7, 11, 71, 94, 159-163, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (третя особа ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області щодо припинення з квітня 2017 року виплати пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Мар’їнському районі Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з моменту припинення її виплати, тобто з квітня 2017 року.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії ОСОБА_1 у межах суми за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Мар’їнський районний суд Донецької області протягом 10 днів від дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Я. Сметаняк

Дата документу 21.11.2017