Ухвала суду № 70438789, 17.11.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/16531/17

Справа №760/25303/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., за участю секретаря судових засідань Горупа В.В., прокурора Голинського Р.О., підозрюваного ОСОБА_2, адвоката Левченка І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Коломієць Ярослава Анатолійовича, погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Дяченко Ольгою Олексіївною, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 офіційно не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2017 року за №12017100090013308,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві Коломієць Я.А., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Дяченко О.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № провадження № 12017100090013308 від 15.11.2017 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, вступив в злочинну змову з ОСОБА_6, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло.

15.11.2017 року приблизно о 13.30 годині, ОСОБА_2 діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_6, згідно до заздалегідь розподіленим між собою ролями, прибули до двору будинку АДРЕСА_1.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою групою осіб, зайшли до приміщення першого під'їзду вищевказаного будинку та піднялись на шостий поверх.

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_6 переконавшись у відсутності сторонніх осіб, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає та не завадить у вчиненні злочину, за допомогою заздалегідь приготовлених для вчинення кримінального правопорушення металевих відмичок, відчинили замок та відкрили вхідні двері квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_7

Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 діючи відповідно до єдиного та спільного злочинного умислу, відчинивши вхідні двері, незаконно проникли до приміщення, вищевказаної квартири.

Перебуваючи в приміщенні квартири, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 діючи спільно та узгоджено, з корисливих мотивів та переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, таємно викрали чуже майно, яке належить, потерпілій ОСОБА_7 а саме: телевізор марки «LG» разом з пультом, вартістю 6000 гривень, вироби із біжутерії, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, відеокамеру «Sony» із зарядним пристроєм, вартістю 2000 гривень, мобільний телефон «Nokia 6700», без сім-картки, вартістю 1000 гривень.

Утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, що належить ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 із місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 9 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 3 КК України.

Слідчим відділом Солом'янського УП ГУ Національної поліції у м. Києві 16.11.2017 року повідомлено про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № провадження № 12017100090013308 від 15.11.2017 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, вступив в злочинну змову з ОСОБА_6, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло.

15.11.2017 року приблизно о 13.30 годині, ОСОБА_2 діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_6, згідно до заздалегідь розподіленим між собою ролями, прибули до двору будинку АДРЕСА_1.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою групою осіб, зайшли до приміщення першого під'їзду вищевказаного будинку та піднялись на шостий поверх.

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_6 переконавшись у відсутності сторонніх осіб, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає та не завадить у вчиненні злочину, за допомогою заздалегідь приготовлених для вчинення кримінального правопорушення металевих відмичок, відчинили замок та відкрили вхідні двері квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_7

Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 діючи відповідно до єдиного та спільного злочинного умислу, відчинивши вхідні двері, незаконно проникли до приміщення, вищевказаної квартири.

Перебуваючи в приміщенні квартири, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 діючи спільно та узгоджено, з корисливих мотивів та переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, таємно викрали чуже майно, яке належить, потерпілій ОСОБА_7 а саме: телевізор марки «LG» разом з пультом, вартістю 6000 гривень, вироби із біжутерії, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, відеокамеру «Sony» із зарядним пристроєм, вартістю 2000 гривень, мобільний телефон «Nokia 6700», без сім-картки, вартістю 1000 гривень.

Утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, що належить ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 із місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 9 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 3 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

16.11.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема рапортом ІПП ОСОБА_9; заявою про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 16.11.2017 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_9; протоколом допиту свідка ОСОБА_10; протоколом допиту свідка ОСОБА_11; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Отже, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв'язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово судимий, не працюючий, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не приймає до уваги. Крім того, доводи захисника не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі її провадження.

На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що ОСОБА_2 відразу після вчинення злочину, із місця кримінального правопорушення зник. Окрім цього повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду.

На той факт, що підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що він вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення проти власності особи, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_2 може погрожувати фізичною розправою потерпілим та свідкам з метою зміни їх свідчень в частині фактичних обставин.

На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що ОСОБА_2 ніде офіційно не працює та не навчається, не має постійного джерела доходу та постійного місця проживання на території м. Києва, раніше судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, а тому може вчиняти інші корисливі злочини з метою особистого збагачення.

Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_2 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 п. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 офіційно не працює, не має джерела доходу, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняючи на них тиск та схиляючи до надання ними показів на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, розмір завданої злочином шкоди, а також те, що він офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 офіційно не працюючого, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 14 год. 20 хвилин 15 листопада 2017 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 14 година 20 хвилин 13 січня 2018 року.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 134720 грн. (сто тридцять чотири сімсот двадцять) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №9.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Оксюта Т.Г.